Судове рішення #355732
7/294-3880

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2006 р.

Справа № 7/294-3880


Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стадник М.С.             

розглянув справу     


за позовом: Прокурора Борщівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Борщівської міжрайонної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Борщів, вул. І. Франка, 10а, Тернопільської області

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства „Михайлівка”, с. Михайлівка, Борщівського району ,Тернопільської області, 48765

          за участю представника від :  

          

прокурора:          Свачій Марія Іванівна –посвідчення № 58

позивача:          Житник Марія Іванівна –довіреність № 01-21-55 від 16.01.2006 р.


Суть справи :                     

Прокурор Борщівського району Тернопільської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі  Борщівської міжрайонної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного агропромислового підприємства „Михайлівка”, про стягнення 1549,84 грн. недоїмки  по  внесках на обов’язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, 186,95 грн. штрафних санкцій та 21,08 грн. пені.

Сторони, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлені про місце і час розгляду справи.

Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 29 ГПК України.

           Відповідач витребуваних ухвалами суду від 27.09.2006р., 24.10.2006р. та 21.11.2006р. матеріалів без поважних причин не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився.

Суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.


          Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, встановлено:


- страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності є, відповідно до ст. 4 „Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998 року, окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон), Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який є, відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону правонаступником Фонду соціального страхування України (далі Фонд), функції якого виконують Виконавчі дирекції Фонду (ст. 13 Закону).

Платниками страхових внесків є страхувальники, які набувають статус платника страхових внесків з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду та застраховані особи (ст. 22 Закону).

Страхувальниками осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню  згідно вищезазначеного Закону є роботодавці, які повинні своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду в установленому законодавством порядку.

Порядок сплати та розмір страхових внесків встановлений п. 1. ст. 1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов‘язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ. та ст. 23  Закону, відповідно до яких страхувальники сплачують страхові внески один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період,  а саме: для роботодавців ставка внесків у розмірі 2,9 відсотка, від суми фактичних витрат на оплату праці найманим працівникам та за найманих працівників в розмірі  0,5 відсотка для тих  в кого заробітна плата нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи та 1 відсотка суми оплати праці для найманих працівників в яких заробітна плата вища прожиткового мінімуму, по відношенню до якої підприємство виступає не як платник, а як особа зобов’язана нараховувати, утримувати і перераховувати фонду страховий внесок  по найманих працівниках.

У разі нестачі у страхувальників –роботодавців коштів для    виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться пропорційно до сум  заробітної плати.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач зареєстрований у виконавчій дирекції Фонду як страхувальник з 20.03.2002р..

Перевіркою, проведеною представниками Борщівської міжрайонної виконавчої дирекції на предмет правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування кооперативом страхових внесків, встановлено, що за ним рахується недоїмка в сумі 1549,84 грн., яка виникла за період 01.07.2005 року - 01.01.2006 року, що підтверджується актом перевірки № 13 від 08.02.2006 року, підписаного представниками сторін без заперечень, Звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2005 рік та ІІ квартал 2006р..

Рішенням виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 177 від 02.03.06р., згідно ст. 30 Закону  за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача застосована відповідальність у вигляді стягнення пені в сумі 21,08 грн., обчисленої виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент оплати, нарахованої на повну суму недоїмки та у вигляді штрафу в розмірі 50 % за порушення порядку витрачання страхових коштів та неповну сплату страхових внесків в сумі 186,95 грн..

При таких  обставинах позовні вимоги про стягнення 1549,84 грн. недоїмки, 21,08 грн. пені та 186,95 грн. штрафних санкцій підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

          Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118 грн. покладаються на відповідача, на підставі ст. 49 ГПК України.


Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84,  ГПК України господарський суд,


ВИРІШИВ:


1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства „Михайлівка”, с. Михайлівка, Борщівського району ,Тернопільської області, код 30249049 на користь:

- Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Борщівської міжрайонної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Борщів, вул. І. Франка, 10а, Тернопільської області, код 2602448 –1549,84 грн. недоїмки, 21,08 грн. пені та 186,95 грн. штрафних санкцій;

- в доход Державного бюджету  України  102 грн. державного мита;

- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, проспект  Перемоги, 44, р/р  26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код 30045370, 118 грн. інформаційних витрат.

Видати накази.  


На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “22” грудня 2006р., через місцевий господарський суд.


 


          Суддя                                                                                          М.С. Стадник

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація