Справа № 115/606/14-к
Провадження № 1-кп/115/75/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2014 р. Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі:
головуючого судді БІЛЕЙ В. П.
за участю прокурора БЕРЕЖНОГО С.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
при секретарі ПАЛАДІЙ Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки клопотання старшого слідчого Сакського МВ ГУ МВС України в Криму по кримінальному провадженню № 12013130350003557, стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червоний промінь Ворошиловградської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з повною середньою освітою; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 22.08.2013 р. Сакським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, обвинуваченого у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування примусових заходів медичного характеру,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечні діяння при наступних обставинах, 20.11.2013 р., у денний час, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись в приміщені кухні, на території домоволодіння по АДРЕСА_3 Сакського району, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3, знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав з кухонного столу мобільний телефон «Nokia 1280», вартістю 255 гр., після чого з місця вчинення суспільно небезпечного діяння зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 255 гр.
Крім того, ОСОБА_2, повторно, 29.11.2013 р., близько 13:40 год., з метою крадіжки чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись у приміщені кухні квартири АДРЕСА_4 Сакського району, шляхом вільного доступу, таємно викрав мікрохвильову піч «LG MB-3923G», вартістю 400 гр., що належить ОСОБА_4, після чого з місця вчинення суспільно небезпечного діяння зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 400 гр.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується показаннями потерпілих, свідків, матеріалами кримінального провадження.
Так потерпіла ОСОБА_4 у суді пояснила, що ОСОБА_2 являється її онуком. 29.11.2013 р., у денний час, додому прийшов її онук у нетверезому стані, щоб уникнути конфлікту вона пішла до себе в кімнату. Пізніше їй подзвонила родичка - ОСОБА_5 і повідомила, що її онука бачив мешканець с. Охотникове Сакського району ОСОБА_6, який повідомив, що онук ніс у руках мікрохвильову піч. Після розмови з ОСОБА_5 вона зайшла на кухню і побачила, що пропала мікрохвильова піч, тому і викликала працівників міліції.
Потерпілий ОСОБА_3 у суді пояснив, що 20.11.2013 р., у денний час, він зустрів ОСОБА_2 біля магазину в с. Охотникове Сакського району, і попросив того донести продукти харчування до місця проживання на АДРЕСА_5 Коли той проніс продукти до його будинку, потерпілий запросив ОСОБА_2 додому, де вони стали розпивати спиртні напої. Згодом між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 повалив його на підлогу та наніс декілька ударів і пішов. Він хотів викликати по мобільному телефону доньку - ОСОБА_7, однак телефону на столі не було, тому він зрозумів, що ОСОБА_2 викрав належний йому телефон. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_2, з яким він знову став розпивати спиртні напої, останній не зізнавався, що це він викрав телефон. Пізніше мобільний телефон у ОСОБА_2 забрала донька.
Свідок ОСОБА_6 у суді пояснив, що 29.11.2013 р., у денний час, він знаходився вдома, побачив через вікно сусіда ОСОБА_2 який ніс предмет схожий на мікрохвильову піч.
Свідок ОСОБА_8 у суді пояснив, що 29.11.2013 р., у вечірній час, до нього додому прийшов ОСОБА_2 і запропонував купити мікрохвильову піч, на його запитання чиє це майно, ОСОБА_2 нічого не відповів, тому він зрозумів, що ОСОБА_2 скоріш усього викрав мікрохвильову піч. Після цього ОСОБА_2 залишив піч у нього вдома, яку він згодом видав працівникам міліції.
Свідок ОСОБА_7 у суді пояснила, що потерпілий ОСОБА_3 являється її батьком. 21.11.2013 р. їй подзвонила сестра ОСОБА_9 і повідомила, що на її мобільний телефон подзвонив з телефонного номеру батька невідомий чоловік. Через деякий час вона прийшла до батька додому і побачила там ОСОБА_2 і стала розпитувати останнього про телефон, зробила виклик по телефону і почувши телефонний дзвін у кишені ОСОБА_2 забрала у нього телефон, після чого ОСОБА_2 втік.
Свідок ОСОБА_9 у суді пояснила, що 21.11.2013 р., у денний час, на її мобільний телефон подзвонив з телефонного номеру батька невідомий чоловік, про що вона повідомила сестру - ОСОБА_7. Згодом їй стало відомо, що викрадений у батька мобільний телефон був виявлений у ОСОБА_2
Вина ОСОБА_2 у вчиненому суспільно - небезпечному діянні підтверджується матеріалами кримінального провадження:
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.11.2013 р. /а.с.6/;
- заявою ОСОБА_4 від 29.11.2013 р. /а.с.7/;
- протоколом огляду місця події від 29.11.2013 р.АДРЕСА_2 Сакського району /а.с.11/;
- заявою ОСОБА_3 від 02.12.2013 р. /а.с.75/;
- постановою про визнання у якості речових доказів і доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 09.12.2013 р. /а.с.39/;
- постановою про визнання у якості речових доказів і доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 03.12.2013 р. /а.с.87/;
- протоколом огляду предмету від 09.12.2013 р. - мікрохвильової печі «LG MB-3923G», з фототаблицею /а.с.36-38/;
- протоколом огляду предмету від 03.12.2013 р. - мобільного телефону «Nokia 1280» /а.с. 85/;
Оцінюючи докази, отримані в ході судового слідства, суд прийшов до переконання, що суспільно - небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, мале місце і було вчинене ОСОБА_2.
Згідно висновків проведеної стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 4 від 21.01.2014 року, у ОСОБА_2 виявлено тяжкий психічний розлад - Шизотипичеський розлад, який виявляється у нього як у даний час, так і виявлявся у нього на момент інкримінованого йому діяння. На момент інкримінованого йому діяння ОСОБА_2 не міг за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії та керувати ними. У тимчасово- хворобливому стані на момент інкримінованого йому діяння ОСОБА_2 не знаходився і не знаходиться в такому в даний час. Враховуючи пасивний тип суспільної небезпеки, ОСОБА_2 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом /а.с.127-130/.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, адвоката, потерпілих, суд приходить до переконання про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, повністю доведена зібраними по справі доказами, це діяння було вчинено ОСОБА_2 у стані неосудності, і до ОСОБА_2 необхідно застосувати примусове лікування у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Керуючись ст. 94 ч. 1 КК України, ст. ст. 509, 512, 513, 516 КПК України,
УХВАЛИВ:
Застосувати відносно ОСОБА_2 примусове лікування у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайний наглядом.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу ухвали в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в СІ-15 м. Сімферополя. Після направлення ОСОБА_2 до психіатричного закладу, запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою в СІ-15 м. Сімферополя, скасувати
Речові докази / мікрохвильову піч «LG MB-3923G», мобільний телефон «Nokia 1280», які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілих, залишити за належністю.
Судові витрати, пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи в сумі 195,60 гр., віднести за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд протягом 30 днів.
Суддя Білей В.П.