24.02.2014 2/111/34/2014
Справа №111/4194/13- ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 лютого 2014 року (повний текст 28 лютого 2014 року)
смт. Леніне
Ленінський районний суд АР Крим
у складі головуючого судді: Українець Л.І.
при секретарі: Абдурамановій Л.І.,
з участю представника позивача Кудрицької Н.В., відповідачки ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, представника відповідача Мар’ївської сільської ради - Халілова Т.Е.,
третьої особи - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Леніне цивільну справу за позовною заявою Мар’ївського сільського підприємства комунального господарства до ОСОБА_2, Мар’ївської сільської ради, треті особи: ОСОБА_6, Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в Криму про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до ОСОБА_2, Мар’ївської сільської ради, треті особи: ОСОБА_6, Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в Криму про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивує тим, що в будинку АДРЕСА_1 зареєстрований відповідачка ОСОБА_2, яка за вказаною адресою з 2003 року не проживає, комунальні послуги та земельний податок не сплачувала, у зв'язку з чим позивач просить визнати її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували, у його задоволенні просять відмовити.
Представник відповідача Мар’ївської сільської ради проти позову не заперечує.
Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.
Представник третьої особи Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в Криму у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Допитані у судових засіданнях свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 суду пояснили, що підписували акти від 30.01.2011р., 29.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., в яких під час перевірки встановлено факт не проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердила суду обставину, що ОСОБА_6 у спірній квартирі проживає з 2004 року і діти ОСОБА_11 туди лише час від часу навідувались. Тієї обставини, що ОСОБА_2 у спірному будинку не проживала з поважних причин суду не підтвердила.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду підтвердив, що при житті батька відповідачки, він на початку 2000 років знімав даний будинок для своєї сім'ї з речами ОСОБА_2, а після того як сімейні стосунки не склалися, залишив проживати у будинку ОСОБА_6 з їх спільним сином. Чи проживала ОСОБА_2 у вказаному будинку у 2011 році підтвердити не може, так як не знає.
Всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.
Судом встановлено, що в 1983 році птахорадгоспом «Червонофлотський» будинок АДРЕСА_1 був наданий в користування ОСОБА_11 та членам його сім'ї. В 1995 році ОСОБА_11 був звільнений з птахорадгоспу (а.с.142), а в 1998 році був засуджений Ленінський районним судом до позбавлення волі (а.с.16). Після відбуття покарання в 2000 році ОСОБА_11 на проживання в зазначений будинок не повернувся.
ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_11 та ОСОБА_14, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.73), та з 1983 року разом з батьками проживала в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Мар’ївської сільської ради №41 від 29.06.2006 р. (а.с.17). Як підтверджується свідоцтвами про смерть, ОСОБА_11 помер в 2012 році та ОСОБА_14 померла в 1992 році (а.с.61, 75).
12.08.2000 року на підставі акту прийому-передачі відомчого жилого фонду в комунальну власність від 12.08.2000р. будинок АДРЕСА_1 переданий на баланс Мар’ївського сільського підприємства комунального господарства (а.с.5-6). Згідно довідки Мар’ївського сільського підприємства комунального господарства №11 від 29.06.2011р. даний будинок знаходиться на балансі Мар’ївського сільського підприємства комунального господарства (а.с.13).
На підставі ордеру №1 від 18.06.2004 року будинок АДРЕСА_1 був наданий для проживання ОСОБА_6, в якому вона до теперішнього часу проживає з сином (а.с.9-11).
За вказаною адресою в будинку АДРЕСА_1 відповідачка ОСОБА_2 не проживає без поважних причин більш ніж 6 місяців. Обставин не проживання в період з січня 2011 року по червень 2011 року відповідачка не оспорює.
Посилання відповідачки на поважність причин відсутності, а саме на те, що вона проживала з бабцею та батьком до дня його смерті у м. Керчі і вони потребували догляду, на думку суду не підтверджене доказами оскільки надані ОСОБА_2 докази стосуються хвороби батька до 2009 року включно (а.с.80-88). Інших поважних причин не проживання відповідачка не зазначає та доказів на їх підтвердження не надала.
Суд приймає до уваги доводи представника відповідачки, що акти від 30.01.2011р., 29.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., які підписані сусідами ОСОБА_9, ОСОБА_7 та директором Мар’ївського СПКГ Ткаченко О.В. (а.с.19-24), складені з порушенням процедури обстеження комісією наявності чи відсутності відповідачки у спірному житлі на момент складення, що підтверджується показання допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 яка заперечила свій підпис у цих актах. Тому їх як доказ суд не приймає.
Однак допитані у судовому засіданні свідки у судових засіданнях 03.12.2013 року, 18.02.2014 року та 24.02.2014 року ОСОБА_8, ОСОБА_7, (а.с.127-132, 179-181, 196-201) суду також підтвердили, обставину що відповідачка дійсно на час складання актів від 30.01.2011р., 29.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., ОСОБА_2 у спірну будинку не проживала.
Крім того свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердила суду обставину, що ОСОБА_6 у спірній квартирі проживає з 2004 року і діти ОСОБА_11 туди лише час від часу навідувались. Тієї обставини, що ОСОБА_2 у спірному будинку не проживала з поважних причин суду не підтвердила.
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 29.01.2014 р. у даній справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої на вимогу відповідача було доручено ТОВ «Кримське експертне бюро», на розгляд якої поставлено питання про достовірність підписів ОСОБА_9, ОСОБА_7 на актах від 30.01.2011р., 29.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р. (а.с.159). Зазначена експертна установа справу повернула без виконаної експертизи, оскільки на проведення останньої вона не наділена повноваженнями (а.с.169). Ухвалою суду від 18.02.2014 року провадження у справі було поновлено, оскільки відповідачка ОСОБА_2 та його представник іншої експертної установи для проведення експертизи не запропонували (а.с.177).
Тобто з 2003 року відповідач ОСОБА_2 за спірною адресою не проживає, без поважних причин, за комунальні послуги та земельний податок не сплачує (а.с.122-123), будь-яких речей в будинку не тримає. А по даний час проживає в м. Керч і з моменту вселення третьої особи ОСОБА_6 не вживала жодних заходів для усунення перешкод в користуванні житлом, ані шляхом визнання ордеру на ім'я ОСОБА_6 недійсним ані шляхом виселення цієї третьої особи.
Посилання відповідача ОСОБА_2 на право власності на будинок АДРЕСА_1, в зв'язку з оплатою вартості останнього її батьком ОСОБА_11, суд вважає необґрунтованим, оскільки рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 19.04.2010р. у справі №2-34/2010, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2010р., відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_11 до Мар’ївської сільської ради, Ленінського району АР Крим, треті особи - СВК «Червонофлотський», ОСОБА_2, КП «Ленінське БТІ», ОСОБА_6, служба по справам дітей Ленінської РДА про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 (а.с.25-26).
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст. 71 та ст. 72 ЖК України відповідачка ОСОБА_2 втратила право на користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1, тому позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідачку ОСОБА_2 судових витрат на суму 45 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 3, 7, 10, 88, 179, 208, 212-215 ЦПК України -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Мар’ївського сільського підприємства комунального господарства 08 грн. 50 коп. витрат, понесених на сплату 22.08.2011 року судового збору та 37 грн. витрат понесених на оплату 22.08.2011 року витрат на ІТЗ, всього 45 (сорок п'ять) грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2014 року.
Суддя Українець Л.І.