Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-11243/12/0170/1
11.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П. ,
Кондрак Н.Й.
секретар судового засідання Беребесова П.В.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2 - паспорт серія НОМЕР_3 виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 25.11.1997 року,
представник відповідача, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
третя особа, ОСОБА_3 - на підставі пенсійного посвідчення НОМЕР_4,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 10.10.13 у справі № 2а-11243/12/0170/1,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (вул. Крейзера, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
третя особа: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2013 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Зобов'язано Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим скасувати реєстрацію декларації ОСОБА_3 про готовність об'єкту до експлуатації від 17.08.2011 року №КР 1921102949.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 гривень.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 відкладено розгляд справи на 11.02.2014 року.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кобаля М.І на суддю Горошко Н.П.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 11.02.2014, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа наполягала на задоволенні апеляційної скарги, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.
Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом ОСОБА_2 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації 17.08.2011 року №КР 1921102949, замовник - ОСОБА_3.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 17.08.2011 року рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим була зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації, подана замовником - ОСОБА_3.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був складений договір купівлі продажу серії ААЕ №169431, згідно якого ОСОБА_2 купила 3/5 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, договір підписаний сторонами та посвідчений державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори АР Крим Шевченко О.Н. , зареєстрований в реєстрі за №1-1942.
Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі рішення Судацької міської Ради від 15.10.1997 року був виданий державний акт серії КМ-СУД №000116 на право сумісного спільного постійного користування земельною ділянкою площею 0,1074 га для будівництва й обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3.
Так, будівництво було проведено на підставі рішення Судацької міської ради АРК №216 від 07.05.1998р. "Про узгодження будівництва на присадибний земельній ділянці в м.Судаку", а також дозволу Інспекцією ДАБК м. Судаку на виконання будівельних робіт № 34 від 01.07.1999 року
13.05.2002 року виготовлено технічний паспорт на домоволодіння індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_3, згідно з яким ОСОБА_3 належить дві п'ятих частки, ОСОБА_2 належить три п'ятих частки домоволодіння.
31.03.2005 року Судацька міська рада прийняла рішення №211/35-05 "Про передачу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва , площею 0.0644 га за адресою: АДРЕСА_1", згідно з яким було вирішено: припинити право постійного користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частиною земельної ділянки 0,0644 га за адресою АДРЕСА_3; внести зміни до державного акту КМ Суд №000116 на право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрованого 15.10.1997 року; присвоїти юридичну адресу домоволодінню ОСОБА_2: АДРЕСА_1; передати громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 0,0644 га для індивідуального житлового будівництва (індивідуальне, гаражне, і дачне будівництво, відповідно до УКЦІЗ)
Також, цим же рішенням надані розпорядчо-рекомендаційні вказівки щодо належного оформлення ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.
Рішення було прийняте на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи №198 від 18.10.1999 року і рішення Судацької міської ради від 11.08.2004 року № 656/27-04 та інших документів, наданих ОСОБА_2
06 травня 2005 року ОСОБА_2 на підставі рішення Судацької міської ради від 31.03.2005 року №211/35-05, отримала Державний акт серії КМ №024951 на право власності на земельну ділянку площею 0,0644га за адресою АДРЕСА_1.
На підставі рішення Судацької міської ради від 31.03.2005 року № 211/35-05 була внесена запис в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 116, а саме: закреслена червоною пастою Прізвища ОСОБА_2 та виправлена площа на 0,0430 га, що підтверджено листом відділу Держкомзему в м.Судак АР Крим № Б-126 від 25.01.2012 року.
Також у матеріалах справи, є відповідь Державної податкової інспекції у м. Судаку №405/5/17-228 від 10.04.2006 року на звернення ОСОБА_2 №1435/б від 31.03.2006 року щодо сплати податків на землю в період з 1997 по 2006 рік та повідомлено, що за ОСОБА_2 значиться земельна ділянка в АДРЕСА_3 у розмірі 0,0644 га та сплачено податок за землю за 2004 рік у розмірі 47,97 грн., за 2005 році 71,95 грн., в 2006 році згідно з Законом "Про сплату за землю в Україні" звільнена від сплати податку за землю як пенсіонерка.
З вищенаведеного слідує, що після припинення права постійного користування на земельну ділянку площею 0,1074 га, оформлення ОСОБА_2 права власності на свою частину земельної ділянки площею 0,0644 га, позивач та ОСОБА_3 розпочали самостійне будівництво об'єктів на належних ним земельних ділянках.
Після завершення будівницва ОСОБА_2 28.03.2007 року оформила технічний паспорт на літні будинки площею 306 м2, навіси та сараї, в свою чергу ОСОБА_3 також 14.10.2010 року оформив технічний паспорт на житловий будинок площею 172 м2, сарай та госпблок.
Як вбачається з даних архіву КРП "БРТІ м.Судак" реєстрація права власності ОСОБА_2 на 3/5 частки житлового будинку, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу затвердженого Судацькою держнотконторою 07.05.1997 року по реєстру №1-1942 анульована - 15.09.2010 року, та реєстрація права власності ОСОБА_3 на 2/5 частки житлового будинку, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу затвердженого Судацькою держнотконторою 12.02.1997 року по реєстру № 1-605 анульована - 30.08.2011 р., у зв'язку зі знесенням житлового будинку збудованого у 1958 році, що підтверджено листом КРП "БРТІ" № 1007 від 21.09.2011 року.
Крім того, з представлених доказів в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_3 з 2005 р. по 2011 рік неодноразово звертався до Судацької міської ради з питання погодження та введення в експлуатацію свого збудованого домоволодіння, але отримав відповіді про відсутність в нього проектної документації або право встановлювальних документів на земельну ділянку.
15.06.2011 року вих. № М-1/800 Виконавчий комітет Судацької міської ради на звернення ОСОБА_3 від 01.06.2011 р. повідомив, що відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття до експлуатації об'єктів завершеного будівництва 1-3 категорії складності, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією архітектурно-будівельного контролю на підставі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
19.07.2011 року та 17.08.2011 року Виконавчим комітетом Судацької міської ради ОСОБА_3 на його заяву від 24.06.2011 р. надано відповідь щодо неможливості погодити акт завершеного будівництва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
09.08.2011 року ОСОБА_3 подав до Інспекції ДАБК в АР Крим декларацію про готовність до експлуатації об'єкта по адресу АДРЕСА_3 (дата початку будівництва - грудень 2010 року, закінчення - липень 2011 року).
17.08.2011 року Інспекція ДАБК в АР Крим здійснила реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, в якій були зазначені наступні відомості про об'єкт:
- дата початку будівництва - грудень 2010 року,
- дата закінчення будівництва - липень 2011 року,
- площа земельної ділянки - 0,1074 га.
Наданими доказами в матеріалах справи також встановлено, що в період з 2005 по 2013 рік ОСОБА_3 неодноразово звертався з позовами до суду, та судовими рішеннями були встановлені факти, що мають правове значення для розгляду справи по суті.
Так, в 10.10.2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Судацької міської ради АР Крим про скасування рішення 35 сесії 4-го скликання Судацької міської ради АР Крим від 31.03.2005 року № 211/35-05.
Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.
17.08.2012 року постановою Центрального районного суду м. Сімферополя по справі № 2-а/122/318/2012 за позовом ОСОБА_3 до Судацької міської ради АР Крим за участю третьої особи ОСОБА_2 про скасування рішення 35 сесії 4-го скликання Судацької міської ради АР Крим від 31.03.2005 року № 211/35-05 позовні вимоги задоволені у повному обсязі та скасовано рішення Судацьої міської ради АРК від 31.03.2005 року № 211/35-05.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року у справі №2а-122/318/12 залишено без змін постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17.08.2012, якою скасовано рішення 35 сесії 4-го скликання Судацької міської ради від 31.03.2005 №211/35-05.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 03.09.2013 року постанова Центрального районного суду м. Сімферополя по справі № 2-а/122/318/2012 від 17.08.2012 року, ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року - скасовані, прийнято нове рішення, яким ОСОБА_3 відмовлено в задоволені позову.
При розгляду касаційним судом вказаної справи, суд прийшов до висновку,що рішення 35 сесії 4-го скликання Судацької міської ради АР Крим від 31.03.2005 року №211/35-05 є законним та обґрунтованим та підстави для його скасування відсутні.
Крім того, ОСОБА_3 також звернувся до Центрального районного суду м.Сімферополя із позовом до Судацької міської ради про зобов'язання видати свідоцтво про право власності на будинок. Свої вимоги мотивував тим, що він має на праві постійного користування земельну ділянку по АДРЕСА_3, на яку видано державний акт на його ім'я та на ім'я ОСОБА_2 Частка земельної ділянки яка знаходилась у спільному користуванні, передана у власність ОСОБА_2 при відсутності рішення про поділ земельної ділянки та без врахування того, що на частці земельної ділянки знаходиться його майно.
Таким чином, спір виник у зв'язку з тим, що орган місцевого самоврядування відмовив позивачу в оформленні права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається, що підчас розгляду Центральним районним судом м.Сімферополя справи № 2-а/122/474/2012 за позовом ОСОБА_3 до Судацької міської ради про визнання неправомірними та протизаконними дій, зобов'язання видати свідоцтво про право власності на будинок встановлені наступні факти.
Судацькою міською радою 31.03.2005 року прийнято рішення, яким передано у власність ОСОБА_2 частку земельної ділянки, яка знаходиться у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв'язку з чим вирішено внести зміни до державного акту. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку та відповідно зменшилась площа земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 Однак, позивач не здійснив ніяких дій щодо внесення змін до державного акту про право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно з п.1.13 Інструкції про порядок складання , видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Держкомземом від 04.05.1999 року №43 (дійсної до 03.07.2013 року) Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.
Отже, 08.05.2012 року виходячи з вищенаведених положень законодавства та наявності (на час винесення постанови по справі № 2-а/122/474/2012) не скасованого рішення Судацької міської ради від 31.03.2005 року про передачу частки земельної ділянки ОСОБА_2, постановою Центрального районного суду м.Сімферополя по справі № 2-а/122/474/2012 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 про визнання неправомірними та протизаконними дій, зобов'язання видати свідоцтво про право власності на будинок відмовлено.
Ухвалою Центрального районного суду по справі № 2-а/122/474/2012 від 22.02.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку № КС 024951 від 06.05.2005 року, визнання неправомірними , протизаконними дій щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку № КС 024951 від 06.05.2005 року залишені без розгляду за заявою позивача.
Так, не погодившись с прийнятим рішенням ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Центрального районного суду м.Сімферополя по справі № 2-а/122/474/2012 від 08.05.2012 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовлено, постанова Центрального районного суду м.Сімферополя по справі № 2-а/122/474/2012 залишена без змін.
Судова колегія погодилась з висновками суду першої інстанції, що підстав для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 на час прийняття рішення не було, оскільки рішення Судацької міської ради від 31.03.2005 року про передачу частки земельної ділянки ОСОБА_2 було чинним та не скасовано, позивач не здійснив будь які дії щодо внесення змін до Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою.
ОСОБА_3 просив визнати дії Судацької міської ради щодо позбавлення його права власності на майно, що служить для обслуговування збудованого ним будинку, яке привело до невидачі свідоцтва про право власності на будинок, зазначаючи, що відповідач здійснив неправомірні дії по протизаконній приватизації частки земельної ділянки, на який знаходилося майно, видавши незаконний державний акт, однак ні саме рішення органу місцевого самоврядування, ні державний акт про право власності на земельну ділянку на день прийняття рішення судом першої інстанції не були скасовані.
Відтак, проаналізувавши всі матеріали справи, всі факти, встановлені судовими рішеннями по справі, суд першої інстанції дійшов правомірного, на думку судової колегії, висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
17.08.2011 року ОСОБА_3 зазначив недостовірні відомості в декларації про готовність об'єкта до експлуатації стосовно площі земельної ділянки - 0,1074 га.
Цей факт підтверджується наступними доказами: рішенням Судацької міської ради від 31.03.2005 року №211/35-05 "Про передачу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва, площею 0.0644 га за адресою: АДРЕСА_1", згідно з яким було припинено право постійного користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частиною земельної ділянки 0,0644 га за адресою АДРЕСА_3; внесені зміни до державного акту КМ Суд №000116 на право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрованого 15.10.1997 року; передано громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 0,0644 га для індивідуального житлового будівництва (індивідуальне, гаражне, і дачне будівництво, відповідно до УКЦІЗ).
Законність цього рішення підтверджена Постановою Вищого адміністративного суду України від 03.09.2013 року.
- Державним актом серії КМ №024951 від 06 травня 2005 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,0644га за адресою АДРЕСА_1.
- листом відділу Держкомзему в м.Судак АР Крим № Б-126 від 25.01.2012 року, згідно якого на підставі рішення Судацької міської ради від 31.03.2005 року № 211/35-05 внесени запис в книгц записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 116, а саме: закреслена червоною пастою Прізвища ОСОБА_2 та виправлена площа на 0,0430 га.
Отже, ОСОБА_3 фактично в декларації зазначив площу земельної ділянки, яка належала іншій особі - ОСОБА_2 в частині 0,0644 га.
Більше того, ОСОБА_3 не надав жодного належного доказу щодо наявності в нього земельної ділянки площею 0,1074 га, оскільки наданий ним державний акт серії КМ-СУД №000116 на право сумісного спільного постійного користування земельною ділянкою площею 0,1074 га для будівництва й обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, вже не відповідає реєстраційним даним та правовстановлюючим документам.
Крім того, ОСОБА_3 достовірно було відомо про всі зазначені обставини та рішення, оскільки це було предметом судового розгляду по справі № 2-а/122/318/2012, розгляд якої тривав з 10.10.2005 року.
Що стосується достовірності в декларації №КР 1921102949 відомостей про дату початку будівництва, суд першої інстанції зазначив наступне.
У декларації про готовність об'єкта до експлуатації, в ній були зазначені наступні відомості про об'єкт:
- дата початку будівництва - грудень 2010 року,
- дата закінчення будівництва - липень 2011 року,
Однак позивач зазначає, що ці відомості є недостовірними, оскільки згідно договорів оренди жилого приміщення ОСОБА_3 є орендодавцем жилого приміщення по АДРЕСА_3 з 2010 року та вказане приміщення здавав в оренду для прийому відпочиваючих, тобто практично експлуатував це приміщення.
Проте доказів, що третя особа розпочала будівництво до грудня 2010 року, а тому зазначила в цій частині в декларації недостовірні відомості, не встановлено, а тому позиція позивача в цій частині є необґрунтованою.
Отже, в декларації від 17.08.2011 року №КР 1921102949, замовник - ОСОБА_3 зазначив недостовірні відомості в частині площі земельної ділянки - 0,1074 га.
Перевіряючи законність дій Інспекції ДАБК в АР Крим щодо прийняття ним рішення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.08.2011 року №КР 1921102949, суд першої інстанції зазначив наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції на момент реєстрації декларації) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
В статті 39 Закон України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на момент реєстрації декларації) встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.
Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Також, аналогічні правові норми містяться в Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.
У відповідності до п. 19 Порядку замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Пунктом 20 передбачено, що Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
Згідно з п. 21 У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону ( на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Виходячи з того, що у п.14 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.08.2011 року №КР 1921102949 ОСОБА_3 зазначив недостовірні дані - зазначивши загальну площу земельної ділянки у розмірі 0,1074 га, які є підставою вважати, що об'єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, суд вважає, що реєстрація такої декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Перевіряючи наявність у ОСОБА_2 права на позов, тобто вирішуючи питання, чи порушені такими діями відповідача її права та інтереси, суд першої інстанції зазначив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є суміжними користувачами земельних ділянок, а по друге, ОСОБА_3 фактично в декларації про будівництво власного обєкту зазначив площу земельної ділянки, яка належала іншій особі - ОСОБА_2 в частині 0,0644 га.
Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації 17.08.2011 року №КР 1921102949, замовник - ОСОБА_3.
Однак позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки належним способом є визнання зобов'язання Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим скасувати реєстрацію декларації ОСОБА_3 про готовність об'єкту до експлуатації від 17.08.2011 року №КР 1921102949.
Саме такий спосіб захисту порушеного права належним, оскільки статтею 39-1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" прямо визначено яким способом інспекція зобов'язана діяти у разі реєстрації декларації на підставі недостовірних відомостей.
Відповідно до статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З тих підстав що позивач невірно образ спосіб захисту своїх позовних вимог, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є необхідним в цій частині вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим скасувати реєстрацію декларації ОСОБА_3 про готовність об'єкту до експлуатації від 17.08.2011 року №КР 1921102949.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 10.10.13 у справі № 2а-11243/12/0170/1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2014 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська