ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2014 року Справа №801/1028/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим (далі - позивач) звернулось 30.01.2014 року до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі - відповідач) про застосування до ФОП ОСОБА_1 захід реагування у вигляді повного зупинення роботи кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, а також зобов'язання ФОП ОСОБА_1 припинити здійснення у кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 господарської діяльності до усунення порушень вказаних в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавствах у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 17.01.2014 року №26.
Позов мотивовано необхідністю вжиття заходів реагування у зв'язку з виявленими, під час планової перевірки відповідача, порушеннями законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою суду від 05.02.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі, відповідачу встановлений строк для подачі заперечень на адміністративний позов згідно з вимогами ст.183-2 КАС України.
Вказана ухвала отримана позивачем 05.02.2014 року та відповідачем 17.02.2014 року, що підтверджено поштовими повідомленнями, які залучені до справи.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не надіслав.
Керуючись вимогами ст. 183-2 КАС України, розгляд справи здійснено суддею в порядку скороченого провадження одноособово на підставі наданих документів.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Посадовою особою позивача, на підставі наказу від 25.12.2013 року №12 про проведення планових перевірок (а.с. 15-16) та посвідчення на перевірку №717 від 25.12.2013 року (а.с. 13), 17.01.2014 року проведено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб у кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу.
За результатами перевірки складено акт від 17.01.2014 року №26 (далі - Акт) (а.с. 8-12).
За висновками акту встановлено порушення відповідачем:
- п. 6.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МНС України від 19.10.2004 року №126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за №1480/10009 (далі - ППБУ) - приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією;
- п. 4.2.6 ППБУ - не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горищного приміщення;
- п. 4.2.2 ППБУ - відсутня проектна документація на приміщення, допускається перепланування приміщень без наявності проектної документації;
- ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, п. 2.8 ППБУ - відсутні документи дозвільного характеру з питань пожужної безпеки;
- п. 2.9 ППБУ - відсутні сертифікати горючості на матеріали, якими оздоблені стіни;
- п. 3.4 ППБУ - не вивішено на видному місці інструкцію з питань пожежної безпеки;
- п. 3.5 ППБУ - не проведено відпрацювання планів евакуації з залученням всього персоналу;
- п. 3.8 ППБУ - приміщення не в повному обсязі забезпечено знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007;
- п. 4.2.20 ППБУ - на фасаді будівлі відсутній адресний вказівник;
- п. 4.3.4 ППБУ - двері при виході з великого залу відкриваються не в напрямку виходу з приміщення;
- п. 4.3.11 ППБУ - допускається зберігання різного устаткування на шляхах евакуації при виході з великого залу (другий вихід);
- п. 4.3.9 ППБУ - приміщення не забезпечені світовими покажчиками «Вихід» над евакуаційними виходами з підключенням аварійного освітлення;
- п. 4.3.11 ППБУ - на перепаді висот в великому залі відсутній пандус;
- п. 4.3.4 ППБУ - при знаходженні людей в приміщеннях двері евакуаційних виходів замикаються на замки;
- п. 6.1.2 ППБУ - приміщення кухні не обладнано системою пожежогасіння;
- п. 6.3.1.11 ППБУ - на фасаді будівлі відсутній покажчик найближчого пожежного гідранта;
- п. 1.1 НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників» затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 року №151 - не проведено розрахунки щодо визначення потрібної кількості та типу вогнегасників, необхідних для припинення можливих загорянь.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 17.01.2014 року (а.с. 19).
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до п.3 Положення основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб та ін.
Підпунктами 1, 22, 67, 87 п.4 вказаного Положення передбачено, що ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту; організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів; складає акти перевірок, видає приписи, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, виносить постанови про застосування спеціальних запобіжних заходів; перевіряє стан готовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної, пожежної техніки, обладнання та засобів пожежогасіння, призначених для забезпечення безпеки об'єкта, локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і пожеж;
У п.6 Положення зазначено, що ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим, затвердженого Наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3 також встановлено, що Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим є територіальним органом ДСНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру. Головне управління підпорядковується ДСНС України.
Механізм здійснення органами Державної інспекції техногенної безпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту визначено Порядком проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012 р. № 863, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.12 р. за № 1054/21366. (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 п.п.2.1 Порядку організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та виконання об'єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
У п.п. 3.6 Порядку, визначено, що посадові особи органів Держтехногенбезпеки України під час здійснення перевірок мають право: зупиняти до усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботу підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт, діяльність неатестованих аварійно-рятувальних служб, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей.
Підпунктом 3.10 Порядку встановлено, що за результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України складається Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб згідно з уніфікованою формою (далі - Акт перевірки).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)визначені в Законі України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007року № 877-V (далі - Закон).
Згідно зі ст.4 п.1 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 ч.5 Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, вичерпний перелік яких закріплено в ч. 1 зазначеної статті. Так, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
При цьому слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Положеннями п. 2 Критеріїв передбачено, що відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
Аналогічна норма закріплена в абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V.
З Акта перевірки вбачається, що кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» відноситься до суб'єкта господарювання з високим ступенем ризику.
Як вже було зазначено, за результатами позапланової перевірки кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивачем були виявлені чисельні порушення правил пожежної та техногенної безпеки.
З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки підписано посадовою особою відповідача без зауважень та заперечень, що вказує на погодження з правомірністю та обґрунтованістю виявлених за наслідком проведеної перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Віднесення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» до об'єкта з високим ступенем ризику у сфері техногенної та пожежної безпеки, лише підтверджує наявність загрози життю і здоров'ю людей.
Згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2030 "Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків", небезпечними факторами пожежі є прояви, що призводять чи можуть призвести до опіку, отруєння леткими продуктами згорання або травмування чи загибелі людей. До небезпечних факторів пожежі належать підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Тобто, безпосередню загрозу життю та здоров'ю людини створюють небезпечні фактори пожежі.
Суд звертає увагу, що вказані небезпечні фактори пожежі, як правило, мають місце зовсім не на початку виникнення пожежі, а на більш пізніх етапах її розвитку, які стають можливими внаслідок несвоєчасного виявлення пожежі, невжиття заходів щодо її гасіння та евакуації людей.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані в Акті перевірки порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки відповідач у сфері цивільного захисту має обов'язок вживати комплексні заходи по забезпеченню пожежної безпеки (п. 23 ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України).
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В порушення вимог вищезазначеної статті відповідачем жодних доказів в обґрунтування своєї позиції не надано.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги те, що одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, суд вважає, що існують підстави для застосування до відповідача заходів реагування шляхом зупинення роботи кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1
У той же час законодавство надає можливість відповідачу поновити свої права у разі усунення порушень, які були підставою, для застосування заходів реагування.
Суд роз'яснює положення частин 12-13 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Заява про скасування заходів реагування підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів з дня її отримання судом. За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню. Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.
Таким чином, відповідач вправі звернутися до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом, після повного усунення виявлених позивачем порушень.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст.183-2 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Циганова Г.Ю.