Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/10680/13-а
17.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Санакоєвої М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/10680/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 02.12.13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камоцці-пневматик-Сімферополь" (вул. Ларіонова, 38, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95018)
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Камоцці-пневматик-Сімферополь" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 13.08.2013 за №0001311504 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 3956,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 989,00 грн., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» (ЄДРПОУ 14290527).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 13.08.2013 за № 0001321504 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 2111,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 527,75 грн., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» (ЄДРПОУ 14290527).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 13.08.2013 за №0001331504 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ в сумі 1898,00 грн., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» (ЄДРПОУ 14290527).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 28.10.2013 № 0011362280 про нарахування податку на прибуток в сумі 5073,66 грн. та накладення штрафу в розмірі 1268,00 грн. прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» (ЄДРПОУ 14290527).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» (ЄДРПОУ 14290527) судовий збір в розмірі 172,05 грн. з Державного бюджету України.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 та прийняти нове рішення по справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.
Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Камоцці-пневматик-Сімферополь" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових від 13.08.2013 за №0001311504 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 3956,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 989,00 грн., № 0001321504 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 2111,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 527,75 грн., та податкове повідомлення - рішення №0001331504 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ в сумі 1898,00 грн., № 0011362280 від 28.10.2013 року про нарахування податку на прибуток в сумі 5073,00 та накладення штрафу в розмірі 1268,00 грн.
З 16.07.2013 по 22.07.2013 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 03.07.2013 р. № 07 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Хімтрейд» за березень, квітень, травень, червень 2012 року, про що складено акт перевірки № 505/15.4/14290527 від 29.07.2013.
Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.185.1 ст.185, пп.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення ТОВ «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» за квітень 2012 року у сумі ПДВ 1411,00 грн. та травень 2012 року у сумі 487,00 грн., збільшено позитивне значення за березень 2012 року у сумі 700,00 грн. та червень 2012 року у сумі 3469,00 грн., зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника за березень 2012 року у сумі 700,00 грн., за травень 2012 року у сумі 1411,00 грн., збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за червень 2012 року у сумі 3956,00 грн., порушення п. 44.1 ст. 44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 7645,00 грн. у т.ч. у 1кв. 2012 р. на 882,00 грн., у 2 кв. 2012 у сумі 6763,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001311504 від 13.08.2013 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 3956,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 989,00 грн., № 0001321504 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 2111,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 527,75 грн., та податкове повідомлення - рішення №0001331504 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ в сумі 1898,00 грн.
Також, на підставі додаткової перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0011362280 від 28.10.2013 року про нарахування податку на прибуток в сумі 5073,00 та накладення штрафу в розмірі 1268,00 грн.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Хімтрейд» (Постачальник) був укладений договір №82 від 26.08.2011. Згідно зазначеного договору Постачальник - ТОВ «Хімтрейд» зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю - ТОВ «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» товар, а останній в свою чергу прийняти та сплатити його вартість. Предметом цього договору є придбання продукції виробничо-технічного призначення для виробництва пневматичної апаратури.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Хімтрейд» по вищевказаному договору, позивачем були надані:
- податкові накладні: №26 від 07.05.2012 на отримання «LохеаI 55-04 фіксатор різьби у кількості 3 шт.. клей миттєвий 10шт. на загальну суму 2920,26 грн. у т.ч. ПДВ 486.71 грн.; податкова накладна №17 від 05.06.2012 на отримання фіксатор різьби 15 шт. на загальну суму 10500,30грн. у т.ч. ПДВ 1750,05 грн.; податкова накладна №16 від 05.06.2012 на отримання «LохеаI Ущільн. анаеробний» 3 шт. фіксатор 5 шт. трубний ущільнювач 8 шт.» на загальну суму 9775.26 грн. у т.ч. ПДВ 1629.21 грн.; податкова накладна №92 від 14.03.2012 на отримання «LохеаI фіксатор 6шт.» на загальну суму 4200,12 грн. у т.ч. ПДВ 700.02 грн.; податкова накладна №7 від 02.04.2012 на отримання «LохеаI фіксатор 11шт.» на загальну суму 7700.22 грн. у т.ч. ПДВ 1283.37 грн.; податкова накладна №151 від 13.04.2012 на отримання пластини 20 шт. на загальну суму 768.00 грн. у т.ч. ПДВ 128.00 грн.; податкова накладна №59 від 07.06.2012 на отримання «Lох фіксатор 3шт.» на загальну суму 540.00 грн. у т.ч. ПДВ 90.00грн.;
- видаткові накладні: №78/с від 07.05.2012 на отримання «LохеаI Клей миттєвий 32 у кількості 10 шт. та різьби у кількості на загальну суму 2920.26 грн. у т.ч. ПДВ 486.71 грн.; видаткова накладна №99/с від 05.06.2012 на отримання фіксатор різьби 15шт. на загальну суму 10500,30грн. у т.ч. ПДВ 1750,05 грн., видаткова накладна №100/с від 05.06.2012 на отримання «LохеаI Ущільн. анаеробний» 3 шт. фіксатор 5 шт. трубний ущільнювач 8 шт.» на загальну суму 9775,26 грн. в т.ч. ПДВ 1629.21 грн., видаткова накладна №41/с від 13.03.2012 на отримання «LохеаI фіксатор 6шт.» на загальну суму 4200.12 грн. у т.ч. ПДВ 700,02грн., видаткова накладна №62/с від 02.04.2012 на отримання «LохеаI фіксатор 11шт.» на загальну суму 7700.22 грн. у т.ч. ПДВ 1283.37 грн., видаткова накладна №776 під 13.04.2012 на отримання пластини 20шт. на загальну суму 768.00 грн. у т.ч. ПДВ 128,00 грн., видаткова накладна №104/с від 07.06.2012 на отримання «LохеаI фіксатор 3 шт.» на загальну суму 540.00 грн. у т.ч. ПДВ 90.00 грн.
- платіжні доручення на оплату ТОВ «Хімтрейд» №0000002042 від 11.05.2012 на загальну суму 2920.26 грн. у т.ч. ПДВ 486.71 грн. за клей, фіксатори; платіжне доручення №0000002549 від 07.06.2012 на оплату фіксаторів, ущільнювачів на загальну суму 20275.56 грн. в т.ч. ПДВ 3379.26 грн.; платіжне доручення №0000000942 від 14.03.2012 на оплату фіксаторів на загальну суму 4200,12 грн. у т.ч. ПДВ 700.02 грн., платіжне доручення №0000001374 від 04.04.2012 на оплату пластини на загальну суму 7700.22 грн. у т.ч. ПДВ 1283.37 грн., платіжне доручення №0000001684 від 20.04.2012 на оплату пластини на загальну суму 768.00 грн. у т.ч. ПДВ 128.00 грн., платіжне доручення №0000002686 від 07.06.2012 на оплату фіксаторів на загальну суму 540.00 грн. у т.ч. ПДВ 90.00 грн.
Судом встановлено, що фактичність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» з ТОВ «Хімтрейд» підтверджується наявністю у них об'єкта оподаткування, а саме придбання продукції виробничо-технічного призначення для виробництва пневматичної апаратури, що було виконано контрагентом позивача, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями..
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.
Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, (п.п. а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).
Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи на підтвердження правомірності формування спірної суми валових витрат, які досліджені відповідачем при перевірці (договори, розрахункові документи, рахунки, видаткові накладні та ін.), суд вважає необґрунтованим їх неприйняття відповідачем до уваги та зменшення за ними валових витрат, оскільки за наведеними вище висновками господарська операція відбулась. Представлені первинні документи позивачем підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.
Що стосується висновків відповідача щодо фіктивності (нікчемності) правочинів. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
В акті перевірки немає таких посилань, а також не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.
Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи відповідача в зазначеної частині є необґрунтованими.
Реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Хімтрейд» підтверджується сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних документів.
Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Відповідачем не надано доказів того, що контрагент позивача ТОВ «Хімтрейд» на час взаємовідносин з позивачем не був платником ПДВ.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом неправомірно було зменшено від'ємне значення ТОВ «Камоцці-Пневматик-Сімферополь» за квітень 2012 року у сумі ПДВ 1411,00 грн. та травень 2012 року у сумі 487,00 грн., збільшено позитивне значення за березень 2012 року у сумі 700,00 грн. та червень 2012 року у сумі 3469,00 грн., зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника за березень 2012 року у сумі 700,00 грн., за травень 2012 року у сумі 1411,00 грн., збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за червень 2012 року у сумі 3956,00 грн., занижено податок на прибуток у сумі 7645,00 грн. у т.ч. у 1кв. 2012 р. на 882,00 грн., у 2 кв. 2012 у сумі 6763,00 грн., а тому збільшення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001311504 від 13.08.2013 суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3956,00 грн., накладення штрафу в розмірі 989,00 грн., зменшення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001321504 суми бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 2111,00 грн. та накладення штрафу в розмірі 527,75 грн., зменшення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001331504 розміру від'ємного значення ПДВ в сумі 1898,00 грн., нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням №0011362280 від 28.10.2013 року податку на прибуток в сумі 5073,00 та накладення штрафу в розмірі 1268,00 грн. суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах. У зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 13.08.2013 №0001311504, № 0001321504, №0001331504, та податкове повідомлення - рішення від 28.10.2013 № 0011362280 є протиправними та підлягають скасуванню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 у справі № 801/10680/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко