Судове рішення #3556021
Справа № 22-ц-1536 2007р

Справа 22-ц-1536 2007р.                  Головуючий у 1-й інстанції   Куц  B.I.

Категорія 44                                             Суддя-доповідач                       Данильченко Л.О.

 

УХВАЛА

іменем України

 

06   грудня   2007   року   колегія   суддів   судової   палати   з   цивільних   справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Данильченко Л.О.,  Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб,  які беруть участь у справі - представника відповідача ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду від 07 листопада 2007 року у   справі   за   позовом   ОСОБА_1   до   Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» в особі Сумського управління по експлуатації газового господарства

про визнання незаконними дій ВАТ «Сумигаз» в особі Сумського УЕГГ щодо нарахування плати 100% вартості спожитого природного газу та зобов'язання зробити перерахунок з 1 січня 2003 року оплати по ньому з урахуванням передбаченої законом 50% знижки та надавати в подальшому послуги з урахуванням такої знижки по оплаті без визначення норм споживання,  -

Вивчивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О.,  пояснення представника відповідача Бублик В.М., . яка не згодна з доводами апеляційної скарги,  колегія суддів,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 07 листопада 2007 року,  яким йому відмовлено в позові,  та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає,  що рішення суду незаконне та необгрунтоване,  ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Зазначає,  що суд неправильно тлумачив та застосував Закону України «Про прокуратуру»,  Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників прокуратури» від 02 червня 1995 року № 414.

Апелянт зазначає,  що  ст.  49 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 1991 року) передбачає пільги слідчим прокуратури,  однак зазначеним Указом Президента від 02 червня 1995 року,  який є легітимним,  працюючі прокурори були зрівняні у пільгах і гарантіях зі слідчими органів прокуратури.

При цьому частиною 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 2001 року) передбачено,  що за пенсіонерами і членами їх сімей

 

зберігаються пільги і гарантії соціального захисту,  передбачені цим законом та іншими законами. Апелянт зазначає,  що в даному випадку маються на увазі всі пенсіонери органів прокуратури,  тобто і слідчі,  і прокурори.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги,  заслухавши пояснення представника відповідача,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  виходячи з слідуючого.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції,  з 1972 року по 1 жовтня 2001 року ОСОБА_1 працював на різних посадах в органа прокуратури Сумської області.

1 жовтня 2001 року він був звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років з посади старшого помічника прокурора Сумської області.

До 31 грудня 2002 року Сумським УЕГГ ВАТ «Сумигаз» ОСОБА_1 в належному йому домоволодінні АДРЕСА_1 надавалася пільга в користуванні природним газом у розмірі 50% знижки,  а починаючи з 1 січня 2003 року до теперішнього часу відповідач нараховує позивачу оплату за спожитий природний газ у розмірі 100%.

Відмовляючи в задоволенні позову,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач не працював слідчим органів прокуратури,  а  ст.  49 Закону України «Про прокуратуру» 50% знижка по оплаті за комунальні послуги надається тільки слідчим прокуратури. Указ Президента № 414 від 2 червня 1995 року передбачає надання 50% знижки тільки працюючим працівникам прокуратури,  а не пенсіонерам,  крім того,  цей Указ не є законом.  В зв'язку з цим суд вважав безпідставними ствердження позивача про те,  що він має право на пільгу і що прокурори зрівняні в правах зі слідчими органів прокуратури.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції та не погоджується з доводами апелянта з таких підстав.

Діюче законодавство,  зокрема ч. 4  ст.  49 Закону України «Про прокуратуру» передбачено,  що слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку. їм також надається 50-процентна знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло,  комунальні послуги (водопостачання,  газ,  електрична та теплова енергія) і користування квартирним телефоном.

Безпосередньо на осіб,  які працювали на інших посадах в органах прокуратури,  цей пункт статті 49 Закону України «Про прокуратуру» не поширено.

 

Апеляційною інстанцією запропоновано було позивачу - ОСОБА_1 надати ксерокопію його трудової книжки,  яка була надана. З неї вбачається,  що позивач слідчим в органах прокуратури не працював.

Доводи апеляційної скарги про те,  що Указ Президента України від 2 червня 1995 року «Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів прокуратури» передбачає пільги для осіб,  які працювали на посадах органів прокуратури прокурорами не є доречним,  оскільки це стосується працівників,  які працюють,  а не пенсіонерів. В самому указі Президента України зазначено,  що приймаються ці заходи з метою створення сприятливих умов для комплектування органів прокуратури кваліфікованими кадрами та підвищення їх соціального захисту.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене,  колегія суддів дійшла висновку,  що суд першої інстанції вірно з'ясував всі обставини,  що мають значення для справи,  надав правильну оцінку доказам по справі та правильно вирішив спір,  а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. 303,  п.1 ч. 1  ст.  307,   ст.  308,   ст.  313-315,   ст.  319 ЦПК України,  колегія суддів:

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сумського районного суду від 07 листопада 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація