РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"11" грудня 2006 р. |
Справа № 9/312-4442 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, в особі Тернопільської філії КБ "ПриватБанк" вул. С.Бандери, 38, м.Тернопіль,
до Приватного підприємеця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
За участю представників сторін:
позивача: Гулкевич Н.І., довіреність № 3840-П-П від 01.09.2005 р.
відповідача: не з'явився.
роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов'язки учасника господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив
Позивач - Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, звернувся 14.11.2006 р. до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Тернопіль, про стягнення 5 381,72 грн. заборгованості, з яких 3500,00 грн. боргу в повернення кредитних коштів, 1294,28 грн. боргу з несплачених відсотків згідно кредитного договору № НОМЕР_1 від 22 червня 2004 р. , 587,44 грн. пені, а також про розірвання кредитного договору № НОМЕР_1 від 22 червня 2004 р.
В обґрунтування своїх доводів позивач досилається на кредитний договір № НОМЕР_1 , укладений між ВАТ АБ “Приватінвест” та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_122.06.2004 р., договір відступлення прав вимоги № НОМЕР_2 , укладений між ВАТ АБ “Приватінвест” та ЗАТ КБ “Приватбанк”, повідомлення про заміну кредитора № НОМЕР_3 від 09.11.2005 р., інші матеріали.
Позивач стверджує, що згідно кредитного договору № НОМЕР_1 від 22.06.2004 р. Відповідач отримав кредит в ВАТ АБ "Приватінвест" на суму 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. на строк до 21.06.2005 р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 23 % річних від суми виданого кредиту.
05 жовтня 2005 р. за договором про відступлення прав вимоги № НОМЕР_2, укладеним між ВАТ АБ “Приватінвест” та ВАТ КБ “Приватбанк” в особі Тернопільської філії, ЗАТ КБ “Приватбанк” набув прав вимоги до СПД ОСОБА_1 за кредитним договором.
02.11.2006 р. Відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні.
21.12.2006 р. між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “Приватбанк” укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою продовжено термін повернення кредиту до 20 березня 2006 р. та збільшено розмір відсотків за користування кредитом до 26% річних.
23.05. 2006 р. та 05.10.2006р. відповідач частково погасив заборгованість по кредиту на загальну суму 26 500,00 грн. (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).
Як вказує Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 20.06.2006 р. кредит не повернув і відсотки за його користування не сплатив, починаючи з жовтня 2005 р.
Станом на 14.11.2006р. (день звернення з позовом до господарського суду), загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 5 381,72 грн., в тому числі:
- Кредит -3 500,00 грн.;
- Відсотки -1294,28 грн.;
- Пеня - 587,44 грн.
В судовому засіданні 11.12.2006 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з такого.
22.06.2004 р. між ВАТ АБ “Приватінвест” як Кредитором, та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, як Позичальником, був укладений кредитний договір № НОМЕР_1, на виконання якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. з установленням кінцевого строку погашення кредиту - 21.06.2005 р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 23% річних.
05.10.2005 р. між ВАТ АБ “Приватінвест” та ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Тернопільської філії укладено договір № НОМЕР_2 відступлення прав вимоги, предметом якого є передача права вимоги ЗАТ КБ “Приватбанк” до відповідача за кредитним договором № НОМЕР_1 від 22 червня 2004 р.
02.11.2005 р. відповідача повідомлено про заміну кредитора в зобов'язанні.
21 грудня 2005 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Тернопільської філії укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої продовжено термін повернення кредиту до 20 березня 2006 р. та збільшено ставку відсотків за користування кредитом до 26% річних.
Станом на 14.11.2006р. (день звернення з позовом до господарського суду), загальна заборгованості відповідача за кредитним договором становить 5 381,72., в тому числі:
- Кредит -3 500,00 грн.;
- Відсотки -1294,28 грн.;
- Пеня -587,44.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Позичальником, умов кредитного договору № НОМЕР_1 від 22 червня 2004 р., в редакції договору від 21.12.2005 р., щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як визначається ст.. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.
Наявними у справі матеріалами підтверджується, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, отримавши 30 000, 00 грн., в порушення договору та усупереч ст.ст. 525, 526 ЦК України не сплатила 3 500,00 грн. в неповернення кредиту та відсотки за користування кредитом за період з 05.10.2005.р. по 06.11.2006 р. у розмірі 1294,28 грн.
Штрафними санкціями за ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Кредитним договором № НОМЕР_1 від 22 червня 2004 р. (п.5.1) передбачено, що при порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 5.1 кредитного договору, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати (за період з 27.03.2006 р. по 06.11.2006 р) , що складає 587,44 грн., та поданий розрахунок цих санкцій, суд дійшов до висновку, що вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як правомірні та такі, розрахунок яких відповідає приписам ст. 232 Господарського Кодексу України та положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Враховуючи, що матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено переконливість доводів Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, перед законом і судом, суд задовольняє позовні вимоги на суму 5 381,72 грн.
В обґрунтування вимоги щодо розірвання кредитного договору позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вказаної угоди.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Як визначається ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Однак, як свідчать подані позивачем матеріали, порядок розірвання договору, встановлений ст. 188 ГК України, дотриманий не був, адже позивачем не подано доказів на підтвердження надіслання відповідачу пропозиції про розірвання договору.
Відсутність вказаних доказів дає підстави для висновку, що позивачем не дотримано вимог щодо встановленого ст. 188 ГК України порядку розірвання кредитного договору, відтак, позов в цій частині до задоволення не підлягає .
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково в частині стягнення 5 381,72 грн., з яких 3 500,00 грн. заборгованості по кредиту, 1294,28 грн. заборгованості по відсотках та 587,44 грн. пені.
У задоволенні вимоги щодо розірвання кредитного договору № НОМЕР_1 від 22.06.2004 р. слід відмовити.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 11.12.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 1054 ЦК України, ст. 188, 193, 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути 3 500,00 грн. боргу по кредиту, 1294,28 грн. заборгованості по відсотках, 587,44 грн. пені. та 102,00 судових витрат з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.код НОМЕР_4 ) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50), в особі представника за довіреністю ОСОБА_2, що діє по довіреності № НОМЕР_5., АДРЕСА_2.), ІНФОРМАЦІЯ_2
3. В частині розрівання кредитного договору № НОМЕР_1 від 22.06.2004 р. -відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “27” грудня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна