Справа № 413/8175/13-ц

Провадження № 2/413/2834/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2013 року

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Бєляєвої Л.О.,

при секретарі Дворових Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Красний Луч Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з дійсним позовом і в його обґрунтування пояснив, що він знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 25.07.2011 року по 28.11.2013 року. На підставі ст. 115 КЗпП України відповідач був зобов'язаний своєчасно виплачувати заробітну плату, проте в період з грудня 2012 року по травень 2013 року ця виплата заробітної плати в адресу позивача проводилась несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 4976,29 грн. Відповідач повинен виплатити компенсацію за не вчасне виплачений грошовий дохід (зарплату). Відповідно до розрахунку сума компенсації за затримку виплати заробітної плати складає 19,11 грн. У результаті протиправних дій відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінюю в сумі 5000,00 грн. Позивач виражає моральну шкоду в невиплаті сум належної заробітної плати з грудня 2012 року в тому, що йому постійно доводиться докладати додаткові зусилля для організації життя своєї сім*ї, що заподіює йому величезні моральні страждання, весь час переживає із цього приводу і у наслідок чого він та його сім*я позбавлені нормального життєвого спілкування з тими, хто їх оточує. На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованость по заробітній платі, компенсацію за невчасну виплату заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та суму моральної шкоди.

Позивач надав суду уточнену позовну заяву, згідно якої позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» на його користь заборгованість по заробітній платі згідно довідки в сумі 4976,29 грн., компенсацію за невчасну виплату заробітної плати в сумі 19,11 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1669,20 грн., а також суму моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

У судове засідання позивач не з*явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю. Уточнені позовні вимоги підтримує повністю. Проти заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду обставин, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення про виклик до суду за підписом представника відповідача. Про причину неявки представник відповідача суд не повідомив.

Відповідно до ст. 197 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Принцип своєчасності виплати заробітної плати закріплено у ч.7 ст.43 Конституції України, згідно до якої право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 10 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України -кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивач працював на посаді учня гірника підземного першого розряду з повним робочим днем під землею та гірником підземним другого розряду з повним робочим днем під землею в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» з 25.07.2011 року по 28.11.2013 року, про що є відповідна запис у трудовій книжці позивача.

На підставі ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В повному обсязі заробітна плата позивачу не виплачена, та станом на 03.12.2013 року складає 4976 грн. 29 коп., що підтверджується довідкою № 588, виданою 03.12.2013 року адміністрацією ТОВ «Шахта «Садова».

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Також, при звільнені позивачу була нарахована компенсація за невикористану відпустку в розмірі 1669,20 грн.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно Порядку проведення компенсації втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 року № 159, відповідач повинен виплатити компенсацію за не вчасно виплачену заробітну плату.

Отже сума компенсації за затримку виплати заробітної плати складає 19,11 грн.

Представник відповідача не надав суду доказів на спростування доводів позивача стосовно вини відповідача в несвоєчасній виплаті заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Крім того, позивач вважає, що своїми діями відповідач завдав йому моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., яка полягає в невиплаті сум належної заробітної плати, так як йому постійно доводиться докладати додаткові зусилля для організації життя своєї сім*ї, що заподіює йому величезні моральні страждання, він весь час переживає із цього приводу і у наслідок чого він та її сім*я позбавлені нормального життєвого спілкування з тими, хто їх оточує. Таким чином, заробітна плата позивача була єдиним джерелом доходів сім'ї, а її нерегулярність приводила до значних ускладнень, пов'язаних з нестачею фінансових коштів на харчування.

Згідно з ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При визначені розміру моральної шкоди, суд, як зазначає Пленум Верховного Суду України у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Тому, суд вважає, що розмір моральної шкоди повинен складати 2000 грн.

В іншій частині стягнення суми моральної шкоди відмовити.

З відповідача також підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 299 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 3,11,10,60,88, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.23 Загальної декларації прав людини, ст. 47, 115 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невчасну виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 4976 грн. 29 коп., компенсацію за невчасну виплату заробітної плати в сумі 19 грн. 11 коп., компенсації за невикористану відпустку в сумі 1669 грн. 20 коп., та 2000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» судовий збір на користь держави в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції - Краснолуцький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Головуючий: