Справа № 22ц-221 /2008 р - Головуючий по 1 інстанції -
Семеняка О.М.
Категорія : із сімейних Доповідач в апеляційній
правовідносин інстанції -Карпенко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого -Храпка В.Д.
судців - Карпенко О.В., Магди Л.Ф.
при секретарі- Петренко С.П.
з участю адвокатів -ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання часток в спільному сумісному майні та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання квартири об»єктом спільної сумісної власності подружжя та про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_3 та її адвоката, які підтримали апеляційну скаргу; ОСОБА_4, її адвоката, представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Канівської міської ради, які просили апеляційну скаргу відхилити, колегія судців ,-
встановила:
В квітні 2007 року ОСОБА_4 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області в інтересах ОСОБА_5 із позовом до ОСОБА_3 про визнання часток в спільному сумісному майні, посилаючись в обгрунтування позовних вимог на те, що 29 березня 2000 року подарувала своєму синові-ОСОБА_5 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 40 кв.м., яка належала позивачці на праві приватної власності. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу та зареєстровано в БТІ 6.04.2000 року р.№ 3416. В подальшому, вказує позивачка, ОСОБА_5 вирішив обміняти дану квартиру на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 площею 48,9 кв.м. в цьому ж будинку № 45 із доплатою. Договір міни був посвідчений нотаріусом 18.06.2004 року, таким чином право власності ОСОБА_5 на 40 кв.м. загальної площі попередньої квартири перейшло на 40 кв.м. загальної площі квартири АДРЕСА_2, а різниця в загальній площі 8,9 кв.м. є об»єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та відповідачки, при чому сторонам належить по 4,45 кв.м. кожному, або 9/100 часток в квартирі. Просила визнати за ОСОБА_5 право власності на 91/100 частки квартири АДРЕСА_2, а за відповідачкою ОСОБА_3 право власності на 9/100 частки зазначеної квартири.
ОСОБА_3, у свою чергу, в травні 2007 року звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_5; третя особа: орган опіки та піклування виконкому Канівської міської ради про визнання квартири об»єктом спільної сумісної власності подружжя та про розподіл
2
майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що з 25.11.1995 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який було розірвано 19.01.2007 року, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Позивачка зазначає, що під час шлюбу набула разом із ОСОБА_5 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка була зареєстрована на відповідача.
ОСОБА_3 вказує, що в період шлюбу в дану квартиру було вкладено багато спільних коштів, вартість даного майна істотно збільшилася, тому, рахуючи спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_3 просила в судовому порядку постановити рішення, яким визнати квартиру АДРЕСА_2 Черкаської області об»єктом спільної сумісної власності подружжя та визнати за позивачкою з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини, яка проживає разом із нею, право власності на 2/3 частки даної квартири, а відповідно за ОСОБА_5 -право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 5 червня 2007 року вказані цивільні справи -об»єднані в одне провадження.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання часток в спільному сумісному майні-задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 88/100 частин квартири АДРЕСА_2, вартістю 187 147 грн. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання квартири об»єктом спільної сумісної власності подружжя та про розподіл спільно нажитого майна подружжя -задоволено частково. Визнано спільним сумісним майном ОСОБА_5 та ОСОБА_3 8,9 кв.м. площі в квартирі АДРЕСА_2, вартістю 38774,96 грн. Визнано за ОСОБА_3 з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини право власності на 2/3 частини спільного сумісного майна, а саме на 5, 9 кв. м. загальної площі квартири АДРЕСА_2, вартістю 25 852 грн.70 коп., що становить 12/100 частин від загальної площі квартири. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати, пов»язані з проведенням будівельно-технічної експертизи в сумі 1320 грн. та витрати по наданню правової допомоги в сумі 176 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати як постановлене при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням вимог матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог, а позовні вимоги ОСОБА_3 -задоволити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість постановленого судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а рішення суду -до зміни, виходячи із наступного.
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд першої інстанції вирішив спір щодо поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3,5 та визнав право власності за сторонами на частки у квартирі АДРЕСА_2, виходячи із кількості квадратних метрів, які припадають на кожну сторону. Проте, такі висновки суду не узгоджуються із вимогами діючого законодавства.
Згідно вимог ст.71 СК України при вирішенні питання про поділ спільного майна подружжя суд повинен визначити розмір частки кожного з них у спільному майні та вартість майна, що підлягає поділу.
3
Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_4 згідно договору дарування від 29.03.2000 року подарувала своєму синові ОСОБА_5 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка, в подальшому, була обміняна ним на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Згідно договору міни від 18.06.2004 року подарована ОСОБА_5 однокімнатна квартира була обміняна на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 із доплатою.
Доплата, здійснена сторонами, згідно вказаних в договорі міни відомостей становить 6360 гривень. Дана доплата, здійснена сторонами за двокімнатну квартиру, є їх спільним майном.
Виходячи із суми доплати, процентне відношення доплати до загальної вартості всієї квартири -18 726 грн., становить 34 % / 6 360 х 100 : 18 726/.
Враховуючи, що частки подружжя в спільному майні є рівними, кожній із сторін належить по 17 % в спільному майні.
Згідно вимог ч.3 ст.70 Сімейного кодексу України «за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти».
Враховуючи, що після розірвання шлюбу між сторонами із ОСОБА_3 проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, колегія вважає можливим відійти від принципу рівності часток подружжя і визнати за нею право власності на 25 % спільного майна подружжя або 1А частку квартири АДРЕСА_2.
За ОСОБА_5 необхідно визнати право власності на 1/2 частини даної квартири.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,314, 316 ЦПК України, ст. 70,71 Сімейного Кодексу України, колегія суддів ,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволити частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року - змінити.
Визнати за ОСОБА_3 з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 3А частини квартири АДРЕСА_2.
Рішення Канівського міськрайонного суду від 27.11.2007 року в частині розподілу судових витрат - залишити без змін.
Рішення набуває чинності одразу після проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.