РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2006 р. | Справа № 9/330-4460 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" вул. Каховська, 71, м.Київ 2,Лівобережна Частина Києва, Київ,02002
до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль,46000
позивача: Карлаш Д.О., довіреність від 26.09.2006 р.
відповідача: не з’явився.
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив
Позивач –Дочірнє підприємство Торговий Дім “Вінніфрут” ВАТ “Вінніфрут”, в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім “Вінніфрут” ВАТ “Вінніфрут”, м. Тернопіль, звернувся 23.11.2006 р. (вх. № 5354) до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”, м. Тернопіль, про стягнення 3 696,68 грн. заборгованості , з яких 3185,98 грн. основного боргу, 303,49 грн. пені, 159,29 грн. штрафу та 3% річних в сумі 47,92 грн., посилаючись на таке:
10 червня 2005 р. між Київською філією Дочірнього підприємства Торговий Дім “Вінніфрут” ВАТ “Вінніфрут”, як Постачальником, та Приватним підприємством “Торговий дім Тернопіль”, як Покупцем, укладено договір поставки за № 450.
У відповідності до п. 1.1 договору Постачальник зобов’язався поставити товар (продовольчу та непродовольчу продукцію), а Покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, які передбачені даним договором.
На виконання умов договору на підставі видаткових накладних (копії яких містяться в матеріалах справи) позивач передав, а відповідач молочну продукцію на загальну суму 24 478,74 грн .
Згідно з п. 3.2 договору поставки відповідач зобов’язався здійснити оплату за кожну отриману партію товару на умовах попередньої оплати або з послідуючою оплатою на протязі 21 календарного дня після поставки .
Як стверджує позивач, Приватне підприємство “Торговий дім Тернопіль” порушило свої договірні зобов’язання: оплату за отриманий товар здійснило лише частково - станом на 23.11.2006 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість відповідача становить 3 185,98 грн.
За неналежне виконання умов договору відповідач нарахував 303,49 грн. пені, 159,29 грн. штрафу та 3% річних в сумі 47,92 грн.
Ухвалою від 27.11.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:45 год. 13 грудня 2006 р.
У судовому засіданні 13.12.2006 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 13.12.2006 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
10 червня 2006 р. між Київською філією Дочірнього підприємства Торговий Дім “Вінніфрут” ВАТ “Вінніфрут”, як Постачальником, та Приватним підприємством “Торговий дім Тернопіль”, як Покупцем, укладено договір поставки за № 450.
Предметом вказаного договору є зобов’язання постачальника поставити, а покупця- прийняти і оплатити товар (продовольчу та непродовольчу продукцію ).
На виконання умов вказаної угоди та на підставі видаткових накладних : № КФ-050948 від 14.01.2006 р., № КФ-052552 від 27.01.2006 р., № КФ-053315 від 03.02.2006 р., № КФ-054292 від 10.02.2006 р., № 056050 від 23.02.2006 р., № КФ-058209 від 11.03.2006 р., № КФ-059254 від 18.03.2006 р., № КФ-060388 від 28.03.2006 р., № КФ-060636 від 29.03.2006 р., № КФ-060867 від 30.03.2006 р. поставив, а відповідач прийняв згідно довіреностей: ЯЛФ № 570758 від 30.03.2006 р., ЯЛФ № 570718 від 15.03.2006 р., ЯЛФ № 574637 від 06.03.2006 р., ЯЛФ № 574608 від 20.02.2006 р., ЯЛФ № 574545 від 01.02.2006 р., ЯЛФ № 574511 від 23.01.2006 р., ЯКО № 119591 від 10.01.2006 р. товар на загальну суму 24 478,74 грн.
Згідно п. 3.2 договору поставки відповідач, як Покупець, зобов’язався здійснити оплату за товар на умовах попередньої оплати або з послідуючою оплатою напротязі 21 календарного дня з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
Однак зобов’язання щодо оплати вартості товару в повному обсязі відповідач не виконав.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору щодо оплати за поставлений йому товар згідно договору поставки № 450 від 10.06.2005 р.
Як стверджує позивач, станом на день прийняття рішення зі спору борг відповідача складає 3 185,98 грн., що свідчить про порушення Приватним підприємством “Торговий дім Тернопіль” господарських зобов'язань.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості поставленого йому товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 3 185,98 грн. заборгованості, яка складається із несвоєчасно оплаченої вартості поставленого йому у березні 2006 р. товару.
У відповідності до п. 5.1. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Враховуючи те, що відповідач порушив господарське зобов’язання стосовно оплати вартості переданого йому товару до 21.04.2006 р., а договором встановлено штрафні санкції у вигляді пені, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення 303,49 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 21.04.2006 р. по 20.10.2006 р ”.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України, є вимоги позову про стягнення з відповідача 47,92 грн. 3% річних .
Оцінюючи вимоги щодо стягнення 5% штрафу від суми заборгованості, що складає 159,29 грн., нараховані позивачем на підставі п. 48 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, суд вважає їх такими, що не відповідають умовам договору № 450 від 10.06.2006 р., відтак до задоволення не підлягають.
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 3 185,98 грн. в частині основного боргу, 303,49 грн. в частині стягнення пені та 47,92 грн. в частині стягнення 3% річних.
В іншій частині позову щодо стягнення 5% штрафу в розмірі 159,29 грн. слід відмовити.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 13.12.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 625, 692 ЦК України, ст. 193,230 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково .
2. Стягнути 3 185,98 грн. боргу, 303,49 грн. пені, 47,92 грн. –3% річних та 210,52 грн. судових витрат із Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль” (вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, п/р 2609000612001, ФВАТ “Надра”, МФО 338705, ідент. номер 14035686) в користь Дочірнього підприємства Торговий Дім “Вінніфрут” ВАТ “Вінніфрут”, в особі Київської філії дочірнього підприємства Торговий Дім “Вінніфрут” ВАТ “Вінніфрут” (вул. Каховська, 71, м. Київ, р/р 26003001648001 в ВАТ КБ “Надра”, м. Київ, МФО 32003, ід. код 25965307).
3. В частині стягнення 159,29 грн. штрафу відмовити .
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “20” грудня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна