Справа №477/472/13-ц 12.02.2014 12.02.2014

Провадження №22-ц/784/502/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у суді 1 інстанції Полішко В.В.

Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Локтіонової О.В., Тищук Н.О.,

секретар судового засідання Руднік Є.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування належного йому майна, придбаного до реєстрації шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А :

14 березня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна, придбаного до реєстрації шлюбу.

Позивач зазначав, що з 2003 року проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 у належному їй житловому будинку.

26 січня 2005 року вони зареєстрували шлюб.

Однак, ще до реєстрації шлюбу він за власні кошти придбав холодильник NORD 245-010 вартістю 1600 грн., телевізор PANASONIK TC-21FS10T вартістю 1200 грн. та газову плиту вартістю 300 грн.

Вказане майно на загальну суму 3100 грн., на думку позивача, належить йому особисто і не є спільною сумісною власністю подружжя.

Між тим, після розірвання шлюбу спірне майно знаходиться у володінні відповідачки і вона відмовляється повернути його добровільно, чим порушує його права.

Посилаючись на викладене, просив позов задоволити в повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2013 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_4 належну позивачеві газову плиту, яка перебуває в користуванні відповідача. У задоволенні позовних вимог про витребування телевізора та холодильника відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати і справу повернути на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт придбання ним спірної газової плити до реєстрації шлюбу, тому задоволив його вимоги в цій частині.

Разом з тим, місцевий суд дійшов висновку, що доводи позивача стосовно придбання до реєстрації шлюбу іншого спірного майна (холодильника і телевізора) спростовані чеками, які відповідач надала в судовому засіданні. Тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Тому, суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 11 ЦПК України, відмовив у задоволенні позову про витребування цього майна у відповідача та не вирішував питання про захист права в інший спосіб, зазначивши, що ОСОБА_3 вимог про поділ спільного майна у своєму позові не заявляв і з уточненням або доповненням до позовної заяви письмово не звертався.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 60, 63 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування. При цьому, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно зі ст. ст. 70, 71 цього ж Кодексу, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2012 року та рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 4 квітня 2012 року встановлено, що в період з 26 січня 2005 року та до ухвалення судового рішення про розірвання шлюбу від 28 грудня 2010 року, сторони придбали майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

У тому числі, 28 жовтня 2005 року за 999 грн. був придбаний телевізор PANASONIK TC-21FS10T, а 31 серпня 2007 року сторони за 1494 грн. придбали холодильник NORD 245-010.

Однак, зазначеними судовими рішеннями питання про поділ цього спірного майна не вирішувалося.

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4, в якому просив витребувати з відповідача належне йому майно, яке складається з газової плити, телевізора PANASONIK TC-21FS10T та холодильника NORD 245-010.

Проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач не заперечував їх з відповідачем права спільної сумісної власності на вказане майно та можливості його поділу.

До того ж, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 просив поділити спірне майно, виділивши йому холодильник, а відповідачу - телевізор.

Водночас, ОСОБА_4 погодилася із запропонованим позивачем варіантом поділу майна.

Вирішуючи спір в частині вимог про витребування холодильника і телевізора, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні позову.

За таких обставин, оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково у спосіб заявлений позивачем під час апеляційного розгляду.

Зокрема, позивачу належить виділити холодильник NORD 245-010, вартістю 1494 грн., а відповідачу - телевізор PANASONIK TC-21FS10T, вартістю 999 грн.

За відсутності підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 495 грн. компенсації різниці у вартості отриманого майна, оскільки вартість майна, яке отримає позивач перевищує вартість майна, яке отримає відповідач.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2013 року в частині вирішення вимог про витребування холодильника та телевізора скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна задоволити частково.

Розділити спільне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_3 холодильник NORD 245-010, вартістю 1494 грн.

Виділити у власність ОСОБА_4 телевізор PANASONIK TC-21FS10T, вартістю 999грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. різниці у вартості отриманого майна.

В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді