ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2014 року (12:39) Справа №801/11022/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,
розглянувши за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 23.11.2013 року, свідоцтво № 1452 від 22.04.2013 року,
свідка - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Сакського міськрайонного центру зайнятості
про визнання протиправними та скасування рішень,
Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Сакського міськрайонного центру зайнятості з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування:
- рішення про стягнення з позивача суми допомоги по безробіттю, що виплачена в період професійного навчання, та компенсації витрат на проїзд у розмірі 4301,24 грн., яке оформлене наказом від 21.10.2013 року №НТ-131021,
- рішення про стягнення з позивача вартості професійного навчання у розмірі 1288,77 грн., яке оформлене наказом від 13.11.2013 року №НТ-1311113.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для стягнення суми витрат на професійну підготовку є відмова застрахованої особи працювати за одержаною професією (спеціальністю). Позивач на підставі направлення центру зайнятості працевлаштувався за отриманою професією до ТОВ «Сакська водна компанія». У зв'язку з зазначеним, позивач вказав на відсутність підстав для стягнення з нього матеріальної допомоги та витрат на навчання.
Присутній у судовому засіданні 18.02.2014 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дата та місце судового засідання представника відповідача було повідомлено під розписку. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що позивач відмовився працювати за отриманою професією у ВП НУБІП «Прибрежненський аграрний коледж», куди направлявся центром зайнятості. Таким чином, позивачем на підставі пункту 2 частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» має бути повернута сума виплаченої матеріальної допомоги та сума витрат на навчання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 10.09.2012 року звернулась до Сакського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с.28).
Заявою від 16.10.2012 року ОСОБА_3 звернулась до директора Сакського міськрайонного центру зайнятості з проханням направити її на професійне навчання за спеціальністю «Інформатика. Основи комп'ютерної грамотності» з 17.10.2012 року по 20.12.2012 року з виплатою матеріальної допомоги у період профпідготовки.
На підставі наданої заяви між Сакським міськрайонним центром зайнятості та громадянкою ОСОБА_3 16.10.2012 року було укладено договір №1111161012262 щодо професійного навчання (а.с.30). Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 направлена до Кримського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості на навчання за навчальною програмою «Діяльність організацій промисловців і підприємців, професійних організацій. Інформатика. Основи комп'ютерної грамотності» із строком навчання з 17.10.2012 року по 20.12.2012 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.
За результатами навчання 20.12.2012 року позивачем отримано свідоцтво серії УЦ№0008252 про підвищення кваліфікації за напрямком «Інформатика. Основи комп'ютерної грамотності. 1С: Бухгалтер» (а.с.32).
Сакським міськрайонним центром зайнятості 26.09.2013 року видано направлення для працевлаштування позивача у ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж» на посаді бухгалтера (а.с.33).
Проте, згідно із відміткою роботодавця на корінці направлення ОСОБА_3 відмовилась від роботи (а.с.33).
Директором Сакського міськрайонного центру зайнятості 21.10.2013 року прийнято наказ №НТ-131021 (зворотній бік а.с.12) про повернення коштів громадянкою ОСОБА_3 в сумі 4301,24 грн., в тому числі 3106,29 грн. - матеріальна допомога по безробіттю та 1194,95 грн. - компенсація витрат на проїзд).
Наказ був направлений на адресу позивача разом із листом від 23.10.2013 року №01-09/2142 (а.с.12). У листі зазначено про те, що у зв'язку із відмовою від працевлаштування за направленням до Прибрежненського аграрного коледжу, на підставі абзацу 2 пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_3 у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання листа має бути повернута сума допомоги по безробіттю та компенсації витрат на навчання у загальній сумі 4301,24 грн.
Крім того, директором Сакського міськрайонного центру зайнятості 13.11.2013 року прийнято наказ №НТ-131113 (зворотній бік а.с.13) про повернення коштів громадянкою ОСОБА_3, що становлять вартість навчання, в сумі 1288,77 грн.
Наказ був направлений на адресу позивача разом із листом від 23.10.2013 року №01-09/2142 (а.с.13). У листі зазначено про те, що у зв'язку із відмовою від працевлаштування за направленням до Прибрежненського аграрного коледжу, на підставі абзацу 2 пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_3 у двадцятиденний строк з моменту отримання листа має бути повернута сума витрат на навчання у розмірі 1288,77 грн.
Не погодившись з прийнятими центром зайнятості рішеннями, позивачем було їх оскаржено у судовому порядку.
Під час розгляду справи судом перевірено правомірність прийнятих відповідачем рішень, їх відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Статтею 25 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року (чинному до 01.01.2013 року, далі по тексту - Закон № 803) було передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Статтею 2 цього Закону було передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону № 803).
У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Це право також було закріплено у статті 9 Закону № 803, яка передбачала, що громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.
Частиною 2 статті 24 Закону № 803 передбачалось, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Порядок відбору навчальних закладів для організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується правлінням цього Фонду.
Статтею 25 Закону № 803 було встановлено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсацію, одним із видів якої є виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року (далі по тексту - Закон № 1533) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Статтею 7 Закону № 1533 встановлено, що одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Статтею 22 Закону № 1533 визначено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Частиною 1 статті 27 Закону № 1533 (що діяла на час проходження позивачем навчання) було передбачено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.
Порядок та підстави надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного на час проходження позивачем навчання були затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року № 916/5137 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.
Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.
Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається на підставі особистої заяви безробітного.
Рішення про призначення матеріальної допомоги у період професійного навчання, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заносяться до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний ознайомлюється під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості (п.16-п.18 Порядку).
Крім того, п. 25 Порядку передбачалось, що якщо навчання безробітного здійснюється не за постійним місцем проживання, а в іншій місцевості, крім виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання, йому компенсуються фактичні витрати на проїзд до місця проходження навчання (від населеного пункту, де проживає безробітний, до населеного пункту, де буде здійснюватися навчання) та у зворотному напрямку транспортом загального користування (крім таксі) та в разі необхідності надається місце проживання на період навчання.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 36 Закону № 1533 у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Як зазначалось вище, після підвищення кваліфікації та отримання позивачем відповідного свідоцтва Сакським міськрайонним центром зайнятості 26.09.2013 року було видано направлення на працевлаштування позивача до Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Прибрежненський аграрний коледж» на посаду бухгалтера.
Проте, ОСОБА_3 відмовилась від роботи, про що свідчить відмітка роботодавця на корінці направлення.
Відмова позивача від працевлаштування у Прибрежненському аграрному коледжі також підтверджена показаннями свідків директора коледжу ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_2, що були допитані під час розгляду справи в порядку статті 141 КАС України
Враховуючи зазначені вище обставини, а також керуючись положеннями абзацу 2 частини 3 статті 36 Закону № 1533, відповідачем були прийняті рішення про повернення позивачем суми витрат на навчання, суми матеріальної допомоги у період професійного навчання, а також суми витрат на проїзд до місця навчання.
Однак, приймаючи вказані вище рішення, відповідач не врахував наступних обставин.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що Сакським міськрайонним центром зайнятості 11.10.2013 року позивачу буле вдруге видано направлення на працевлаштування №01111310080003003 (а.с.10). Вказаним направлення ОСОБА_3 було направлено на працевлаштування на посаду економіст до ТОВ «Сакська водна компанія».
Наказом директора ТОВ «Сакська водна компанія» №234-К від 11.10.2013 року ОСОБА_3 прийнято на посаду економіста з 11.11.2013 року з випробувальним терміном 1 місяць.
Зазначене вище свідчить про те, що позивачем за одержаною професією на підставі направлення центру зайнятості було отримано роботу.
Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач має відшкодувати витрати на навчання у зв'язку із відмовою від роботи у ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж», є безпідставними та необґрунтованими.
Така позиція суду обґрунтована тим, що проходження професійного навчання безробітним, у тому числі підвищення кваліфікації, має на меті саме працевлаштування особи. Це слідує із положень Закону України «Про зайнятість населення». Про це також зазначено у пункті 1 договору від 16.10.2012 року №1111161012262, що був укладений між Сакським міськроайонним центром зайнятості та громадянкою ОСОБА_3
Отже, навіть за наявності відмови позивача від працевлаштування у ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж», його подальше працевлаштування у ТОВ «Сакська водна компанія» вказує на те, що було досягнуто мети проходження професійного навчання, а саме працевлаштування безробітного.
Крім того, розглядаючи питання щодо відмови позивача від працевлаштування ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж», судом було встановлено наступне.
У корінці направлення на працевлаштування від 26.09.2013 року (а.с.33) проставлено відмітку про відмову ОСОБА_3 від роботи. Вказана відмітка проставлена головним бухгалтером установи ОСОБА_2 Корінець направлення також підписаний головним бухгалтером. В той, час як формою направлення передбачено його підписання керівником установи або повноважною особою.
В матеріалах справи наявний лист ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж» від 23.01.2014 року № 29, що направлений на запит представника позивача ОСОБА_1 (а.с.57), із змісту якого слідує, що прав підпису кадрових документів в Відокремленому підрозділі має директор ОСОБА_4 Під час його відсутності (відпустка, відрядження або хвороба) прав підпису кадрових документів на підставі довіреності Національного університету біоресурсів і природокористування України надається заступнику директора з адміністративно-господарської роботи ОСОБА_5
В порядку статті 141 КАС України судом в якості свідка по справі було допитано головного бухгалтера ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж» ОСОБА_2 Свідок відносно підписання нею корінця направлення на працевлаштування та проставлення відмітки про відмову ОСОБА_3 від роботи пояснила, що вказані повноваження надані їй Посадовою інструкцією головного бухгалтера ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж».
Так, пунктом 3.17 Посадової інструкції головного бухгалтера ВП НУБІП України «Прибрежненський аграрний коледж» (а.с.62-63) передбачено, що для виконання покладених на нього функцій головний бухгалтер коледжу зобов'язаний вести підбір кадрів для бухгалтерії, формувати заявки до Сакського міськрайонного центру зайнятості щодо вакансій працівників бухгалтерії. Згідно з пунктом 4.4. Посадової інструкції головний бухгалтер має право підписувати і візувати документи в межах своєї компетенції, у тому числі документи, які надаються до установ Пенсійного фонду України і Державного центру зайнятості.
Разом з тим, у головного бухгалтера відсутні повноваження без доручення діяти від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами і вирішувати питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Проте, приймаючи рішення про повернення відповідачем суми витрат на навчання та матеріальної допомоги, відповідачем вказані обставини не були враховані.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, підсумовуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд
дійшов висновку, що рішення про повернення позивачем коштів на навчання, матеріальної допомоги та витрат на проїзд прийнято відповідачем без з'ясування всіх обставин, що свідчить про їх необґрунтованість.
На підставі зазначеного вище, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати накази Сакського міськрайонного центру зайнятості від 21.10.2013 року №НТ-131021 та від 13.11.2013 року №НТ-1311113.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
В матеріалах справи наявна квитанція № к4/Т/85 від 29.11.2013, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 172,05 грн.(а.с.2).
Враховуючи зазначене вище, приймаючи до уваги, що рішення у справі прийнято на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати із сплати судового збору у розмірі 172,05 грн.
У судовому засіданні, яке відбулось 18.02.2014 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 24.02.2014 року.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163,167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати накази Сакського міськрайонного центру зайнятості від 21.10.2013 року №НТ-131021 та від 13.11.2013 року №НТ-1311113.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати із сплати судового збору у розмірі 172,05 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.