06.02.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/146/14 р. Головуючий

У 1 інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Козуб О.В., Колбіної Т.П.,

при секретарі: - Малаховій Н.В.,

за участю - позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 листопада 2013 року за заявою ОСОБА_4 про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа, по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 23 грудня 2011 року,ухваленому по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок ДТП, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, було частково задоволено позов ОСОБА_4. Вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 2675,67 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., судові витрати у сумі 53,50, а всього 22729,17 грн.. стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. та на користь бюджету Ленінського району м.Севастополя витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 75,00 грн.

Рішенням апеляційного суду м.Севастополя від 25 січня 2013 року рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 23 грудня 2011 року було змінено у частині стягнення моральної шкоди. Вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. у іншій частині рішення залишено без змін.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист про стягнення з боржника грошових коштів на користь заявника.

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про приведення виконавчого листа у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Заява обґрунтована тими обставинами, що державним виконавцем ВДВС Балаклавського РУЮ у м.Севастополі було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 01 листопада 2013 року заяву ОСОБА_4 було залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування зазначеної ухвали суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення заяви ОСОБА_4 про виправлення помилки, допущеної при оформлення виконавчого листа, без задоволення, виходив з того, що згідно відповіді Міністерства доходів та зборів від 21.08.2013 року, фізичну особу неможливо ідентифікувати.

Колегія суддів не може погодитися з данними висновками суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків, крім випадку ухвалення постанови про накладення на особу адміністративного стягнення за неповагу до суду) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2013 року позивач звернувся до суду з вимогами про виправлення помилки, допущеної при оформлення виконавчого листа, а саме: зазначення ідентифікаційного коду боржника (а.с.170).

На запит суду Міністерством доходів та зборів України було надано відповідь, що надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини: фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати (а.с.180-181).

С запиту суду до Міністерства доходів та зборів України вбачається, що останній зроблено лише з зазначенням прізвища, ім`я, по батькові та адреси боржника ОСОБА_6, відомості щодо дати народження відсутні (а.с.174).

Враховуючи, що встановлення особи входить до повноважень суду, крім того відомості щодо дати народження боржника наявні у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд з метою ідентифікувати особу направив на адресу Міністерства доходів та зборів України не належно оформлену вимогу з не повним зазначенням відомостей щодо боржника, що потягло до неможливості однозначно ідентифікувати особу ОСОБА_6

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є немотивованою. Судом першої інстанції при постановленні ухвали не були належним чином перевірені відомості відносно боржника, що призвело до невірного вирішення цього питання та залишення заяви позивача без задоволення.

За таких обставин постановлена судом ухвала, відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,304,307,312-315 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 листопада 2013 року і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.П. Клочко

Судді: О.В. Козуб

Т.П. Колбіна