Справа № 161/10013/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П.
Провадження № 22-ц/773/242/14 Категорія: 2 Доповідач: Грушицький А. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Грушицького А.І.,
суддів: Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,
при секретарі Мельничук Т.Ю.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про визнання права власності на приміщення за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2013 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дане рішення є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав, в ній зазначених.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав в суд письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга ОСОБА_2 є безпідставною та необґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне приміщення за набувальною давністю.
Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2005 року на виконання директиви Міністра оборони України після розформування Луцької КЕЧ району, КЕВ м. Володимир-Волинський прийняв будівлі та споруди військового містечка № 13, що знаходиться у м. Луцьку по вул. Привокзальній, 14. Згідно акту приймання-передачі № 375 від 29 грудня 2005 року та інвентаризаційної відомості казарма № 42 по вул. Привокзальній, 14 у м. Луцьку перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир-Волинський (а.с. 30-33).
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Враховуючи, що спірне приміщення перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир-Волинський, а позивач не довів, що він добросовісно заволодів цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що підстави для задоволення позову відсутні.
Таким чином, наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду і висновків суду вони не спростовують.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді