УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 123/1739/14-ц
Номер провадження 2-др/123/4/2014
25.02.2014 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі Берденко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Сімферопольська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою; позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, про поділ домоволодіння, визначення розміру ідеальних часток співвласників,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення до ухвали Київського районного суду м. Сімферополя від 15 лютого 2014 року.
В провадженні Київського районного суду м. Сімферополя перебувала зазначена вище цивільна справа, по якій 15 лютого 2013 року було винесена ухвала про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1, ОСОБА_3, їх представниками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, його представником ОСОБА_7, представником ОСОБА_4 - ОСОБА_8 про виділ в натурі частин земельної ділянки, домоволодіння, визнання права власності, та встановлення сервітуту на частки земельної ділянки за умовами якої: сторони згідні визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 згідно експертному дослідженню № 04 від 03.02.2013 року ТОВ «Фірма ЮЛГА», відповідно до якого в користування сторін переходять наступні ділянки: ОСОБА_1 земельну ділянку пл. 443 кв. м, що відповідає 48/100 часткам домоволодіння, що належить йому на підставі договору дарування 2002 року. У додатку № 1 до експертного дослідження № 04 від 03.02.2013 року вказана частка земельної ділянки зафарбована рожевим кольором та частково жовтим кольором. На частині земельної ділянки шириною 1.5 м довжиною 53,64 м, позначеного жовтим кольором, яка переходить в користування ОСОБА_1, встановлюється сервітут № 1 на підставі п. «а» ст. 99 Земельного кодексу України для проходу та проїзду на велосипеді до своїх частин домоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_9. ОСОБА_10 земельну ділянку пл. 258 кв. м, що відповідає ідеальній у вигляді 28/100 частки домоволодіння, виділена йому на підставі висновку судової будівельної-технічної експертизи № 38 від 05.11. 2011 ТОВ «Фірма« ЮЛГА ». У додатку № 1 до експертного дослідження № 04 від 03.02.2013 року вказана частка земельної ділянки зафарбована блакитним кольором та частково жовтим кольором На земельній ділянці, яка переходить в користування ОСОБА_2, шириною 1.5 м, довжиною 21,80 м, позначеному жовтим кольором, встановлюється сервітут № 2 на підставі п. «а» ст. 99 Земельного Кодексу України для проходу та проїзду на велосипеді ОСОБА_4 до її частини домоволодіння. ОСОБА_4 земельну ділянку пл. 221 кв. м, що відповідає ідеальній частці у вигляді 24/100 часток домоволодіння, що виділені їй на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи № 38 від 05.11.2011 року ТОВ «Фірма« ЮЛГА». У додатку № 1 до експертного дослідження № 04 від 03.02.2013 року вказана частка земельної ділянки зафарбована зеленим кольором. За вимогами ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про розподіл домоволодіння, припинення спільної часткової власності, усунення перешкод у користуванні допоміжними приміщеннями: Сторони згодні з розділом домоволодіння № АДРЕСА_1, що знаходиться в їх власності на підставі договору дарування для ОСОБА_1 2002 року та свідоцтв про право на спадщину за заповітом для ОСОБА_2 і ОСОБА_4, згідно експертному висновку № 38 від 05.10.2011 р. ТОВ «Фірма ЮЛГА», відповідно до якого у приватну власність сторін переходять наступні приміщення: ОСОБА_2 у цілому в житловому будинку літ. «К» приміщення 1-6 пл. 12.7 кв. м., вартістю 58253 грн.; 1-7 пл. 9.4 кв.м., вартістю 43116 грн.; тамбур літ. «к» пл. 9.1 кв.м., вартістю 23771 грн., загальною вартістю 125140 грн. та загальною пл. 31.2 кв.м., що відповідає ідеальній частці у вигляді 28/100 домоволодіння, що належить йому. ОСОБА_4 у цілому в житловому будинку літ. «К» приміщення 1-4 пл. 9.1 кв.м., вартістю 41740 грн.; 1-5 пл. 9.0 кв.м., вартістю 41282 грн.; тамбур літ. «к-1» пл. 7.6 кв.м., вартістю 16072 грн., вбиральня літ. «Р» вартістю 6878 грн., Загальною вартістю 105972 грн. та загальною пл. 25.7 кв.м., що відповідає ідеальній частці у вигляді 24/100 домоволодіння, що належать їй. ОСОБА_1 у цілому прибудова літ. «К-2» вартістю 141423 грн.; сарай-баня літ. «Л» вартістю 8326 грн.; тамбур літ. «л» 14099 грн.; навіс літ. «М» вартістю 2358 грн., курник літ. «Н» вартістю 6016 грн.; сарай літ. «О» вартістю 12511 грн.; гараж літ. «П» вартістю 29111 грн., загальною вартістю 213844 грн., що відповідає ідеальній частці у вигляді 48/100 домоволодіння, що належать йому. Всі переобладнання при розділі домоволодіння, які необхідно провести, а саме: електропостачання, газопостачання, каналізації, водопроводу, прибудову до частки домоволодіння, що переходить ОСОБА_4, сторони здійснюють самостійно відповідно до висновку експертизи № 38 від 05.10.2011 року без вимоги про виплату сторонами матеріальних витрат. Спільна часткова власність між ОСОБА_2, ОСОБА_4 з одного боку і ОСОБА_1 з іншого боку припиняється. У зв'язку з незначністю спадкової частки в домоволодінні ОСОБА_3, яка складає 52/600 і неможливістю виділу її в натурі, ОСОБА_3 погоджується з виплатою їй компенсації у вигляді вартості її частки в розмірі 38563 грн., згідно з висновком № 38 від 05.10.2011 року, шляхом перерахування з депозитного рахунку загальних місцевих судів АР Крим (р/р 37319012000604 в ГУ Держказначейства України в АР Крим МФО 824026 ; ЄДРПОУ 26273942) грошових коштів зарахованих ОСОБА_4 по квитанції № 45 від 01.12.2011 року. Невід'ємною частиною цієї мирової угоди є висновок № 38 від 05.10.2011 року судової будівельний-технічної експертизи від 05.10.2011 року і додатки до неї та експертне дослідження № 04 від 03.02.2013 року з додатком . Закрито провадження у справі.
Відповідно вказаної ухвали у приватну власність ОСОБА_1 переходить у цілому прибудова літ. «К-2» вартістю 141423 грн., але останній вважає, що вказана прибудова є окремою часткою житлової будови до домоволодіння № АДРЕСА_1 та окремою житловою прибудовою до вказаного домоволодіння.
Таким чином просить суд винести додаткове рішення до ухвали Київського районного суду м. Сімферополя від 15 лютого 2013 року, яким визначити частку нерухомого майна, яке переходить у власність ОСОБА_1, як окрему частку житлового домоволодіння ( житлова прибудова) за адресою: АДРЕСА_1 - літ. «К-2» вартістю 141423 грн..
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники підтримали заяву в повному обсязі.
ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення заяви.
ОСОБА_3 та представник Сімферопольської міської ради будучі належно повідомленими про дату та місце слухання справи в судове засідання не явилися, причин неявки не повідомили.
Згідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ( далі Постанова) ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
У пункті 13 цієї Постанови зазначене, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); ..
Слід також зауважити на тому, що у відповідності до положень п.20 Постанови, додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визначення частки нерухомого майна прибудови літ. «К-2», як окремої частки житлового домоволодіння буде змінювати суть основного рішення, тим паче, що у суду на день затвердження мирової угоди даних про те, що прибудова є житловим приміщенням не було, тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення -ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 220 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до ухвали Київського районного суду м. Сімферополя від 15 лютого 2014 року відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст. 291 - 296 ЦПК України.
Суддя Тонкоголосюк О. В.