№ справа:113/1513/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Климова Ганна Михайлівна

№ провадження:11-кп/190/198/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.,

Суддів -Дорошенко Т.І., Опанасюка О.Д.,

при секретарі -Павленко М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Первомайського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року у кримінальному провадженні №113/1513/2013-к щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Полтавське Красноперекопського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю прокурора обвинуваченогоОСОБА_8, ОСОБА_7

За вироком Первомайського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням 2 роки з покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.10.2013 року приблизно о 23-00 год. ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання ОСОБА_9 АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що останній спить, з чохла на поясі штанів ОСОБА_9 таємно викрав мобільний телефон «Самсунг Е 1200» вартістю 240 грн. із сім-картою мобільного оператора МТС вартістю 11 грн. З викраденим майном ОСОБА_7 з місця злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 251 грн.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки без застосування ст. 75 КК України.

На думку прокурора, звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через м'якість. При призначенні покарання суд не врахував, що ОСОБА_7, будучи раніше судимим за аналогічні злочини, в період непогашеної судимості знову вчинив умисний корисливий злочин, за наявності обставини, яка обтяжує його покарання, - у стані алкогольного сп'яніння.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги прокурора Шостака О.В. та просив суд апеляційної інстанції ухвалити свій вирок, обвинувачений проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах ретельно досліджених під час судового провадження і сторонами не оскаржуються. Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Доводи прокурора про те, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, не врахував тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинений ОСОБА_7 злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Згідно з даними про особу, ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштований, раніше судимий.

У відповідності зі ст.66 КК України в якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції визнав визнання вини та щире каяття ОСОБА_7 у вчиненому, що знайшло своє підтвердження матеріалами кримінального провадження. Як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого в силу ст. 67 КК України, обґрунтовано врахував вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи із сукупності всього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що цілі покарання зазначені у ст.50 КК України, можуть бути досягнуті без реального знаходження ОСОБА_7 у місцях позбавлення волі при здійсненні контролю за його поведінкою з боку держави, та призначив йому покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Крім того, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_7 вимог ст.75 КК України колегія судів враховує й той факт, що таке рішення суду повністю відповідає позиції апелянта у судових дебатах в суді першої інстанції, оскільки останній просив суд звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, а також потерпілого ОСОБА_9, який в суді першої інстанції у зв'язку із поверненням йому викраденого майна претензій до обвинуваченого не мав та просив суд суворо обвинуваченого не карати.

З урахуванням викладеного, колегія судів прийшла до висновку, що призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, доводи прокурора Шостака О.В. щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_7 м'якого покарання внаслідок застосування ст.75 КК України, колегія судів знаходить необґрунтованими та підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Шостака О.В. - залишити без задоволення.

Вирок Первомайського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

С У Д Д І:

Язєв О.С. Дорошенко Т.І. Опанасюк О.Д.