Судове рішення #35580518

Київський районний суд м. Сімферополя


ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/876/14-ц

Номер провадження 2/123/892/2014

20.02.2014 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого - судді Тонкоголосюка О. В.,

при секретарі - Берденко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначає, що він є власником ? частки квартири АДРЕСА_1, власником іншої ? частки вказаної квартири є відповідач ОСОБА_2.

Вказана квартира, загальною площею 67,5 кв.м., має всі комунальні зручності, складається із 4-ох ізольованих кімнат загальною площею 42,6 кв.м..

Позивач бажає використовувати своє право та визначити порядок користування квартирою.

Просить суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділив позивачу кімнати №1, площею - 18,5 кв.м., №2 , площею - 7,3 кв.м., відповідачу кімнати № 3, площею - 10,6 кв.м., № 4, площею - 6,2 кв.м., балкон (12), , площею - 0,9 кв.м., та комору, площею - 1,1 кв.м.. Інші приміщення квартири, а саме: кухню (5), вбудовану шафу (6), туалет (7), ванну кімнату (8), коридор (10), та лоджію (11) залишити в загальному користуванні.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі, з підстав викладених в позовній заяві, не заперечував вирішити судом інший порядок користування квартирою.

Відповідач в судове засідання не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, до суду надав заперечення відповідно яких просив визначити зовсім інший варіант користування квартирою. Суд, зі згоди представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, по доказах, що є в наявності, шляхом ухвалення заочного рішення в порядку ст. 224 ЦПК України.

Третя особа в судове засідання не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислухав представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 57 ЦПК України, передбачено, що доказами по справі є будь які фактичні данні, на підставу яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини які мають значення для вирішення справи, ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказах, речових доказах, зокрема звуко- та відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Окрім того, Пленум Верховного Суду України в пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» розтлумачив, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення, визнаються одні та відхиляються інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вказане положення також закріплено і ст. 60 ч. 4 ЦПК України.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 10.06.1996 року, квартира АДРЕСА_1, належить на праві сумісної власності ОСОБА_3 та членам його родини ОСОБА_4, ОСОБА_2 в рівних частках (а.с.4,5).

24 травня 2005 року по реєстрації за № 2-973, № 2-975 в Третій Сімферопольській державній нотаріальній конторі видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку після смерті ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, - спадкоємцям за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках. Подаровано ? частка цієї квартири за договором, який посвідчений 28.11.2008 року за реєстровим № 4398 (а.с.5).

Відповідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею (70,9 закреслено) 67,5 кв.м., вона складається із 4-ох ізольованих кімнат загальною площею (43,9 закреслено) 42,6 кв.м., кімнати площею - (18,9)18,5 кв.м., площею -(7,4) 7,3 кв.м., кімнати № 3, площею - (11,2) кв.м., № 4, площею - (6,4) 6,2 кв.м., балкону (0,9 кв.м.), площею - 0,9 кв.м., комори, площею -(1) 1,1 кв.м., кухні (7,5 кв.м.) 7 кв.м., вбиральні (1,1)1,2 кв.м., ванної кімнати (2,6) 2,7 кв.м., коридору (10,3) 10,1 кв.м., та лоджії (2,8) 2,3 кв.м..(а.с.7,8).

Відповідач ОСОБА_2 має дружину ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_6, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв (а.с.24,25).

Відповідач відповідно заперечень просив виділити позивачу кімнату №1, площею - 18,5 кв.м., йому - відповідачу кімнати №2 , площею - 7,3 кв.м., № 3, площею - 10,6 кв.м., № 4, площею - 6,2 кв.м., балкон (12), , площею - 0,9 кв.м., та комору, площею - 1,1 кв.м.. Інші приміщення квартири, а саме: кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор, та лоджія залишити в загальному користуванні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Спеціальним нормативним актом, який регулює реалізацію права власності на житло, є Житловий кодекс України.

За змістом ст. 156 ЖК України співвласник жилого будинку (квартири) вправі вселити в належне йому жиле приміщення членів своєї сім`ї за згодою всіх інших співвласників.

Члени сім'ї співвласника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні зі співвласником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Члени сім'ї співвласника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї співвласника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Зі змісту наведених вище норм Закону вбачається, що сторони по справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках. Домовленості щодо визначення порядку користування квартирою немає, зворотного суду не доведено.

Визначити порядок користування квартирою без проведення відповідного дослідження, яке потребує спеціальних пізнань, не надається можливим, також в технічному паспорті на квартиру є виправлення щодо розміру кімнат та приміщень. Представник позивача, відповідного клопотання, не дивлячись на зауваження на цьому суду, не заявляв. Тому справа розглянута на підставі доказів, що маються в наявності.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надав суду належні та допустимі докази, не довів суду їх переконливість, а також не довів обставини, на які посилаються як на підстави своїх вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що визначений позивачем порядок користування квартирою не узгоджений з відповідачем та є розбіжності в розмірах приміщень в технічному паспорті на квартиру, суду не було надано доказів зворотного, враховуючи встановлені обставини та вимоги закону, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 369 ЦК України, ст. 156 ЖК України, керуючись ст..ст. 1, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу, суд

в и р і ш и в :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою відмовити в повному обсязі.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя Тонкоголосюк О. В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація