ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року справа № 919/38/14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570 (49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 68953,00 грн,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ КБ "Приватбанк") - Кравченко Н.В., довіреність № 5972-О від 10.12.2013;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 68953,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов Договору банківського обслуговування від 08.06.2011 в частині належного та своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Ухвалою від 13.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судове засідання 25.02.2014 відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, яка визначена в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція відповідача, яка направлялась судом адресу, визначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2014 виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, вказаних в ньому.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.06.2011 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (арк.с. 29).

Згідно із вказаною вище заявою, відповідач погодився із умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), у тому числі з умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайтах http://www. privatbank/ua., https//client-bank.privatbank/ua які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 08.06.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до п.3.18.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з п.3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту, Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів поверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

За умовами п.3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.18.1.8. Умов).

Пункт 3.18.1.6. Умов зазначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту провадиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтерент клієнт-банк, смс-повідомлення чи інших).

Виконуючи умови договору, позивачем було встановлено кредитний ліміт відповідачу на поточний рахунок НОМЕР_2, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до довідки позивача кредитний ліміт відповідача становив 52000 грн., (арк.с. 40).

Відповідно до п.3.18.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п.3.18.4.1.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється по процентній ставці в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2. Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Оплата пені здійснюється з дати, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3. Умов).

Під непогашенням кредиту розуміється не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.(п. 3.18.4.1.4 Договору).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9. Умов).

Відповідно до пункту 3.18.2.3.4 Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків на його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.5.1. Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 Умов, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.18.5.4. Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3 Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Умови Договору з боку позивача були виконані належним чином, про що свідчіть банківська виписка, наявна у матеріалах справи (арк.с. 45).

Однак, з боку відповідача умови Договору порушувались в частині неналежного погашення суми кредиту та суми відсотків.

04.11.2013 позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнятих на себе за договором зобов'язань, направлено на адресу відповідача претензію №10608SE43S02X (арк.с. 47) із вимогою сплатити заборгованість, яка станом на 04.11.2013. складала 68295,84 грн., що складається з:

1. Простроченої заборгованості за тілом кредиту - 52000,00 грн

2. простроченої заборгованості за відсотками - 10584,97 грн

3. заборгованості з комісії за користування кредитом - 2808,00 грн

4. пені - 2902,87 грн

Означена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача за кредитом та відсотками внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 68953,00 грн, яка складається з суми заборгованості за кредитом - 52000 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 11070,30 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 3074,70 грн., 2808,00 грн. - суми комісії за користування кредитом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних правових підстав.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

При цьому, статті 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно із статті 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно із ч. 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовили ся укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

За приписами ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно із ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги статті 629 цього ж Кодексу.

З правового аналізу умов укладеного шляхом підписання сторонами 08.06.2011 заяви про відкриття поточного рахунку та картки з примірниками підписів договору банківського обслуговування б/н від 08.06.2011, правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www. privatbank/ua., https//client-bank.privatbank/ua, вбачається, що вказаний договір, з огляду на приписи статті 1054 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 08.06.2011., а саме у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 52000,00 грн., заборгованості з комісії у сумі 2808,00 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у сумі 11070,30 грн.

Відповідно до п.1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (статті1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч.1 статті 1048 Цивільного кодексу України, як спеціальною нормою закону, яка регулює кредитні правовідносини передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем нараховане пеню у розмірі 3074,70 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно п.3.18.5.4. Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3 Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.18.5.1. Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 Умов, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Поряд з цим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не надано будь-яких доказів, спростовуючих заявлені позивачем вимоги.

З огляду на зазначені норми матеріального права, вказані договірні умови, несвоєчасне повернення відповідачем суми кредиту та відсотків за користування вказаними грошовими коштами, перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 52000,00 грн., по процентам за користування кредитом у розмірі 11070,30 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3074,70 грн., по комісії за користування кредитом у розмірі 2808,00 грн., а всього 68953,00 грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570 (49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50) заборгованість за Договором №б/н від 08.06.2011 у розмірі 68953,00 грн (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. 00 коп), з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 52000,00 грн., по процентам за користування кредитом у розмірі 11070,30 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3074,70 грн., комісія за користування кредитом у розмірі 2808,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.02.2014

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна 27.02.2014

919/38/14/4009/14