28.02.2014
Нахімовський районний суд м. Севастополя
Справа № 765/4214/13-к
провадження № 1-кп/765/186/13
Категорія № 20
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2014 року місто Севастополь
Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого: - судді Бурлакова Г.С.,
за участю секретаря судового засідання: - Дуброва А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Севастополя кримінальне провадження № 765/4214/13-к за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, який має неповну середню освіту, навчається на 1 курсі ВПТУ № 3 в м. Севастополі, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
25.02.2011 р. Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст. ст. 15 ч. 3 - 185 ч. 1, 186 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого - 28.02.2013 р., у зв'язку з відбуттям покарання,
у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України,
за участі:
сторони обвинувачення: - прокурорів прокуратури Нахімовського району м. Севастополя - Лесь Б.В., Криворучко Н.Ю., прокурора прокуратури Гагарінського району м. Севастополя - Ковалевської В.В.,
сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_6, законного представника та педагога - ОСОБА_7,
інших учасників судового провадження: - потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника Служби у справах дітей Нахімовської РДА в м. Севастополі - Лушнікової К.І., представника ВКМСД Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі - Черняк М.М. суд, -
ВСТАНОВИВ:
3 травня 2013 року в період часу з 19 год. 30 хв. до 20 год. 20 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел, спрямований на здійснення хуліганських дій, перебуваючи в приміщенні коридору КВЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2», який розташований за адресою: АДРЕСА_2, з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, ігноруючи елементарні правила поведінки, бажаючи показати свою п'яну завзятість і протиставити себе іншим громадянам, скоїв хуліганські дії при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні КВЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2», на зауваження ОСОБА_8 з приводу перебування в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи малозначний привід, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно нецензурно лаявся на адресу ОСОБА_8, погрожував останній фізичною розправою, після чого з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, демонструючи свою уявну фізичну силу шляхом нанесення ударів кулаком правої руки пошкодив дві міжкімнатні двері, на неодноразові зауваження реагував агресивно. Хуліганські дії ОСОБА_2 тривали не менше 50 хв.
Він же, 23 червня 2013 р., близько 15 год. 30 хв., знаходячись на пляжі «Дика Омега», який розташований в Гагарінському районі м. Севастополя, діючи повторно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії будуть непоміченими з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно умисно викрав майно, яке належить ОСОБА_9, а саме мобільний телефон «Самсунг», вартістю - 999 грн., укомплектований двома сім-картами операторів мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої було 10 грн., та «Білайн», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 15 грн., а також гаманець, вартістю - 100 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 536 грн., та банківська карта банку «Приват Банк», яка матеріальної цінності немає.
Після чого ОСОБА_2, з місця скоєння злочину з викраденим майном втік, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму - 1.680 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочини, передбачені ст. 296 ч. 1 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом, та ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, по яким він визнається винним.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочинів за ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України, визнав повністю.
По суті обвинувачення та заданих йому питань за ст. 185 ч. 2 КК України ОСОБА_2 показав, що 23 червня 2013 р., близько 15 год. 30 хв., він знаходився на пляжі «Дика Омега», який розташований в Гагарінському районі м. Севастополя. Неподалік себе він побачив майно потерпілої ОСОБА_9 Впевнившись, що вона не спостерігає за ним, вкрав її речі, а саме: мобільний телефон, гаманець, у якому були грошові кошти та пластикові карти, також банківська карта банку «Приват Банк». Після чого він втік. Коли його затримали то все вкрадене майно повернув потерпілій ОСОБА_9
За ст. 296 ч. 1 КК України ОСОБА_2 показав, що 3 травня 2013 р., приблизно о 20 год. 00 хв., він прийшов до дитячого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, де він на той час проживав. У приміщенні дитячого будинку його зустріла вихователь - ОСОБА_8, яка почала його дорікати, що він знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Раніше він випив пляшку слабоалкогольного напою. Між ним та потерпілою ОСОБА_8 виник конфлікт, вона почала розмовляти з ним у підвищеному тоні та штовхнула його. Він почав кричати на потерпілу ОСОБА_8 нецензурною лайкою та взявши ніж, погрожував останній розправою. Після чого потерпіла ОСОБА_8 вбігла до кабінету для вихователів та зачинила двері, а він вибив її ногою. Своїми діями він пошкодив майно дитячого будинку.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, з урахуванням відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції.
Згідно до ст. 66 ч. 1 п. п. 1, 3 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 судом визнаються: щире каяття та вчинення кримінальних злочинів неповнолітнім.
Відповідно до ст. 67 ч. 1 п. 13 КК України, обставинами, що обтяжують йому покарання, судом визнаються: рецидив злочину та скоєння злочину особою, яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння за ст. 296 ч. 1 КК України.
Згідно з актами амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 101 від 25 червня 2013 р. та № 164 від 21 жовтня 2013 р., ОСОБА_2 яким - небудь хронічним психічним захворюванням на момент вчинення інкримінованих йому діянь не страждав, за своїм психічним станом міг віддавати звіт своїм діям. У теперішній час яким - небудь хронічним психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки соціалізованного розладу поведінки, що не позбавляє його можливості віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Душевнохворим не є і в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання у відношенні ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості, особу винного, раніше судимого за аналогічні злочини проти власності, що скоїв всі ці злочини в неповнолітньому віці, щиросердно розкаявся, умови його життя та виховання, який є сиротою, виховувався в спеціалізованому учбовому закладі, оскільки його батьки позбавлені батьківських прав, зараз проживає у гуртожитку ВПТУ № 3 в м. Севастополі, де характеризується з позитивної сторони, з 18 лютого 2010 р. перебуває на обліку у лікаря психіатра, з діагнозом: соціалізований розлад поведінки, в даний час навчається в училищі та отримує стипендію, наявність вищенаведених обставин, що пом'якшують і обтяжують йому покарання, тому суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити покарання за правилами ст. 70 ч. 1 КК України в межах санкцій статей, що передбачають відповідальність за скоєні злочини тільки у вигляді позбавлення волі.
При цьому, враховуючи вищенаведені обставини і особистість обвинуваченого, погодившись з позицією прокурорів, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, і приймає рішення про його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України, з покладенням на нього обов'язків, встановлених у ст. 76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільні позови не заявлялись, арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Питання про речові докази по справі вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України, тому грошові кошти у розмірі 536 грн., мобільний телефон «Самсунг Доус», дві сім карти операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Білайн», гаманець, банківську картку «Приват Банк», повернуті ОСОБА_9, - необхідно залишити їй як законному власнику.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 296 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:
за ст. 185 ч. 2 КК України, у вигляді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі;
за ст. 296 ч. 1 КК України, у вигляді 45 (сорока п'яти) діб арешту.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 2-х (двох) років, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти в кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Речові докази по справі: грошові кошти у розмірі 536 грн., мобільний телефон «Самсунг Доус», дві сім карти операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Білайн», гаманець, банківську картку «Приват Банк», повернуті ОСОБА_9 - залишити у неї.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя, шляхом подання у 30-денний строк апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий у справі:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя Г.С. Бурлаков