ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2014 року (15:35) Справа №801/1434/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 2095,73 грн.,
Обставини справи: Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2095,73 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несплачена сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Позивач явку свого представника в судове засідання 25.02.2014 року не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки, яка ним отримана 19.02.2014 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9500021376995. Заперечення на позовну заяву відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Пунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статі 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Порядок справляння плати за землю, у тому числі орендної плати визначений Розділом ХІІІ Податкового кодексу України.
Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно із ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим 29.09.2004 року було проведено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.
На підставі договору оренди від 22.06.2007 року з Красногвардійською селищною радою відповідачем було отримано в оренду земельну ділянку площею 0,0940 га промислового призначення.
Враховуючи вимоги податкового законодавства, відповідачем 18.02.2013 року до податкового органу було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік.
Відповідно до зазначеної декларації, загальна сума земельного податку, що підлягає сплаті у 2013 році, становить 3592,68 грн., у тому числі 299,39 грн. щомісячно.
Однак, відповідачем не було проведено своєчасно та у повному обсязі оплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 2095,73 грн. за період з січня по липень 2013 року.
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату боргу №4 від 04.02.2013 року, яка отримана останнім 04.02.2013 року.
Судом не встановлено доказів оскарження позивачем податкової вимоги.
З огляду на зазначене вище, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати за земельні діялнки становить 2095,73 грн.
Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не було надано суду доказів сплати заборгованості у повному обсязі.
Права органів доходів і зборів на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 20.1.18 та 201.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.
Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.
На підставі вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулось 25.02.2014 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 28.02.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97012, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 2095,73 грн. на користь бюджету Красногвардійського району (р/р№33215815700146 в УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 37668678, код платежу 13050500).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.