Судове рішення #35508619

Справа № 115/968/14-к

Провадження №1-кп/115/97/2014




ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



"25" лютого 2014 р. Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді - БІЛЕЙ В.П.

за участю прокурора КОЗЕНЯШЕВОЇ Н.Б.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

секретаря ПАЛАДІЙ Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014010350000307 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Прибрежне Сакського району АР Крим, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, маючої на утримані неповнолітню дитину, працюючої медсестрою у ТОВ «Полтава Крим-Сервіс», знаходиться у декретній відпустці, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, на підставі написаної нею 18.11.2011 р. заяви про призначення державної соціальної допомоги на дитину одиноким матерям в Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради в АР Крим, щомісяця отримувала грошову допомогу на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. н. При цьому, ОСОБА_2, була попереджена про те, що у разі змін у складі сім'ї, вона зобов'язана негайно повідомити відповідні органи, після чого виплати соціальної допомоги на дитину припиняється.

З січня 2013 р. по 01.01.2014 р. ОСОБА_2 проживала з цивільним чоловіком -ОСОБА_4, який є біологічним батьком ОСОБА_3, однак не повідомила про це органи Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради в АР Крим, продовжуючи отримувати щомісячну допомогу на свою дитину у розмірі: за січень 2013 р. -291,60 гр., за лютий 2013 р.- 291,60 гр., за березень 2013 р.-291,60 гр., за квітень 2013 р.-291,60 гр., за травень 2013 р.-291,60 гр., за червень 2013 р.- 291,60 гр., за липень 2013 р.-291,60 гр., за серпень-291,60 гр., за вересень 2013 р.- 291,60 гр., за жовтень 2013 р. -291,60 гр., за листопад 2013 р.- 291,60 гр., за грудень 2013 р.- 309,60 гр..

Таким чином, ОСОБА_2, у період часу з січня 2013 р. по 01 січня 2014 р., навмисно діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, приховуючи факт спільного проживання з біологічним батьком дитини, що є обставиною, яка впливає на виплату державної допомоги, заволоділа бюджетними коштами у сумі 3517,20 гр., які були надані їй Управлінням праці та соціального захисту населення Сакської міської ради в АР Крим у вигляді допомоги одиноким матерям на дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, завдавши державі в особі Управління праці та соціального захисту населення Сакської міської ради в АР Крим збиток на суму 3517, 20 гр..

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, надійшов до суду з угодою про примирення, укладеною між підозрюваною ОСОБА_2 і представником потерпілого ОСОБА_1 19.02.2014 року у приміщенні службового кабінету Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим за адресою вул. Леніна, 27 в м. Саки. В угоді зазначено, що кримінальним правопорушенням заподіяну управлінню соціального захисту населення Сакської міської ради в АР Крим шкоду відшкодовано у повному обсязі, претензій морального характеру ця установа до ОСОБА_2 немає і сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в сумі 510 гр.

В укладеній між обвинуваченою ОСОБА_2 і представником потерпілого ОСОБА_1 угоді про примирення від 19.02.2014 року зазначені сторони, міститься формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація за ч.1 ст. 190 КК України із зазначенням істотних для цього кримінального провадження обставин і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також зазначено про відшкодування фактично заподіяної матеріальної шкоди, зазначено узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання у вигляді штрафу, зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, і наслідки невиконання угоди. В угоді зазначена дата її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що укладена угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 469 ч.3 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з вимогами ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості.

Під час розгляду судом угоди у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що вона визнає вину у вищенаведеному кримінальному правопорушенні у повному обсязі, а також підтвердила, що вона цілком розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має право: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; цілком розуміє характер обвинувачення і вид покарання, а також заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачена і представник потерпілого також підтвердили, що вони цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заслухавши прокурора, який вважає, що укладена угода відповідає вимогам КПК України і Закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання, а також вважав, що відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, заслухавши обвинувачену і представника потерпілого, які просили затвердити укладену між ними угоду про примирення, дослідивши укладену угоду про примирення, суд дійшов висновку, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України і на умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2, є правильною, умови цієї угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, тобто відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачених ст. 474 ч.7 КПК України.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також враховує умови укладеної між обвинуваченою ОСОБА_2 і представником потерпілого ОСОБА_1 угоди про примирення. Суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій зазначеного в угоді про примирення покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 475 КПК України, суд



ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_2 і представником потерпілого ОСОБА_1 від 19.02.2014 року у кримінальному провадженні № 12014010350000307.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 510 гр. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.



Суддя Білей В.П



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація