АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22ц/790/1149/14р.

Справа №645/7860/2013 Головуючий 1 інст. Іващенко С.О.

Категорія: спадкові Доповідач - Колтунова А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права на спадщину по праву спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

23 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права на спадщину по праву спадкування за законом.

Позивач посилалась на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5

Спадкоємцями після його смерті є вона та її брат, син померлого ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_3

В установленому законом порядку вони спадщину прийняли, так як звернулися до дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але до цього часу право на спадщину так і не оформили.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_2

Позивачка вказувала, що її батьку належала 1/3 частина двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Співвласниками спадкодавця були відповідачка ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка не є родичкою померлого.

Внаслідок цього, спадкоємці мають право власності по 1/9 частині зазначеної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

Оскільки ОСОБА_3 відмовлялась надати документи на цю квартиру і нотаріальна контора відмовила їм у видачі свідоцтва про право власності то позивачі просили суд визнати за ними право власності по 1/9 частини цієї квартири у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ті обставини, що спадкодавець ОСОБА_5 був учасником та інвалідом Великої Вітчизняної війни, потребував сторонньої допомоги, лікування, від дітей допомоги не отримував, у зв'язку з чим вони повинні бути відсторонені від спадщини.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2013 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права на спадщину по праву спадкування за законом - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 по праву на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 по праву на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, визнати за позивачами право власності по 1/9 частину квартири, розташованої в АДРЕСА_1, посилаючись на ті обставини, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що за ОСОБА_3 повинно бути визнано право власності на обов'язкову долю в спадкуванні після смерті ОСОБА_5, оскільки спірне спадкове майно - 1/3 частина квартири спадкодавцем не заповідалась.

Таким чином, всі спадкоємці мають рівне право спадкування за законом, їх доля повинна бути визнана у розмірі 1/9 частини спірної квартири кожному.

В суді апеляційної інстанції представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримували апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_3 та третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, представників сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та ухвалюючи рішення про визнання за ними право власності по 1/12 частині квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1/3 частину спірної квартири.

Відповідач ОСОБА_3, будучи непрацездатною відповідно до віку, має право на половину спадкової частини квартири (1/3 :2= 1/6 частини).

Позивачам належить право на половину цієї частки, а саме по 1/12 частині квартири кожному.

Колегія суддів вважає, що погодитися з даними висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с. 4).

Спадкодавцями після смерті ОСОБА_5 були його донька ОСОБА_1, син ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_3 (а.с. 5,7).

Спадкоємці спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли, звернувшись із заявою в нотаріальну контору (а.с. 51-52).

Спірним спадковим майном була 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Власниками в даній квартирі були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно до заповіту від 26 травня 1999 року, який був в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_5 залишив розпорядження відносно належного йому на праві власності майна: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 57).

Однак даний житловий будинок предметом спору не є, оскільки по договору дарування від 22 травня 2001 року він подарував його ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 98).

Заповіт на належну частину квартири ОСОБА_5 не здійснювався.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що заповіт від 26 травня 1999 року розповсюджувався і на спірну частину квартири.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що після смерті ОСОБА_5 спадкоємці мали право спадкування на спірне спадкове майно - квартиру по закону та їх частки повинні бути визнані рівними.

Оскільки спадщина відкрилась на 1/3 частину квартири, то частка кожного спадкоємця складає 1/9 частину.

ОСОБА_1 успадковує дану частину квартири після смерті ОСОБА_5, а ОСОБА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_6, так як за життя він прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5

Доводи відповідача відносно того, що ОСОБА_3 має право на ? частину спадкового майна як дружина, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_6 отримав право власності на дану частку квартири в порядку приватизації. Таким чином, вона була його особистою власністю відповідно до вимог діючого законодавства на період виникнення спірних правовідносин, та не могла бути визнана спільною сумісною власністю подружжя.

За таких обставин, в цій частині доводи ОСОБА_3 також не можуть бути взяті до уваги.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, та ухвалює нове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольняє частково.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.11 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2013 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права на спадщину по праву спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 по праву на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 по праву на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: