Головуючий у 1 інстанції - Чапланова О.М.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року справа №247/4576/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.,
з участю представника відповідача Доценко Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Торезького міського суду Донецької області від 26 грудня 2013 у справі №247/4576/13-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (далі УПФУ в м. Торезі) про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, який декілька разів змінювала, та остаточно просила: визнати протиправними дії відповідача по зменшенню їй пенсії в зв'язку з втратою годувальника, визнати розпорядження УПФУ в м. Торезі від 12.07.2013 року № 166766, яким зменшено розмір пенсії, незаконним та зобов'язати УПФУ в м. Торезі провести перерахунок її пенсії в зв'язку з втратою годувальника з урахуванням довідки про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_4 № 10-877 від 29.04.2004 року, що видана Шахтоуправлінням «Волинське» ДП «Торезантрацит», а також повернути недоплачені суми з 01.08.2013 року (а. с. 1, 28, 148).
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 26 грудня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено (а. с. 182-189).
Позивач подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції визнати дії УПФУ в м. Торезі Донецької області по зменшенню розміру пенсії протизаконними та зобов'язати його виплачувати пенсію у розмірах, які були раніше (а. с. 190).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 (померлий годувальник) та ОСОБА_3 (позивач) з 07.05.1986 року перебували у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер ( а. с. 4, 108).
Згідно довідки УПФУ в м. Торезі від 25.11.2013 року за №4499 ОСОБА_4 знаходився на обліку в УПФУ в м. Торезі та отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам ІІ групи (а. с. 129, 130-131).
ОСОБА_3 має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 23 серпня 2012 року (а. с. 5).
07.11.2012 року розпорядженням УПФУ в м.Торезі Донецької області за №166766 ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії через перехід з виду на вид та встановлено розмір пенсії в сумі 7633,62 грн. з 03.10.2012 року довічно (а. с. 110-111).
03.04.2013 року розпорядженням УПФУ в м.Торезі Донецької області за №166766 ОСОБА_3 проведено перерахунок та встановлено розмір пенсії: з 03.10.2012 року - 7993,14 грн. з 01.12.2012 року 8008,26 грн., з 01.01.2013 року 8013,66 грн., з 01.03.2013 року - 8013,66 грн. довічно (а. с. 119).
Тобто, з 03.10.2012 року ОСОБА_3 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за заявою від 03.10.2012 року (а. с. 109). Розмір її пенсії визначено розпорядженням пенсійного органу №166766 від 07.11.2012 року, яка розрахована із заробітної плати, одержаної померлим годувальником - ОСОБА_4, за роботу в зоні відчуження в 1987 році згідно довідки про заробітну плату від 29.04.2004 року, виданої ВП «Шахтоуправлінням «Волинське» ДП «Торезантрацит» відповідно до даних якої ОСОБА_4 за роботу в зоні відчуження в період з 10.03.1987 року по 30.04.1987 року було виплачено заробітну плату в сумі 5421,23 крб. (нуль цілих п'ять тисяч чотириста двадцять одна стотисячних гривні) (а. с. 69 ) і на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 з більшого заробітку розпорядженням УПФУ в м.Торезі №146692 від 07.05.2004 року ( а. с. 67).
Отже, пенсію позивачеві було обраховано на підставі тих же документів, за якими була обрахована пенсія годувальника і яку він отримував за життя згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до повідомлення УПФУ в м. Торезі від 08.08.2013 року за №4076 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що відповідно до пп.11 п.2 ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.08.2013 року розмір її пенсії буде змінено (а. с. 121).
Згідно акту зустрічної перевірки достовірності наданих документів про стаж (заробітну плату) для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 15.04.2013 року за № 66/4 було проведено перевірку довідок про заробіток ОСОБА_4 за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 10.03.1987 року по 30.04.1987 року. Було досліджено особовий рахунок НОМЕР_2 та накази. В результаті перевірки встановлено, що ОСОБА_4 згідно наказу №28-к від 26.03.1987 року знаходився у відрядженні в м. Чорнобиль з 10.03.1987 року по 30.04.1987 року. Згідно наказу відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Волинське» Державного підприємства «Торезантрацит» від 28.04.2004 року № 172 «Про заходи з вирішення проблемних питань пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців та донарахування заробітної плати і премії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за роботу в зоні відчуження» наказано провести учасникам ЛПА на ЧАЕС за роботу в зоні відчуження донарахування заробітної плати і премії в розмірі 60%: ОСОБА_4 в сумі 3420 руб. 96 коп., з них сума премії складає 1893 руб. 03 коп. Положення про преміювання на ВП «Шахтоуправління Волинське» відсутнє (а. с. 120).
Згідно акту зустрічної перевірки достовірності наданих документів про стаж (заробітну плату) для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 10.07.2013 року було проведено перевірку довідок про заробіток ОСОБА_4 за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період з 10.03.1987 року по 30.04.1987 року. Було проведено перевірку нарахування ОСОБА_4 оплати по подвійній годинній тарифній ставці та премії за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10.03.1987 року по 30.04.1987 року. При проведенні перевірки були використані: особовий рахунок НОМЕР_2, накази. Відсоток, премії визначається згідно з положенням про преміювання, або відповідно до документів нарахування премії. На час проведення перевірки на підприємстві відсутня довідка про знаходження ОСОБА_4 на учбових зборах та положення про преміювання на 1987 рік. Оплата за роботу в зоні відчуження за березень-квітень 1987 року проведена із тарифної ставки 9,39. Нарахування премії ОСОБА_4 за березень-квітень 1987 року не підтверджено первинними документами, згідно особових рахунків (НОМЕР_2) в березні-квітні-1987 року премія не нараховувалась (а. с. 122).
Розпорядженням від 12.07.2013 року ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії через зміну надбавки та встановлено розмір пенсії в сумі 3937,94 грн. з 01.08.2013 року довічно (а. с. 178).
В зв'язку зі зменшенням розміру пенсії позивач звернулася до відповідача з заявою, на яку УПФУ в м.Торезі надано відповідь від 30.08.2013 року №3944/04, в якій пенсійний орган повідомив позивача, що відповідно до наданих повноважень та на закону здійснив перевірку достовірності даних у довідках архівної пенсійної справи померлого годувальника, оскільки в ній міститься декілька довідок про заробітну плату, одержану в зоні відчуження в 1987 році з різними даними. За результатами перевірки встановлено, що в довідках від 11.11.1999 року, від 29.04.2004 року та в довідці без номеру і дати не підтверджені зазначені в них дані, тому позивачеві з 01.08.2013 року здійснено перерахунок пенсії, виходячи з заробітку годувальника на підставі довідки від 22.08.1997 року, виданої 22.08.1997 року шахтоуправлінням «Волинське» в/о «Торезантрацит». Внаслідок перерахунку пенсії розмір пенсії позивача зменшився з 8013,66 грн. до 3937,94 грн.( а. с. 6).
Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо перерахунку та зменшення розміру пенсії позивача по втраті годувальника з 01.08.2013 року розпорядженням УПФУ в м.Торезі №166766 від 12.07.2013 року.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цей закон створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Зазначеним Законом передбачено визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, порядок визначення статусу та віку виходу на пенсію, розмірів пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Порядок обчислення розмірів пенсій та їх виплату, строки призначення пенсій та порядок їх перерахунку регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалась відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1-4 категорій пенсії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого ПКМУ від 23.11.2011 року №1210, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Нормами частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058) передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Непрацездатними членами сім'ї, відповідно до частини 2 статті 36 цього Закону, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно статті 37 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Суд першої інстанції обґрунтовував прийняття рішення за суттю вимог позову щодо правомірності дій відповідача Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з посиланням на пункти 7, 14 цього Порядку.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але дійшов помилкового висновку щодо правомірності дій відповідача про наявність підстав ревізувати матеріали архівної пенсійної справи ОСОБА_4 з метою здійснення перерахунку розміру його пенсії для подальшого перерахунку пенсії позивача, яка останній була призначена, виходячи з розміру пенсії померлого годувальника, розмір якої було обчислено на підставі довідки від 29.04.2004 року, виданої ВП «Шахтоуправлінням «Волинське» ДП «Торезантрацит».
Дійсно, пунктами 7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії передбачено необхідність подання до органу, що призначає пенсію, довідки про заробітну плату. В цих пунктах, зокрема, зазначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
23.11.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої з 01.01.2012 року пенсії ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС нараховуються з заробітної плати за роботу в зоні відчуження.
Відповідно до п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. На теперішній час ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС пенсія розраховується із заробітної плати, яка була у ліквідаторів за основним місцем роботи.
Норму, щодо призначення пенсії по інвалідності, що передбачені ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», а саме із заробітку особи в зоні відчуження з 1986-1990 роках, закріплено Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2012 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 «пенсії, учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які працювали в зоні відчуження у 1986-1990 роках призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконання роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня, згідно сумарної кратності оплати праці, встановленої у відповідні періоди за зонами небезпеки: у Ш - 5, у П - 4. у 1 - 3). При цьому, у всіх випадках, заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період».
Порядок оплати праці робітникам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був наступний:
оплата проводилася за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами) - Постанова ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, ВЦСПС № 524-156 від 1986 року та Постанова Ради Міністрів УРСР № 165-5;
премії, заохочення, винагороди нараховуються на збільшенні до 100% тарифної ставки (посадового окладу) з 6 годинним робочим днем - Постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС № 153/10-43 від 07.05.1986 року;
оплата праці працівників, зайнятих у Ш, П, 1 зонах небезпеки проводиться відповідно у 4-х, 3-х, 2-х кратному розмірі понад середньо місячної зарплати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленою за місцем роботи - Розпорядження РМ СРСР № 964 від 17.05.1986 року, Постанова ВЦСПС № 665-195 від 05.06.1986 року;
встановлена додаткова оплата праці в нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час, і максимальний розмір премії 60% тарифної ставки (окладу) за місяць, і оплата в подвійному розмірі вихідних та святкових днів - Постанова РМ СРСР, ВЦСПС № 695 від 05.06.1986 року і Постанова ВР УРСР, Укрпрофради № 207-7 від 10.06.1986 року.
Запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб. (підпункт 3 п.1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7), порядок виплати премії визначено Розпорядженням РМ СРСР №1512-р від 24.06.1986 року
У відповідності з Постановою Ради Міністрів УРСР № 523 від 30.05.1986 року зазначена премія більше 400 крб. на місяць) додається до суми заробітку, із розміру якого призначається пенсія.
Відповідно до Рішення Урядової комісії № 351 від 02.02.1987 року премія за основні результати господарської діяльності начислялась в зоні ЧАЕС на заробітну плату, виходячи із підвищених не більше як у 2 рази тарифних ставок, посадових окладів.
Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС № 153/10-43 від 07.06.1986 року премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій. Було дозволено підвищувати премії до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць (пп.4 п.1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради № 207-7 від 10.06.1986 року).
Отже, якщо учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС донараховано заробіток за роботу в зоні відчуження, але виплата додатково нарахованої суми не проведена і не вирахувані додаткові страхові внески, це не позбавляє право інваліда на призначення пенсії із заробітку у зоні відчуження.
Пенсія годувальнику вже була призначена, виплачувалася, виходячи саме з заробітної плати, яка зазначена в вищенаведеній довідці ВП «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» від 29.04.2004 року, саме з врахуванням премії ( яку на думку відповідача не можна враховувати в зв'язку з відсутністю підтвердження про її виплату). Перевіряти підстави нарахування та виплати пенсії особі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправним, оскільки пенсія його утриманцю згідно ч 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника. Крім того, згідно ч.1 ст.54 цього ж Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі внаслідок невірного застосування норм матеріального закону, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.
В повному обсязі постанова складена 3 березня 2014 року.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 26 грудня 2013 у справі №247/4576/13-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області № 166766 від 12 липня 2013 року відносно ОСОБА_3.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 з 1 серпня 2013 року на підставі ст. 54 ч. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки №01-877 від 29 квітня 2004 року, виданої шахтоуправлінням «Волинське» ДП «Торезантрацит» з врахуванням виплачених сум пенсії.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А.Василенко
Судді М.М. Гімон
Г.М. Міронова