РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2006 р.

Справа № 2/342-4074

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Кремзвент" с. М.Бережці,Кременецького р-ну.           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-2000" вул. Базарна, 9,Кременець,Тернопільська область,47003            

про  стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: Голота М.П.-,  довіреність   № 43  від 23.10.06 р.

відповідача: Гамалевич О.Д,  довіреність   № 140  від 08.11.06 р.

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 3040грн із них 1020грн заборгованість по орендній платі за травень-червень місяці 2006р за оренду приміщення збірно-розбірного цеху. Згідно умов договору оренди №1 від 01.06.2005р та 2020грн неустойки за неповернення орендованого приміщення.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що збірно-розбірний цех є капітальна споруда, тому згідно ст.793 ЦК України повинен бути нотаріально посвідченим.

Договір оренди №1 від 01.06.2005р нотаріально не посвідчений, ому згідно ст.ст.215,220 ЦК України є недійсним, недійсність якого встановлена законом (нікчемний правочин).

Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) І з наданих в суд витягу "Про реєстрацію права власності на нерухоме майно 35660153 від 01.12.2004р; свідоцтва "Про право власності" від 01.12.2004р; оціночного акту нежитлової будівлі, збирально-роздрібний склад, який розташований в с.М.Бережці, Кременецького району; висновку "Про вартість будівель та споруд " від 31.10.2004р; креслень збирально-розбірного складу вбачається що збирально-розбірний склад відноситься до капітальної споруду, тому по даному спору слід застосовувати параграф 4 глави 58 Цивільного кодексу України.

2) У відповідності до п.2 ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди ( їх окремої частини) укладений на строк не менше одного року, підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( ст.220 Цивільного кодексу України).

3) Договір оренди №1 від 01.06.2005р на оренду збірно-розбірного цеху загальною площею 764 кв.м. заключений 01.06.2005р і дійсний до 31.06.2006р.

Отже, договір оренди заключений строком більше ніж на рік, тому сторони повинні були його нотаріально посвідчити.

Фактично даний договір нотаріально не посвідчений, тому з врахуванням ст.ст.209,215,220 Цивільного кодексу України даний договір оренди є недійсним і його недійсність встановлена законом (є нікчемним правочином) і він не породжує прав і обов'язків, які бажали сторони.

Відтак, у суду немає підстав стягувати з відповідача на користь позивача орендну плату та штрафні санкції.

4) При розгляді справи враховувалось:

а) нотаріальна форма договору свідчить про консенсуальність правочину.

Тобто, про те договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення, а не з моменту передачі майна ( вчинення іншої дії)(коментар ЦК України 15.01.2004р ТОВ Одісей,2004р. с.856 під редакцією Харитонова Є.О. Калітенко О.М.)

б) позивач не надав в суд доказів, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору і він звернувся в суд про визнання такого договору дійсним.

Тому слід вважати, що такі дії позивачем проведені не були. А твердження відповідача, що при заключенні договору оренди ні одна із сторін не вимагала нотаріального посвідчення такого обґрунтованим.

5) Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на позивача.

6) Відповідно до ст.ст.44,47-1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові позивачеві відмовити.

2. Видатки по державному миту та послугам за інформаційно-технічне забезпечення покласти на позивача.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 29.12.2006року через місцевий господарський суд.

 

Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва