Головуючий суду 1 інстанції - Морозова С.М.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 1203/7469/2012

Провадження № 22ц/782/5470/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Масенко Д.Є.,

суддів - Коротких О.Г., Орлова І.В.,

при секретарі - Борзило О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 28 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановила:

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 28 листопада 2013 року позов ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства заборгованість у розмірі 12677,18грн та судові витрати 229,40грн., відмовивши в задоволені іншої частини позовних вимог за пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача звернулась з апеляційною скаргою та посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, відсутності належної оцінки судом доводів відповідача щодо необґрунтованості позовної заяви та порушення процесу, просила його змінити в частині задоволення позову, а саме відмовити у задоволені позовних вимог за період з 01.09.2009р. по 01.03.2012р., враховуючи, що відповідач не може відповідати за борги, які утворились до виникнення в нього права власності на житловий будинок, позивачем не надано жодних доказів, що відповідач користувався послугами позивача до чи після укладення договору на газопостачання. В іншій частині рішення просив залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились, дослідивши надані докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судова колегія вважає, що у даному випадку ці вимоги закону у повному обсязі виконано.

Судом 1 інстанції було встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, право власності на 2/3 частини відповідачем набуто на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 30.09.2008р., а право власності на 1/6 частину за договором дарування від 18.12.2008р., опалювальна площа будинку становить 75,6кв.м. До 01.05.2011р. в будинку було зареєстровано 2 особи, а з 01.05.2011р. зареєстровано 3 особи, газовий лічильник не встановлено, пільги відсутні.

18 березня 2010р. та 01 квітня 2011р. контролерами позивача проводились перевірки, за результатами яких встановлено самовільне підключення газу. 20.04.2011р. постачання газу було припинено, заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 становить 40034грн. 11.10.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 12486 про надання послуг з газопостачання, пунктом 26 цього договору встановлено, що заборгованість станом на 01.10.2011р. становить 38054.70грн. Питання щодо визнання недійсним п. 26 цього договору було предметом судового розгляду за позовом ОСОБА_2, проте рішенням апеляційного суду Луганської області від 27.05.2013р. у задоволені цієї вимоги відмовлено, рішення набрало законної сили.

Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 22.06.2012р. скасовано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганськміжрайгаз заборгованості за послуги газопостачання за період з 01.09.1996р. по 01.03.2012р. у сумі 30436,33грн.

Розмір заборгованості у період з 01.09.1996р. по 01.08.2012р. становить 24841,34грн., а у період з 01.09.2009р. по 01.08.2012р. - 12677,18грн., нарахування проводились до 01.05.2011р. до моменту відрізки газу. Нарахування по особовому рахунку відповідача здійснювалось відповідно до норм споживання газу.

Частково задовольняючи позову суд 1 інстанції виходив з того, що між сторонами фактично склались договірні відносини, згідно з якими позивач надав відповідачу послуги з газопостачання, проте відповідач здійснював оплату послуг нерегулярно, у зв'язку з чим за період з 01.09.2009р. по 01.05.2012р. утворилась заборгованість в сумі 20759,17грн., з яких за період з 01.09.2009р. по 01.08.2012р. відповідач сплатив 8150грн.

Також, суд 1 інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 з 04.09.2004р., як спадкоємець 2/3 часток житлового будинку користувався послугами з газопостачання, а з 18.12.2008р., як сторона за договором дарування 1/6 частини житлового будинку (обдарований) не мав претензій до дарувальника з приводу заборгованості по газу.

Крім цього, суд 1 інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом 30.08.2012р., судовий наказ від 11.05.2012р. про стягнення з ОСОБА_2 боргу за період з 01.09.1996р. по 01.03.2012р. в сумі 30436,33грн. скасовано 22.06.2012р., тобто заборгованість підлягає стягненню лише за період з 01.09.2009р. по 01.03.2012р. у розмірі 12677,18грн., оскільки інші вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності.

Розглядаючи спір судова колегія вважає, що такий висновок суду є обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1,2,3 ст. 303 ЦПК України

1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

2. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Виходячи з положень наведеної норми закону та меж доводів апеляційної скарги апеляційному перегляду підлягають обставини, що стосуються розміру боргу з газопостачання, який утворився у попередніх власників житлового будинку АДРЕСА_1, обставини щодо наявності або відсутності доказів утворення цього боргу та обставини щодо надання самих послуг з газопостачання. В іншій частині рішення суду не оскаржується, обставини передбачені пунктами 3,4 ст.303 ЦПК України не мають місця, тобто відсутні підстави для його перегляду апеляційним судом.

Так, приймаючи рішення про стягнення з відповідача заборгованість з газопостачання в сумі 12677,18грн., суд 1 інстанції визначив її як заборгованість, яка утворилась у період з 01.09.2009р. по 01.03.2012р., тобто у період коли відповідач вже набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого він є з 2008р., що свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги з цього приводу.

Доводи апелянта щодо відсутності доказів наявності у відповідача заборгованості є неґрунтовними з огляду на положення п.26 договору про надання населенню послуг з газопостачання № 12486 від 11.10.2011р. (а.с.16), яким встановлено факт її наявності, а конкретний її розмір передбачений наявними у справі розрахунками (а.с.11, 116), як неґрунтовними є і посилання апелянта на відсутність послуг з газопостачання взагалі, з огляду на ті обставини, що сам представник відповідача в апеляційній скарзі посилається на наявність факту самовільного підключення газу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду, оскільки містять лише викладення обставин справи.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суд з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 28 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: