ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" грудня 2006 р. Справа № 3/250
Господарський суд Рівненської області у складі судді Савченка Г. І. при секретарі судового засідання Маслову К.Г. розглянув справу
за позовом Державної податкової інспекції в Сарненському районі
до відповідача-1 Підприємець ОСОБА_1
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП"
про визнання недійсними господарських зобов'язань
Представники: від позивача -інспектор Назарець І.П.;
від відповідача-1- не з'явився;
від відповідача-2- не з'явився
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
ВСТАНОВИВ: Позивач -Державна податкова інспекції в Сарненському районі просить на підставі п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 207, 208 Господарського кодексу України визнати недійсними господарські зобов'язання згідно накладних ІНФОРМАЦІЯ_1 по автопослугах на загальну суму 25.680,00 грн., в тому числі ПДВ -4280,00 грн., між підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІП”, як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства; стягнути з відповідача-1 в доход держави вартість отриманих автопослуг за спірними господарськими зобов'язаннями в сумі 25.680,00 грн.; стягнути з відповідача-2 в доход держави вартість наданих автопослуг за спірними господарськими зобов'язаннями в сумі 25.680,00 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачі ухилялись від сплати податків, внесли завідомо неправдиві відомості в податкові декларації, незаконно зменшували податкові декларації, незаконно збільшували податковий кредит.
Відповідачі позов не заперечили, в судове засідання не з'явились, хоча в установленому порядку були повідомлені про час і місце розгляду справи, не повідомили суд про причини неявки в судове засідання.
Давши оцінку доказам у справі, доводам позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсними господарських зобов'язань з підстав, вказаних позивачем.
ДПІ у Сарненському районі було проведено планову перевірку підприємця ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт від 20 березня 2006 року за № 9/17/2324904369.
В ході перевірки було встановлено факт взаємовідносин відповдіача-1 з товариством-2, зокрема, підприємець ОСОБА_1 отримала від ТОВ “ВІП” по накладних ІНФОРМАЦІЯ_1 автопослуги на загальну суму 25.680,00 грн., в тому числі ПДВ -4.280,00 грн. Підприємцю ОСОБА_1 були видані податкові накладні НОМЕР_1 на загальну суму 6.960,00 грн., в тому числі ПДВ-1.160,00 грн.,НОМЕР_2 на загальну суму 1.920,00 грн., в тому числі ПДВ -320,00 грн., НОМЕР_3 на загальну суму 5.760,00 грн., в тому числі ПДВ-960,00 грн., НОМЕР_4 на загальну суму 1.920,00 грн., в тому числі ПДВ -320,00 грн., НОМЕР_5 на загальну суму 1.920,00 грн., в тому числі ПДВ -320,00 грн. Суму податку на додану вартість по даних господарських операціях включені підприємцем ОСОБА_1 до податкового кредиту.
Підприємець ОСОБА_1 розрахувалася за придбані послуги готівкою, про що зазначено у акті перевірки. Цей факт також підтверджується записами на четвертому та п'ятому аркушах в Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) по підприємцю ОСОБА_1 Зокрема, ТОВ “ВІП” згідно записів:
Ø № 25 по податковій накладній НОМЕР_1 сплачено 6.960,00 грн. 8 серпня 2004 року;
Ø № 27 по податковій накладній НОМЕР_2 сплачено 7.200,00 грн. 09 вересня 2004 року;
Ø № 29 по податковій накладній НОМЕР_6 сплачено 1.920,00 грн. 25 жовтня 2004 року;
Ø № 31 по податковій накладній НОМЕР_3 сплачено 5.760,00 грн. 30 листопада 2004 року;
Ø № 33 по податковій накладній НОМЕР_4 сплачено 1.920,00 грн. 26 грудня 2004 року;
Ø № 35 по податковій накладній НОМЕР_5 сплачено 1.920,00 грн. 29 грудня 2005 року.
Підприємець ОСОБА_1 письмові договори по взаємовідносинах із ТОВ “ВІП” для перевірки не надала по тій причині, що такі договори у письмовій формі не укладалися. Таким чином, на підставі усних домовленостей про надання ТОВ “ВІП” для підприємця ОСОБА_1 автопослуг виникли господарські зобов'язання, які оформлені накладними та податковими накладними. Господарські зобов'язання виконані сторонами. На момент укладання та виконання господарських зобов'язань діяв Господарський кодекс України.
Відповідно до ст. 207 ГУ України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
П. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що державні податкові інспекції в районах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10 вересня 2002 року по справі № 21/292 скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП”, код ЄДРПОУ 24936663, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 72. Цим же судовим рішенням встановлено, що ТОВ “ВІП” звіти про фінансово-господарську діяльність до органів державної податкової служби не подавало з січня 2001 року, що суперечить вимогам ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”.
ДПІ у Сарненському районі м. Києва листом НОМЕР_7 підтвердила обставини, встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2002 р. по справі № 21/292 та той факт, що звіт про фінансово-господарську діяльність до ДПІ ТОВ “ВІП” востаннє подало в січні 2001 року.
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Про реєстрацію платника податків на додану вартість податковою інспекцією надається такому платнику податків відповідне свідоцтво, яке діє до дати його анулювання (п. 9.6 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”).
10.09.2002 р. згідно акта НОМЕР_8 складеного комісією відповідно до розпорядження “Про організацію роботи щодо виключення платників ПДВ з реєстру ДПІ у Солом'янському районі м. Києва” від 05.06.2002 р. № 20-Р анульовано свідоцтво НОМЕР_9 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ “ВІП”.
Таким чином, в результаті виконання сторонами господарських зобов'язань підприємець ОСОБА_1 віднесла до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих від ТОВ “ВІП” податкових накладних, які товариство не мало права виписувати з моменту анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Крім того, якщо врахувати те, що ТОВ “ВІП” всупереч вимогам закону таки виписало податкові накладні, то у нього за даними господарськими операціями відповідно виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які товариство мало відобразити у податкових деклараціях з ПДВ та сплатити до бюджету. В той же час останню звітність про свою фінансово-господарську діяльність до податкової інспекції ТОВ “ВІП” подало в січні 2001 року. Таким чином, податкові зобов'язання, що виникли в результаті наданих підприємцю ОСОБА_1 автопослуг ТОВ “ВІП” не задекларувало і, відповідно, до бюджету не сплатило.
Наведене свідчить, що діяльність ТОВ “ВІП” була спрямована на ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Зазначені обставини підтверджуються також тим фактом, що ні за юридичною адресою АДРЕСА_1, ні за адресою, що зазначена у податкових накладних -АДРЕСА_2, ТОВ “ВІП” не знаходиться, що підтверджується актами перевірки фактичного місцезнаходження ТОВ “ВІП” НОМЕР_10 та НОМЕР_11.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що ТОВ “ВІП” шляхом надання автопослуг для підприємця ОСОБА_1 мало на меті намір ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови від 28.04.1978 р. № 3 (із змінами та доповненнями) “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз'яснив, що метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є також приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
29 березня 2006 року прокуратурою Сарненського району стосовно підприємця ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа № 68/23-06 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 3 ст. 358 КК України та направлена до СВ ПМ ДПА в Рівненській області для проведення досудового слідства. Пізніше було порушено ще одну кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст. 358 КК України. В подальшому ці кримінальні справи були об'єднані в одне провадження та присвоєно номер 68/23-06.
Згідно обвинувального вироку по кримінальній справі № 68/23-06 в ході досудового слідства по кримінальній справі було встановлено, що підприємець ОСОБА_1 умисно, з метою ухилення від сплати податків, достовірно знаючи, що накладніІНФОРМАЦІЯ_1 та податкові накладні НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які давали їй право на збільшення податкового кредиту є підробленими, використала їх при подачі податкової звітності та надала працівникам Сарненської МДПІ під час документальної перевірки її фінансово-господарської діяльності.
Сарненський районний суд Рівненської області, розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, постановою від 29.06.2006 р. по справі № 1-179 2006 р. встановив, що підприємцю ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в умисному ухиленні від сплати податків, умисному внесенні завідомо неправдивої інформації в офіційні документи -податкові декларації з податку на додану вартість і використанні завідомо підроблених нею документів. Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила злочини невеликої тяжкості і вину в їх скоєнні визнає повністю.
Таким чином, ТОВ “ВІП” спрямувало свої дії на здійснення неконтрольованої державою діяльності, що мало на меті намір ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави і суспільства, а підприємець ОСОБА_1 при виконанні оскаржуваних господарських зобов'язань мала умисел на ухилення від сплати податків, внесення завідомо неправдивої інформації в офіційні документи -податкові декларації з податку на додану вартість і використання завідомо підроблених нею документів.
Зазначені обставини справи свідчать про те, що спірні господарські зобов'язання були укладені з метою, завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, зменшення податкових зобов'язань та незаконного збільшення податкового кредиту.
На підставі ст. 208 ГК підлягає стягненню в доход держави з ТОВ “ВІП” вартість наданих послуг за спірними господарськими зобов'язаннями в сумі 25.680,00 грн., оскільки товариство отримало від підприємця кошти за надані автопослуги.
Позов в частині стягнення з підприємця ОСОБА_1 вартості отриманих автопослуг задоволенню не підлягає, оскільки автопослуги носять споживчий характер. Ст. 208 ГК України не передбачає заміну незаконно отриманих благ на їх вартість.
Керуючись статтями 94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати недійсними господарські зобов'язання згідно накладних ІНФОРМАЦІЯ_1 по автопослугах на загальну суму 25.680,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -4.280,00 грн., між підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 № запису про заміну свідоцтва НОМЕР_12) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІП” (м. Київ, Залізничний район, пр-т Повітрофлотський, 72, код ЄДРПОУ 24936663), як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства.
3. Стягнути з відповідача-2-Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП” (м. Київ, Залізничний район, пр-т Повітрофлотський, 72, код ЄДРПОУ 24936663),-в доход держави вартість наданих автопослуг в сумі 25680 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
4. Стягнути з відповідача-2-Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП” (м. Київ, Залізничний район, пр-т Повітрофлотський, 72, код ЄДРПОУ 24936663),-в доход державного бюджету 1 (одну) грн. 70 коп. державного мита (судового збору).
5. Стягнути з відповідача-1-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, п/р №№ НОМЕР_15, НОМЕР_13, НОМЕР_14 в Рівненському відділенні ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 333391, № запису про заміну свідоцтва НОМЕР_12),-в доход державного бюджету 1 (одну) грн. 70 коп. державного мита (судового збору).
6. В решті позову -відмовити в задоволенні.
7. Видати виконавчі листи за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.
8. Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Савченко Г. І.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "26" грудня 2006 р.