Справа 2-569-1/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2008 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Литвинової І.В.
при секретарі: Гайченя О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів позики недійсними,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2,ОСОБА_3 про визнання договорів позики недійсними. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на те, що в грудні місяці 2005року вона дізналась про те, що її чоловік ОСОБА_2 без її згоди уклав з відповідачемОСОБА_3 договори позики строком на шість місяців під три проценти річних. Оскільки, на момент укладення вказаних договорів чинним законодавством не передбачалось, що фізичні особи можуть укладати договори позики зі сплатою відсотків, вважає, що наявні всі підстави для визнання їх недійсними. Крім того, зазначила, що укладення таких договорів позики порушує норми сімейного права.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просив його задовольнити. Визнати недійсним договір позики 20300 доларів США від 15.05.2003р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір позики 2000 доларів США від 06.06.2003р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір позики 9900 доларів США від 20.06.2003р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір позики 1000 доларів США від 11.07.2003р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір позики 4000 Євро від 21.07.2003р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір позики 4000 доларів США від 25.07.2003р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Представник відповідачаОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, оскільки 14.02.2006р. Печерським районним суду м. Києва постановлено рішення, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користьОСОБА_3, суму боргу за договорами позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі 269285грн.30коп. та 3% річних за договором позики у розмірі 21070грн.66коп. і яке набрало законної сили, що підтверджує факт укладення оспорюваних договорів та їх законність. Крім того, зазначив, що відповідач ОСОБА_2 протягом 4-х років ухиляється від повернення боргу, а також те, що вказані правочини були укладені зі згоди позивачки, але жодних заперечень ні під час розгляду справи, ні в ході виконавчого провадження від неї не надходило.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2., представника відповідачаОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2006р. Печерським районним судом м. Києва постановлено заочне рішення, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користьОСОБА_3, суму боргу за договорами позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі 269285грн.30коп. та 3% річних за договором позики у розмірі 21070грн.66коп. (а.с.32-34).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2008р. у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2006р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від прострочення суми боргу-відмовлено (а.с.79).
Ухвалою Верховного суду України від 25.09.2008р.-касаційну скаргу ОСОБА_1-відхилено. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2007р., якою визначено Ѕ частку майна ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12.02.2008р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20.06.2008р. залишено без змін. (а.с.104-108). Зазначено, що ухвали судів постановлено з додержанням норм процесуального права, доводи скарги висновків не спростовують, підстав для їх скасування не встановлено.
Посилання позивача на те, що на момент укладення вказаних договорів позики спірні правовідносини регулювались положеннями ЦК УРСР, що не передбачало укладення договорів позики зі сплатою процентів, а тому зміст договорів прямо суперечив вимогам чинного законодавства, а також порушення норм сімейного права, оскільки договори позики були укладені без згоди позивачки, суд не може прийняти до уваги, оскільки факт законності укладення договорів позики вже встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили і тому не підлягають доказуванню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 216, 226, 227, 228 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів позики недійсними-відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.В. Литвинова