№ справи:123/13124/13-к Головуючий суду першої інстанції:Шофаренко Юрій Федорович
№ провадження:11-кп/190/123/14 Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.
____________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" січня 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєва С.О.,
Суддів -Дорошенко Т.І., Опанасюка О.Д.,
при секретарі -Іоновій С.Я.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора вищого рівня Бояна В.В. на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 листопада 2013 року у кримінальному провадженні №123/13124/2013-к щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, із вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
за участю прокурора -Аметової Д.С.,
обвинуваченого - захисника - потерпілого - ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 листопада 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.187 КК України та засуджено до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням 3 роки з покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Як встановлено судом першої інстанції, 21.09.2013 року приблизно о 17-45 год. ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні комп'ютерного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 із застосуванням насильства, яке виразилося в нанесенні 5-6 ударів по обличчю потерпілого, та погрозами застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я із застосуванням ножа, здійснив напад на адміністратора клубу ОСОБА_10, в результаті якого заволодів грошовими коштами в розмірі 400 грн., які належали власнику комп'ютерного клубу ОСОБА_11
В апеляційній скарзі прокурор вищого рівня Боян В.В., не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України.
На думку прокурора, звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через м'якість. Суд формально зазначив, проте не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_7 з корисливих спонукань відкрито вчинив тяжкий злочин у денний час в публічному місці стосовно потерпілого, який працював на робочому місці, завдав йому численні удари кулаком по обличчю, погрожуючи насильством небезпечним для життя та здоров'я, застосував ніж, що свідчить про зухвалий характер дій обвинуваченого.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги прокурора Бояна В.В. та просив суд апеляційної інстанції ухвалити свій вирок, обвинувачений, його захисник та потерпілий проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах ретельно досліджених під час судового провадження і сторонами не оскаржуються. Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.187 КК України.
Доводи прокурора про те, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, не врахував тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.
У відповідності зі ст.65 КК України суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Дотримання вимог ст. 65 КК України з приводу загальних засад призначення покарання необхідно, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням необхідно враховувати не тільки дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання, а й ступінь тяжкості вчиненого злочину виходячи з особливостей та обставин його вчинення.
Однак, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції мотивував своє рішення виключно даними про особу обвинуваченого і не прийняв до уваги, що вчинений ним злочин у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та вчинений за наявності обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого - у стані алкогольного сп'яніння, що спростовує висновок суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання в умовах застосування до нього положень ст.ст. 75,76 КК України.
Разом з тим, ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, усвідомив протиправність скоєного та антисоціальний характер своєї поведінки, відшкодував завдані збитки, у судовому засіданні дав визнавальні показання, готовий нести відповідальність за вчинений ним злочин.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе визнати в якості обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7, окрім щирого каяття у вчиненому, вчинення ним злочину вперше та добровільне відшкодування заподіяного збитку.
Наявність у кримінальному провадженні зазначених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, у тому числі встановлених в апеляційній інстанції, а також думка потерпілого в суді першої інстанції, який не наполягав на суворому покаранні, дозволяють колегії суддів застосувати положення ст.69 КК України та призначити ОСОБА_7 більш м'яке покарання у виді обмеження волі, не зазначене в санкції статті, за якою він був визнаний винним.
Саме таке покарання, на думку колегії судів, буде відповідати вимогам ст.65 КК України, як необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням усього зазначеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає скасуванню з ухваленням апеляційною інстанцією нового вироку відповідно до ст.420 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 414, 420 КПК України, колегія судів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Бояна В.В. - задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 листопада 2013 року у відношенні ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати.
Постановити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.1 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Виконання вироку покласти на органи кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання ОСОБА_7
Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня прибуття та постановки його на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді домашнього арешту - скасувати.
В іншій частині вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 листопада 2013 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому і прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити учасникам судового провадження про їх право отримати в суді копію вироку.
С У Д Д І:
Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Опанасюк О.Д.