Україна
Апеляційний суд Житомирської області
УХВАЛА
Іменем України
„ 29 " січня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Слісарчука Я.Л., Єрещенка A.M.
за участю прокурора Воронухи Д.С.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_2. на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 6 грудня 2007 року, яким
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця АДРЕСА_1
АДРЕСА_1 відповідно до ст. 89 КК України (в редакції 2001 року) несудимого, засуджено:
· за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки;
· за ст. 135 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Запобіжний захід ОСОБА_2 підписка про невиїзд змінений на тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому визначено рахувати з 6 грудня 2007
Справа №11-128
Головуючий у суді 1-ї інстанції Зайцев А.В.
Категорія справ : ст. 286 ч.2 КК України
Суддя-доповідач Слісарчук Я.А.
2
року. Постановлено стягнути зОСОБА_2. на користь:
· потерпілої ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди та 600 грн. за надання їй правової допомоги адвокатом;
· на користь держави 141 грн. 23 коп. судових витрат за проведення по справі трасологічної експертизи.
Як визнав суд, 12 липня 2007 року біля 18 години 53 хвилин ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем „Форд-сієра" реєстраційний номерНОМЕР_1, рухаючись по вул. Леніна в м. Бердичів зі сторони площі Соборної в напрямку м. Житомира. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, визначеного дорожними знаками 5.35.1 та 5.35.2 і дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України, що поруч з приміщенням міської поліклініки для дорослих по вул. Леніна, 42, проігнорував вимоги попереджувальних дорожніх знаків 1.39 „Інша небезпека" та „Пішохідний перехід", проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перевищив допустиму і безпечну швидкість руху, яку своєчасно не зменшив і виїхав на пішохідний перехід, де здійснив наїзд на пішоходівОСОБА_4 і ОСОБА_3 які переходили проїжджу частину дороги справа на ліво по напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3. отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, аОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння від яких наступила її смерть.
Після здійснення наїзду на потерпілих засуджений проявив малодушність і неповагу до прав людини на життя та в порушенні вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, не вживши всіх можливих заходів для надання першої допомоги потерпілій ОСОБА_3 не викликав карету „Швидкої медичної допомоги", не відправив потерпілу до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду органи міліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об'їзду місця пригоди, чим завідомо залишив потерпілу ОСОБА_3 без допомоги, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану.
ПорушенняОСОБА_2. вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Засуджений ОСОБА_2 вирок просить змінити, пом'якшити покарання, призначене місцевим судом. Вказує на те, що він визнав вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх дітей, добровільно відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 про задоволення апеляції засудженого, прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
3
ВинністьОСОБА_2. вчинені злочину за обставин наведених у вироку ґрунтується на зібраних у судовому засіданні та перевірених доказах, оцінених в сукупності і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
ДіїОСОБА_2. за ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України кваліфіковані правильно, а покарання йому призначене відповідає вимогам ст. 65 КК України. Вирішуючи вказане питання суд врахував, що ОСОБА_2 визнав вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, добровільно відшкодував потерпілим заподіяну злочином шкоду, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, , а вказані злочини вчинив в стані алкогольного сп'яніння і призначив йому покарання в межах санкцій ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі. Підстав для пом'якшення цього покарання із застосуванням ст. 75 КК України, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 6 грудня 2007 року щодо нього - без зміни.