№ справи:101/5522/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.
№ провадження:22-ц/190/1445/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
04 листопада 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 33 507 грн. 50 коп. за кредитним договором № 41-008 МЭА від 14.03.2008 року.
Ухвалою Алуштинського міськсуду АР Крим від 12 грудня 2013 року провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування ухвали суду і просить постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що цивільна справа № 2-549/11, на яку посилається суд першої інстанції та розглядаєма цивільна справа співпадають лише в частині осіб, які беруть участь у справі, проте вказані позови мають різні предмети розгляду. В новій позовній заяви банк просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась станом на 18.10.2013 року, а в попередній просив стягнути заборгованість станом на 02.11.2010 року. Також вказує, що навіть за на явності попереднього судового рішення відповідач не звільняється від виконання обов'язків, передбачених кредитним договором. На підставі викладеного просить суд задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 статті 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що банк вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, та відмовився від позову, у зв'язку з чим провадження у справі було закрито, тому прийшов до висновку що є ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, ухвалена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Однак в повному обсязі з вказаними висновками погодитися не можна, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 33507 грн. 50 коп. станом на 18.10.2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що з між ВАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_6 14 березня 2008 року було укладено кредитний договорів № 41-008 МЭА , за яким ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 30000 грн. ( а.с. 5).
Відповідно до рішення Алуштинського міськсуду АР Крим від 17 травня 2010 року з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором № 41-008 МЭА від 14 березня 2008 року у розмірі 18496 грн. 65 коп. (а.с. 12-13). З мотивувальної частини вказаного рішення встановлено, що заборгованість у розмірі 18496 грн. визначена станом на 03.11.2009 року, та складається з заборгованості по кредиту - 10763,13 грн., заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам - 4435,28 грн., заборгованості по пені - 3298,24 грн. (а.с. 12).
У подальшому 28 січня 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звертався до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за вищенаведеним договором. Рішенням Алуштинського міськсуду АР Крим від 14 жовтня 2012 року з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором № 41-008 МЭА від 14 березня 2008 року у розмірі 18210 грн. 87 коп. У суді апеляційної інстанції банк заявив про відмову від позову. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 06.02.2012 року, рішення Алуштинського міськсуду від 14.10.2011 року було скасовано, прийнята відмова ПАТ КБ «Приватбанк» від позову. Провадженні у справі закрито (а.с. 44-45).
В апеляційній скарзі банк зазначає, що при зверненні до суду 28.01.2011 року, яке закінчилося постановленням ухвали Апеляційного суду АР Крим від 06.02.2012 року, вони просили стягнути заборгованість станом на 02.11.2010 року (а.с. 28).
На даний час у позові від 04.11.2013 року банк просить стягнути заборгованість у розмірі 33507 грн. 50 коп. станом на 18.10.2013 року ( а.с.4).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 17 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», убачається, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
У зв'язку з наведеним доводи суду першої інстанції, що є підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки є ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, ухвалена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не є достатньо мотивованою.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У зв'язку з наведеним апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвалу суду належить скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суду першої інстанції належить визначитися з періодом стягнення, за яким вимоги про стягнення заборгованості ще не розглядалися судом та по ним не ухвалювалося судових рішень; звернути увагу на складову частину позовних вимог про стягнення загальної суми заборгованості у розмірі 3307 грн. 50 коп. станом на 18.10.2013 року, надавши їй правову оцінку з урахуванням рішення Алуштинського міськсуду від 17.05.2010 року.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.