26.02.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 11кп/797/37/14 Головуючий в першій інстанції:Мурадян Р.П.

Категорія: ч.1 ст.125 КК України Доповідач: Кабаль І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Кабаля І.І.,

суддів - Батрака В.В., Леся В.І.,

за участю секретаря - Лашкевич Н.О.,

прокурора - Сімак Ю.В.,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 23 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Севастополя, АР Крим, громадянин України, який має вищу освіту, не одружений, працює директором ТОР «РК-протеус», зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, проживає за адресою:АДРЕСА_2, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 гривень

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку районного суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за кримінальне правопорушення, яке здійснив при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 29 серпня 2013 року, близько 20 годин 15 хвилин, перебуваючи на території земельної ділянки АДРЕСА_3, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних пошкоджень, посягаючи на здоров'я потерпілого ОСОБА_2, штовхнув останнього, внаслідок чого той впав на землю, а ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний намір, став наносити йому удари кулаками та ногами по потилиці, обличчю, тулубу, чим причинив потерпілому садно на потилиці зліва, крововилив на правій щоці, на грудині зліва, на правому зап'ясті та правому передпліччі, на лівій сідниці, синець та садно на четвертому пальці лівої кисті, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_4, оспорюючи фактичні обставини справи, доведеності вини та кваліфікації дій, просить вирок районного суду скасувати, провадження щодо нього закрити.

Апеляція мотивована тим, що після вручення йому повідомлення про підозру 29.09.2013 року, не погодившись в обставинами, викладеними в ньому, він направив до прокуратури Балаклавського району м.Севастополя письмове клопотання, у якому просив долучити до матеріалів кримінального провадження його пояснення та письмові пояснення голови СТ «Перископ» ОСОБА_6 Через 2 дні, перебуваючи у прокурора прокуратури Альохіна О.Л., він поцікавився про вирішення його клопотання, на що прокурор запропонував направити клопотання до суду, оскільки матеріали кримінального провадження скеровуються до суду.

В подальшому, 26.11.2013 року, будучи викликаним слідчим до Балаклавського районного відділу УМВС України в м.Севастополі для участі в одночасному допиті, де був ознайомлений з матеріалами досудового розслідування, в ході якого виявив відсутність його клопотання та додатки до нього, а 06 грудня 2013 року отримав постанову прокурора прокуратури Балаклавського району м.Севастополя Альохіна О.Л. від 27.11.2013 року про відмову у задоволенні клопотання про залучення доказів.

09.12.2013 року при попередньому судовому засіданні, суд відмовив у залученні доказів, чим грубо порушив його право на захист, що потягло необґрунтоване визнання його винним.

Апелянт вказує, що суд посилався на ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя у цивільній справі, яку було постановлено на день конфлікту, та яка нібито спричинила агресію з його боку, але такий висновок прямо суперечить обставинам, які передували конфлікту.

Апелянт не заперечує, що у нього з ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки, оскільки ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_8 рішенням загальних зборів учасників СТ «Перископ» від 22.03.2009 року № 19 виключені з членів садового товариства, тривале оскарження даного рішення в суді ні до чого не привело, в позові було відмовлено. Він являється власником земельної ділянки АДРЕСА_3 на підставі державного акта серії ЯИ №083771 від 08.07.2010 року і по теперішній час ОСОБА_2 грубо порушує його права як власника ділянки.

Вказує, що постановляючи вирок, суд не врахував те, що 29.08.2013 року він знаходився на належній йому на праві власності ділянці, у вироку не вказано, що саме на його території виник конфлікт, спровокований ОСОБА_2 Вважає, що потерпілий в суді обмовив його, очевидців конфлікту не було, а в якості свідків допитані син ОСОБА_2 та друзі сина, які зацікавлені в показанням на користь потерпілого.

Також вважає, що суд, прийнявши до уваги показання ОСОБА_2, не врахував те, що в ході одночасного допиту на досудовому слідстві, потерпілий давав інші покази: «упав в кущі ожини, як це сталося, не пам'ятаю, але мабуть, внаслідок зіткнення з ОСОБА_4»

Вважає, що характер отриманих ОСОБА_2 ушкоджень, свідчить саме про падіння (два синці, садно і подряпини на пальцях), що на його думку, повністю підтверджує його версію розвитку подій. Крім того, не враховано, що ОСОБА_2 кремезніший та важчий за нього і знаходився на його ділянці з двома собаками.

Апелянт вказує, що суд проігнорував той факт, що показання потерпілого ОСОБА_2 суперечливі, але вказаним обставинам при постановленні вироку оцінка не дана. Стверджує, що тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_2, являються наслідком неправомірних дій останнього та його власної необачності.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник потерпілого-захисник ОСОБА_3 просить вирок районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4- без задоволення, оскільки зазначені обвинуваченим обставини, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції та бути підставами для зміни або скасування вироку суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, потерпілого та його представника, які заперечували проти задоволення апеляції, просили залишити вироку суду без змін; обвинуваченого, його захисника, які підтримали апеляцію та просили вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду слід залишити без змін за наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку у вироку.

Так, допитаний в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 29 серпня 2013 року о 20 годині, він прийшов на земельну ділянку в СТ «Перископ», яка належить йому на праві власності, оскільки побачив, що біля воріт стоїть автомобіль потерпілого. Після того, як він підійшов до ОСОБА_2, останній відштовхнув його від себе обома руками у грудну клітину, але він не впав, і побачивши, що позаду них є схил та він може впасти, також відштовхнув ОСОБА_2 від себе, внаслідок чого той впав у кущі та при падінні вдарився головою, отримав садно на пальці.

Між ним та сім'єю потерпілого вже більше чотирьох років відбуваються розгляд цивільних та адміністративних справ з питання належності та права користування земельною ділянкою АДРЕСА_3, у зв'язку з чим, між ним та ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки. Однак у той час, коли потерпілий отримав тілесні ушкодження від його поштовху, він ніяких ударів йому не наносив. Після того, як ОСОБА_2піднявся на ноги, він залишив земельну ділянку.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнав своєї провини у скоєнні кримінального правопорушення, його винуватість підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду у суді першої інстанції.

Так, суд правильно посилається у вироку на показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що між ОСОБА_4 та його сім'єю вже впродовж чотирьох років ведуться судові процеси. 29 серпня 2013 року в Апеляційному суді м.Севастополя відбувся апеляційний розгляд скарги ОСОБА_4 на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 02 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи- Севастопольська міська Рада, ОК СТ «Перископ», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Знаючи про те, що рішення суду залишилось без змін, ОСОБА_4 перебував у збудженому стані, та у вечірній час 29 серпня 2013 року, знаючи, що він перебуває на земельній ділянці АДРЕСА_3, прийшов туди. У той час, коли обвинувачений пройшов через незачинені двері, він годував собак, які стали голосно лаяти. Побачивши, що собаки збуджені, він став рухатися по доріжці в напрямку вхідних воріт і в цей час до нього швидко підійшов ОСОБА_4, збив його з ніг та став наносити удари руками, ногами по тулубу, голові та потилиці. Він, сидячи на землі, і не маючи можливості піднятися, обхопив голову руками, приймав усі удари на себе, чекав поки обвинувачений зупинить свою злочинні дії. В той момент, коли ОСОБА_4 наносив йому удари, він намагався зателефонувати своєму синові та став просити допомоги, повідомив, що ОСОБА_4спричинив йому тілесні ушкодження.

Згідно показань свідка ОСОБА_11, 29 серпня 2013 року він перебував на 5-му км. Балаклавського шосе у м. Севастополі разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 Почувши від ОСОБА_10, що його батька б'є обвинувачений, вони разом поїхали до ОСОБА_2, який перебував в АДРЕСА_3. Прибувши на місце події, побачив, що потерпілий сидів на землі, скаржився на біль у спині, на його одязі були сліди протектора від взуття. Біля того місця, де сидів потерпілий ніяких кущів та огорожі не було.

Після того, як на місце події прибули працівники міліції, вони разом поїхали до Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі, де він дав такі ж самі свідчення. Твердить, що ОСОБА_10 зателефонував його батько та провідомив, що ОСОБА_4 б'є його за те, що вони виграли у нього суд.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що його батько ОСОБА_2 довготривалий час судився з ОСОБА_4 за право користування земельною ділянкою АДРЕСА_3. 29 серпня 2013 року Апеляційний суд м. Севастополя відхилив скаргу ОСОБА_4 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя, у зв'язку з чим, останній прийшов на вказану земельну ділянку та став наносити ОСОБА_2 тілесні ушкодження. В цей же день,коли він разом з друзями перебував на 5-му км. Балаклавського шосе м. Севастополя, йому зателефонував батько та попросив приїхати на земельну ділянку АДРЕСА_3, при цьому повідомив, що ОСОБА_4наносить йому тілесні ушкодження. Доїхавши до місця події, разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пішли до земельної ділянки АДРЕСА_3, де побачили потерпілого, який сидів на землі та скаржився, що його побив обвинувачений. Бачив на одязі батька сліди від протектора взуття. Стверджує, що земельна ділянка має межі, відгороджені сіткою, а тому впасти з гори неможливо.

Згідно показів свідка ОСОБА_12, 29 серпня 2013 року разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебував на 5-му км. Балаклавського шосе м. Севастополя. Знаходячись разом з ними, почув від ОСОБА_10 про те, що на його батька-ОСОБА_2 напав обвинувачений, та попросив ОСОБА_11 поїхати до місця пригоди. Прибувши на місце , побачив ОСОБА_2, у якого на одязі був відбиток від взуття, а на руці - сліди крові,потерпілий сидів на землі, де також були відбитки від протектора взуття ,біля нього ніяких кущів та огорожі не було.

Показання потерпілого та вищевказаних свідків узгоджуються з протоколом огляду місця події від 29 серпня 2013 року, з якого убачається, що на одязі ОСОБА_2, а саме на футболці, мається відбиток взуття.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 30 серпня 2013 року за № 1672, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: садно на потилиці зліва, крововиливи на правій щоці, на грудині зліва, на правому зап'ясті та правому передпліччі, на лівій сідниці, синець та садно на четвертому пальці лівої кисті, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, у тому числі, можливо, кулаком, одягнутою ногою; судячи по морфологічним ознакам на час огляду, вони могли бути отримані 29 серпня 2013 року, при обставинах, вказаних у постанові, та відносяться до легких.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 02 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи- Севастопольська міська Рада, ОК СТ «Перископ», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 29 серпня 2013 року залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_4- без задоволення, що свідчить про те, що між обвинуваченим та потерпілим склалися неприязні стосунки на підґрунті спору за користування земельною ділянкою, чого вони самі не заперечують.

Доводи апелянта про те, що тілесні ушкодження були спричинені потерпілому в результаті того, що він відштовхнув останнього двома руками в грудну клітину і той впав у кущі та при падінні вдарився головою, отримав садно на пальці, спростовуються вищевказаним висновком судово-медичної експертизи, та показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків- ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Так, як убачається із показань потерпілого, в ході конфлікту ОСОБА_4 збив його з ніг, та став наносити йому удари руками, ногами по тулубу, голові, потилиці. Він,сидячи на землі і не маючи можливості піднятися, намагався зателефонувати синові та повідомив про те, що його б'є обвинувачений.

Згідно показань свідків- ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, прибувши на місце події, побачили потерпілого, який сидів на землі, у нього були тілесні ушкодження, на одежі сліди протекторів від взуття. ОСОБА_2 пояснив, що його побив ОСОБА_4

Не довіряти показанням потерпілого, свідків або ставити їх під сумнів, немає підстав, оскільки вони є послідовними та узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, а крім того, судом першої інстанції не встановлені мотиви для обмови ОСОБА_4 з боку потерпілого, вказаних свідків.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, судом досліджені всі обставини, які мають значення для прийняття рішення у справі, а тому необґрунтованими є твердження обвинуваченого про неповноту, необ'єктивність судового слідства.

Доводи апелянта про порушення його права на захист, оскільки ні слідчий, ні прокурор, ні суд не долучили до матеріалів кримінального провадження, надані ним докази, а саме - його письмові пояснення та пояснення голови СТ «Перископ» ОСОБА_6, є безпідставними, оскільки заявлені клопотання вирішені у відповідності з вимогами закону, належним чином вмотивовані. Як убачається, письмові пояснення ОСОБА_6 не були завірені належним чином, а свої показання обвинувачений дав у суді, яким дана належна оцінка у вироку.

На думку колегії суддів, також необгрунтованими є доводи ОСОБА_4 про те, що земельна ділянка, на якій виник конфлікт, належить йому на праві приватної власності. Як вбачається з постанови Балаклавського районного суду міста Севастополя від 12.10.2012 року, рішення Балаклавської районної у м.Севастополі Ради від 28.08.2009 року за № 33с-5-632 в частині додатку 17 про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки АДРЕСА_3 в межах садівничого товариства «Перископ», балка Бермана Балаклавського району м.Севастополя, скасовано. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року вищевказана постанова залишена без змін.

Доводи обвинуваченого про те, що потерпілий ОСОБА_2 давав суперечливі покази, на думку колегії суддів є надуманими, оскільки потерпілий був допитаний у судовому засіданні та пояснив, при яких обставинах він отримав тілесні ушкодження, механізм їх спричинення, що підтверджується показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які зразу ж прибули на місце події, та бачили потерпілого із слідами тілесних ушкоджень, та іншими дослідженими в суді доказами.

Таким чином, доводи ОСОБА_4 про його непричетність до умисного спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження, з чим погоджується колегія суддів.

На думку колегії суддів, районний суд дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, а доводи обвинуваченого в цій частині перевірені при апеляційному розгляді справи, однак свого підтвердження не знайшли, самі по собі є необґрунтованими і надуманими, висновки районного суду з приводу доведеності його вини, правильності кваліфікації його дій, не спростовуються.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, оцінюючи в сукупності всі докази у кримінальному провадженні, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими і достатніми, в повному обсязі доводять вину ОСОБА_4 та правильно покладені в основу постановленого обвинувального вироку.

За таких обставин підстав для скасування вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_4, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Покарання ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, а також роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та належно вмотивовано у вироку.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушеня, яке відповідно до ст.12 КК України, є невеликої тяжкості.

Разом з тим, суд прийняв до уваги дані про особу винуватого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів- нарколога та психіатра, за місцем мешкання зарекомендував себе з позитивної сторони, відсутність обставин, які обтяжують покарання, що дозволило суду призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією статті 125 КК України.

Висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими та належним чином вмотивованими.

Порушень норм кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.404,405,407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 23 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

І.І.Кабаль В.В.Батрак В.І.Лесь