РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2006 р. | Справа № 7/273-3858 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46021
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання зернопереробка" вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область,48240
Представник від:
позивача: Гловак В.І. –гол. спеціаліст відділення (дор. № 03-105/1339 від 31.08.2006р.)
відповідача: не з’явився
Суть справи:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів України звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання зернопереробка" 622,96 грн., із них: 597,73грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році та 25,23грн. пені у зв’язку з порушенням терміну сплати відповідних санкцій.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач не виконав нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році –із нормативу два робочих місця для працевлаштування інвалідів, фактично працевлаштовано одного інваліда, за що відповідач, згідно ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 6097,73грн. Позивач стверджує, що відповідач частково сплатив штрафні санкції в сумі 5500,00грн., тому станом на день звернення з позовом залишились несплаченими 597грн.73коп. штрафних санкцій, крім того у зв’язку з порушенням терміну сплати відповідних санкцій відповідач повинен сплатити пеню в сумі 25грн.23коп..
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, однак надав суду копію платіжного доручення №32 від 19.09.2006р. про сплату штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів в сумі 559,00грн.
Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Враховуючи, що ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон України) встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб’єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановлено:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Положення „Про Фонд соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002р. № 1434, є урядовим органом державного управління і на нього покладено завдання щодо здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння створенню таких робочих місць та здійснення контролю за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Порядок встановлення нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів передбачено ст. 19 Закону України, відповідно до якої для підприємств встановлюється норматив місць в розмірі 4 –х відсотків від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Як випливає із даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання зернопереробка", зазначених у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньоблікова чисельність працівників у 2005 році складала –44 особи, визначено норматив по створенню двох робочих місць для інвалідів, фактично працевлаштовано одного інваліда.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за №314 ( далі –Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включаючи їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;
Відповідач, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не надав суду доказів створення в установленому порядку робочого місця для інвалідів у межах нормативу та доказів його звернення до позивача чи в органи місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів для направлення на роботу інвалідів, а тому зобов’язаний у відповідності до ст. 20 Закону України та пунктів 3-6 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями) , установами і організаціями штрафних санкцій до відділень фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., перерахувати на рахунок відділення штраф в сумі, що складає середню річну заробітну плату на підприємстві на одного працюючого за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а саме 6097грн.73коп.
Як випливає з матеріалів справи та підтверджено позивачем, відповідач частково сплатив штрафні санкції у сумі 6059,00грн. до звернення позивача з позовом , в тому числі і заявлену позивачем суму 559грн.00коп , яка сплачена ним платіжним дорученням №32 від 19.09.2006р. , а тому в цій частині позову суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутності предмета спору, а в сумі 38грн.73коп. несплачених санкцій позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України , за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити пеню в сумі 25грн.23коп. із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
При таких обставинах , позов підлягає задоволенню в сумі 38грн.73коп. санкцій та 25грн.23коп пені. .
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 80 п.1-1, 82, 84, ГПК України господарський суд,
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання зернопереробка", вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область,48240, код 32272551:
- на користь Тернопільського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м.Тернопіль, вул.Грушевського,8, код 23588616 –38грн.73коп. штрафу за нестворення робочого місця для працевлаштування інвалідів, та 25грн.23коп. пені;
- в доход Державного бюджету 102 грн. державного мита ;
- на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, код 30045370, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 559грн.00коп. адміністративно-господарських санкцій –провадження у справі припинити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “22”грудня 2006р., через місцевий господарський суд.
Суддя М.С. Стадник