Справа № 119/202/14-а

2-а/119/43/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Гайдук К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АР Крим, в якому просить визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії з моменту призначення з урахуванням матеріальної допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.04.2010 року позивачу призначена пенсія на підставі довідки про заробітну плату. Однак, при нарахуванні пенсії відповідачем не були враховані матеріальна допомога та компенсація, зазначені у довідці. Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахування пенсії з урахуванням усіх доплат до заробітної плати, однак, отримала відмову, у зв'язку з чим звернулася до суду і просить суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з моменту її призначення з урахуванням вище вказаних доплат.

Позивач в судове засідання не з'явилась, суду надала письмові пояснення, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АР Крим у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності та письмові заперечення, в яких проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 01.04.2010 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АР Крим та одержує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Судовим розглядом встановлено, що позивач отримує пенсію державного службовця в розмірі 3601,49 грн. - 87% від заробітної плати виходячи зі стажу 17 років 10 місяців 1 день. При нарахуванні пенсії для розрахунку суми пенсійної виплати не враховано суму інших виплат, куди входять компенсації заробітної плати, оздоровчі до відпустки та матеріальні допомоги. Позивач 14 грудня 2013 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням усіх вище вказаних доплат, однак 26 грудня 2013 року отримала відповідь з відмовою у вчиненні вказаних дій.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог суд зобов'язаний перевірити, чи діяли відповідачі у правовідносинах з позивачем на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо, добросовісно та у спосіб визначений законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами пов'язанні з проходженням державної служби та призначенням пенсії, врегульовано Законами України "Про державну службу", «Про пенсійне забезпечення".

Згідно ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожен повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення"до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно із постановою від 20 лютого 2012 року, прийнятою по справі №21-430а11 Верховним Судом України було зроблено висновок про те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, який є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі матеріальна допомога позивача, сума інфляції та доплата за роботу з секретними документами повинна враховуватися в заробіток (дохід) застрахованої особи, тобто позивача для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, який є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень то вимоги позивача про визнання відмови управління ПФУ в м. Феодосія АРК по неврахуванню вищезазначених сум у розрахунок розміру його пенсійного забезпечення, зобов'язання відповідача провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення позивача з моменту його призначення засновані на законі та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,6,7, 9-11, 17-18, 21,87, 159, 162-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з моменту її призначення з урахуванням сум інших виплат, куди входять компенсації заробітної плати, оздоровчі до відпустки та матеріальні допомоги, вказані у довідці № 199 від 10.12.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.

Суддя З.О.Бойко