АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/132/13Головуючий у 1-й інстанції Багрій Т.Я.

Провадження № 11-кп/789/61/14 Доповідач - Свачій І.М.

Категорія - ч. 2 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Свачія І.М.

Суддів - Подковського О. А., Римар Т. М.,

при секретарі -Дмитрів О.М.

з участю прокурора - Бурлаки Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області Комуніцького О.В. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 грудня 2013 року, яким -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дарахів, Теребовлянського

району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою

освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не

судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обв'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за кримінальне правопорушення, яке вчинене ним за наступних обставин.

11 листопада 2012 року в період з 2 год. 00 хв. по 2 год. 30 хв. у м. Тернополі по вул. Вишнівецького поблизу будинку № 10, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 і умисно, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, звалив її на землю. Утримуючи її за голову, він умисно вдарив нею об поверхню бетонного бордюру, спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: садна правої половини лобної ділянки волосяної частини голови, синця нижньої повіки лівого ока та синця лівої виличної ділянки, що поширюється на ліву щічну ділянку, садна лівого та синця правого передпліччя, синців правої кисті, лівого стегна, садна правого та синців лівого колін, які за ступенем тяжкості відносяться до легких. Після чого відкрито викрав у неї жіночу сумку, вартістю 200 гривень, в якій знаходився мобільний телефон марки "Sony Ericsson W 980" вартістю 220 гривень із стартовим пакетом "МТС" вартістю 25 гривень, косметичка та набір ключів в кількості 3 штуки, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють. З викраденим ОСОБА_1 втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 445 гривень.

В апеляційній скарзі заступник прокурора області просить вирок суду змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк - 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, не застосував ст. 69-1 КК України при наявності на це відповідних підстав, а саме: обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також визнання обвинуваченим своєї вини. В такому разі строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статі Особливої частини КК України.

Частиною 2 ст. 186 КК України передбачено максимальний строк покарання у виді 6 років позбавлення волі, тобто 2/3 такого покарання становитиме 4 роки, у той час, коли судом ОСОБА_1 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі за ч. 2 ст. 186 КК України, що суперечить вимогам ст. 69-1 КК України.

Апелянт зазначає, що судом при постановленні вироку не взято до уваги те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв слідству, відшкодував потерпілій завдану шкоду. Тому прокурор просить вирок суду в частині призначення покарання змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок, якщо це не погіршує становища обвинуваченого.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і правильність кваліфікації вчиненого правопорушення в апеляції не оскаржуються.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його вік, і те, що він раніше не судимий, обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття у скоєному, сприяння слідству, відшкодування потерпілій завданої шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляції про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості та можливості призначення більш м'якого покарання ніж визначено судом першої інстанції.

Так, у відповідності до вимог ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні засудженим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті.

У п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України названі три обставини, які пом'якшують покарання, а саме: з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину. В окремих випадках всі вказані пом'якшуючі обставини можуть мати місце, однак виходячи із змісту даної норми, достатньо однієї з названих обставин, для того щоб розглядати поведінку винної особи після вчинення правопорушення, як таку, що зменшує її суспільну небезпеку. Пункт 2 ч. 1 ст. 66 КК України передбачає дві обставини: добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання, окрім інших даних, наведених у вироку, вказав на наявність обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілій завданої шкоди, але при цьому не застосував до обвинуваченого ст. 69-1 КК України.

На думку колегії суддів, за наведених вище обставин, суду першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 необхідно було застосувати правила призначення покарання, передбачені ст. 69-1 КК України, чого зроблено не було і на що правильно посилається прокурор в апеляції.

Враховуючи викладене, за наявності вказаних пом'якшуючих обставин, а також відсутності обтяжуючих покарання обставин, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 ст. 69-1 КК України, пом'якшивши йому покарання до розміру, який не перевищує двох третин найбільш суворого його виду, змінивши у цій частині вирок суду першої інстанції.

Так, на підставі ст. 69-1 КК України, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити ОСОБА_1 покарання до 4 років позбавлення волі, тим самим задовольнивши апеляцію прокурора.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора області Комуніцького О.В. задовольнити.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_1 - змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 3 роки. Покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

У решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій