№ справа:123/6259/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Білоусов Михайло Миколайович
№ провадження:11-кп/190/936/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" грудня 2013 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Склярова В.М.
Суддів -Кордика С.В., Капустіної Л.П.
при секретарі -Оруджові Ф.А.о.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 123/6259/13-к за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2013 року стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця с. Голованівка Білогірського району АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
за участю прокурора обвинуваченогоЯрошенко Л.Д. та захисника обвинуваченого ОСОБА_6
У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ставить питання про зміну вироку суду із закриттям кримінального провадження за ч. 4 ст. 296 КК України за відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу цього кримінального правопорушення, а також пом'якшення покарання за ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу в сумі 850 гривень і самостійне виконання попереднього вироку.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ухвалено зарахувати покарання частково відбуте за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 червня 2013 року і остаточно визначено покарання у виді 14 років позбавлення волі.
Також судом вирішені питання про міру запобіжного заходу, зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання та про речовий доказ у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги захисника мотивовані тим, що своїми діями обвинувачений нікому не заподіяв тілесних ушкоджень, в тому числі, використовуючи ніж, не створив загрози чиємусь життю або здоров'ю, не пошкодив майна, не зірвав масовий захід, сам намагався зникнути з місця події, але був затриманий.
Всі ці та інші обставини, на переконання апелянта, виключають кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК України за ознаками особливої зухвалості, а також із застосуванням холодної зброї.
Апелянт також вважає, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки призначаючи остаточне покарання суд, з посиланням на ч. 4 ст. 70 КК України, в резолютивній частині вироку не зазначив, який принцип призначення покарання за цим законом він обрав, а замість цього зарахував покарання за попереднім вироком.
У запереченнях на скаргу прокурор Ванашова К.Г. просить вирок суду залишити без змін, оскільки вина обвинуваченого повністю підтверджена в ході судового розгляду.
Під час апеляційного розгляду захисник наполягав на задоволенні апеляційної скарги, а прокурор вважав, що підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни вироку, за наведеними в апеляційній скарзі доводами, відсутні.
Як видно з вироку ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він, 04 квітня 2013 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, будучі в стані алкогольного сп'яніння, на дитячому майданчику, розташованому біля будинку № 7 по вул. М. Залкі в м. Сімферополі, приєднався до розпивання спиртних напоїв із раніше незнайомими йому ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, в ході чого грубо виражався нецензурною лайкою.
На зауваження ОСОБА_16 з приводу зухвалої поведінки обвинуваченого, останній відреагував агресивно, після чого зник у напрямку під'їзду № 3 зазначеного вище будинку. Повернувшись приблизно через 10 хвилин із ножем в руках, що є холодною зброєю, яку він носив без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_7 почав бігти в бік указаних вище осіб, демонструючи при цьому ніж, погрожуючи фізичною розправою та висловлюючись грубою нецензурною лайкою.
У ході реалізації хуліганських дій ОСОБА_7 побачив раніше незнайому йому ОСОБА_11 і, демонструючи ніж у руці лезом до останньої, почав висловлюватися грубою нецензурною мовою на її адресу та погрожувати фізичною розправою, від чого ОСОБА_11 злякавшись втекла.
На прохання оточуючих припинити хуліганські дії, ОСОБА_7 не реагував та продовжував висловлюватися грубою нецензурною мовою. Після цього намагався зникнути з місця події, але його дії були припинені ОСОБА_17 та ОСОБА_12. Протиправні дії обвинуваченого тривали протягом 15 хвилин і відрізнялися з своїм змістом особливою зухвалістю, що виразилося у тривалому і наполегливому порушенні громадського порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника обвинуваченого та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом ретельної перевірки та оцінки суду першої інстанції і в апеляційній скарзі захисником не оспорюються.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України є правильними, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на зібраних у справі доказах.
Такі висновки суду підтверджуються зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_12, показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, протоколами прийняття заяв про злочини від потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_12, протоколами огляду місця події, огляду ножа та проведення впізнання, висновком судово-криміналістичної експертизи.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_7 складу злочину, при встановлених судом обставинах, є необґрунтованими.
Як установлено судом обвинувачений не був знайомий із потерпілими та свідками і відповідно не перебував із ними у неприязних стосунках, під час події знаходився у стані сп'яніння, мотиви його дій були пов'язані з незначним (нікчемним) приводом.
Самі протиправні дії ОСОБА_7 вчинив в громадському і людному місці (на дитячому майданчику в присутності більше 5 осіб), вони супроводжувалися грубою нецензурною лексикою, в тому числі погрозами застосування насильства, як до потерпілих, так і до свідків, а також демонстрацією леза ножа в бік потерпілої ОСОБА_11
Ці дії обвинуваченого наполегливо тривали на протязі 15 хвилин і були припинені лише втручанням потерпілого ОСОБА_12 та іншої особи.
Таким чином, природа взаємин, які склалися між ОСОБА_7 і потерпілими, причина виникнення діяння, час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання, характер та динаміка дій обвинуваченого дозволили суду зробити правильний висновок про грубе порушення обвинуваченим громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
При цьому, властивості використаного ОСОБА_7 знаряддя посягання - ножа з довжиною клинка 250 мм, який він цілеспрямовано приніс на місце події, а також причини та висловлювані ним наміри щодо застосування цього предмету, на думку колегії суддів, створювали реальну загрозу для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_11, що дозволило суду вірно кваліфікувати дії обвинуваченого, як хуліганство, вчинене із застосуванням холодної зброї.
У зв'язку із цим, підстав для скасування вироку у частині засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК України та закриття провадження в цій частині за відсутністю складу злочину, колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів, враховуючі тяжкість вчиненого злочину, данні про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність обставини, яка його обтяжує, не вбачає достатніх підстав для пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання з вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, як про це просить апелянт.
Доводи захисника про неправильне застосовування судом кримінального закону в частині призначення остаточного покарання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з вироку вбачається, що за сукупністю злочинів суд визначив обвинуваченому покарання у виді 14 років позбавлення волі шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 18 червня 2013 року, що відповідає нормі кримінального закону, а саме ч. 4 ст. 70 КК України.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 404, 407, 419 Кримінального процесуального Кодексу України колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_7, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з дня вручення йому копії даної ухвали.
С У Д Д І:
В.М. Скляров С.В. Кордик Л.П. Капустіна