ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2006 Справа № 32/154
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів: Лисенко О.М., Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
прокурор: Зіма В.Б., посвідчення №167 від 9.08.2002
за участю представників сторін:
від позивача: Кругаль Є.О., довіреність від 23.03.2006
від відповідача: Вергун А.Ю., довіреність від 15.08.2006
від третьої особи-1,2: не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об’єднаної компанії "Експлерент" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. у справі № 32/154
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м.Кіровоград
до товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об’єднаної компанії "Експлерент", м.Дніпропетровськ
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна холдінгова компанія "Олександріявугілля", м.Олександрія Кіровоградської області та Міністерство вугільної промисловості України, м.Київ
за участю: прокурора Кіровоградської області, м.Кіровоград
про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. у справі №32/154 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об’єднаної компанії "Експлерент" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної холдінгової компанії "Олександріявугілля" та прокурора Кіровоградської області про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна задоволені.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- судом було проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю присутності його представника в засіданні, чим порушено принцип змагальності передбачений ст.4-3 ГПК України, та унеможливило надання до суду доводів захисту своїх інтересів та заперечень щодо позовної заяви;
- суд не звернув увагу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006р. у справі №Б29/16/06, якою порушена справа про банкрутство ТОВ ІВОК „Експелерент”, а відповідно до ст.4 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, також даною нормою визначено, що протягом дії мораторію забороняється нарахування неустойки (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, тобто позовні вимоги в частині стягнення пені –безпідставні тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали, їх представники в судове засідання не з’явилися, причини неявки не повідомили, тому суд з урахуванням думки учасників процесу вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами
Вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю індустріально-виробнича об'єднана компанія „Експлерент" (орендар) 20.09.2004р. було укладено договір оренди №68-59 цілісного майнового комплексу державного підприємства структурного підрозділу підприємства (а.с.11-17 т.1).
Згідно умов договору орендодавець передав орендарю у платне строкове користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства Державної холдінгової компанії „Олександріявугілля" - Олександрійське вантажно-транспортне управління залишковою вартістю 4924704грн., строком на 5 років.
Однією із істотних умов зазначеного договору оренди є обов'язок орендаря (відповідача) кожного місяця сплачувати на користь орендодавця (позивача) орендні платежі у порядку та розмірі, узгодженому сторонами на підставі Методики розрахунку орендної плати , затвердженої постановою КМ України, яка становить за базовий місяць оренди (серпень) 12837,47грн.
За пунктами 3.2, 3,3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
В разі несвоєчасної сплати орендних платежів, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.5 договору).
Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному об’ємі сплачував орендну плату, а починаючи з липня 2005р. перестав сплачувати орендну плату. Станом на 13.01.2006 заборгованість по орендній платі склала 119 927,96 грн., а з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат - 124 821,56грн., проти чого не заперечив відповідач та підтвердив його представник у судовому засіданні.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За ст.526 та 530 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору... Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).
У зв’язку з тим, що відповідач не виконав зобов’язання щодо сплати орендної плати, суд правомірно з урахуванням 3% річних та інфляційний витрат стягнув на користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 124821,56грн.
Разом з тим, судом неповно з’ясовані обставини справи щодо стягнення пені в сумі 8796,36грн. за несвоєчасну сплату орендної плати, розірвання договору оренди та передачі майна на баланс ДХК “Олександріявугілля”, тому рішення суду в цій части підлягає скасуванню відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
За правилами ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках встановлених договором або законом.
Згідно п.10.4 договору оренди за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно з п.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Договір оренди відповідно до п.10.1 укладено строком на п’ять років, який діє з 20 вересня 2004 по 20 вересня 2009р.
За ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Зазначений перелік є вичерпним, а умовами договору не передбачено дострокове розірвання договору у разі порушення строків сплати орендної плати. Настання негативних наслідків для відповідача можливе тільки з підстав, передбачених ст.782 ЦК України.
Таким чином, несвоєчасне внесення платежів за користування орендованим майном не може бути підставою для розірвання договору оренди у судовому порядку з мотивів, викладених у позовній заяві.
Крім того, після підписання договору оренди вступила в дію трьохстороння угода про співпрацю між ДХК “Олександріявугілля”, ЗАТ “Енерговугілля” та ТОВ ІВОК “Експлерент”, предметом якої є діяльність сторін щодо забезпечення стабільної та безперебійної роботи підприємств вугільної галузі, а разом з місцевими органами державної влади розроблено інвестиційний проект на 2004-2005рр., який діє на сьогодні і внесок відповідача в розвиток виробництва склав понад 2000000грн. (а.с.1-20 т.3, 1-48 т.4).
Позивач доказів щодо згоди ДХК “Олександріявугілля”, тобто третьої особи, у тому числі на вимогу суду, на зворотну передачу об’єкту оренди не надав. За його даними холдінгова компанія знаходиться в стані ліквідації.
У Міністерства вугільної промисловості України, як державного органу управління майном, відсутнє джерело на відновлення працездатності виробничого комплексу, зданого в оренду (а.с.128 т.3).
Отже вимога позивача щодо розірвання договору та передачі об’єкту оренди на баланс ДХК “Олександріявугілля” задоволенню не підлягає, тому в цій частині позову слід відмовити.
Не підлягають також задоволенню позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати.
За ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до п.3.5 договору відповідач за несвоєчасну сплату орендної плати зобов’язувався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
За уточненими позовними вимогами орендодавець відповідно до умов договору нарахував за період з 13 листопада 2004р. по 13 січня 2006р. пеню в сумі 8796,36грн. (а.с.123 т.1).
Однак в період з 9.08.2005р. по 16.01.2006р. діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв’язку з порушення господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача справи про банкрутство №Б29/157/05.
Згідно ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію не нараховується пеня, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
За таких обставин в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8796,36грн. слід відмовити.
Судові витрати за перегляд справи в апеляційному порядку покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об’єднаної компанії "Експлерент" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. у справі №32/154 частково скасувати, виклавши резолютивну части в наступній редакції: “Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об’єднаної компанії "Експлерент" на користь держави заборгованість з орендної плати в сумі 124821,56грн. та державне мито в сумі 1248,21грн., на користь ДП “Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,22грн.
В решті позову відмовити.”
Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об’єднаної компанії "Експлерент" витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 46,83грн.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.М.Лисенко
Л.В.Чоха