ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2006 р. Справа № 19/291-А
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Мельниченко Л.І. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від прокуратури: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора (м.Нетішин Хмельницької області)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "24" березня 2006 р. у справі
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора (м.Нетішин Хмельницької області) в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області (м.Хмельницький)
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мир" (с.Андрійківці Хмельницького району Хмельницької області)
про стягнення 63750,63 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мир" на підставі статей 37, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" 63750,63 грн. шкоди, заподіяної незаконним видобуванням корисних копалин, посилаючись на те, що громадянин Глушко І.П., перебуваючи на посаді голови правління кооперативу, всупереч вимогам статей 16,17,19,51,53 Кодексу України про надра, ігноруючи численні попередження органів державного контролю з цього приводу, за відсутності ліцензії (спеціального дозволу) на користування ділянкою надр та акта про надання гірничого відводу, надав вказівки підпорядкованим йому працівникам на видобування корисних копалин, в результаті чого було незаконно видобуто 10498,7 тонн піску на загальну суму 63750,63 грн., чим заподіяно істотну шкоду інтересам держави.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 24 березня 2006 року у справі №19/291-А у позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу визначався виходячи із суми коштів - доходу, одержаного від реалізації незаконно добутих в природі ресурсів, а ч.6 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Вважає, що з метою визначення розміру збитків, заподіяних природному середовищу, суд міг призначити відповідну експертизу, проте такою можливістю не скористався.
Позивач та відповідач заперечень на апеляційну скаргу не подали, їх представники в судове засідання не з'явились.
Державне управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області в заяві №01/969 від 05.05.2006 року просить розглядати скаргу за відсутності його представника.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання представників сторін, прокурора, повідомлених належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відмовляючи у позові, господарський суд Хмельницької області виходив з того, що прокурор та позивач просять стягнути з відповідача вартість незаконно видобутого піску, як будівельного матеріалу, а не розмір збитків заподіяних навколишньому природному середовищу і в матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі не одержаних доходів.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
20.08.2003 року комісією з числа працівників Державного управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що СВК "Мир" без ліцензії (спеціального дозволу) на користування ділянкою надр відкритим способом за допомогою екскаватора проводить промислову розробку піщаного кар'єру, про що складено акт №001154 (а.с.7-8).
25.09.2003 року Хмельницьким регіональним контрольно-ревізійним відділом проведено ревізію окремих документів фінансово-господарської діяльності СВК "Мир" за період з 26.10.2002 року по 04.09.2003 року і встановлено, що згідно бухгалтерських документів СВК "Мир" рахується реалізація піску в кількості 10498,7 тонн на суму 63750,63 грн. (а.с.9).
Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає її необґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях.
Відповідно до п. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ст. 1166 ЦК України шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі не одержаних доходів, тобто загальними правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453 Цивільного кодексу УРСР.
Прокурор та позивач просять стягнути 63750 грн.63 коп. вартості 10498,7 тонн незаконно видобутого піску.
В матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі не одержаних доходів.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За таких обставин постанова господарського суду Хмельницької області від 24 березня 2006 року у справі №19/291-А прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 24 березня 2006 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 6 прим.
1- в справу
2-3- сторонам
4-5- прокурорам
6 - в наряд