ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2014 р. м. Київ К/800/29261/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Антипенко В.В.,

за участю представників:

від позивача - Молчанова Ю.Ю., довіреність №66-01-16/252 від 03.09.2013 року, Чеботарьов М.К., довіреність №66-01-16/254 від 03.09.2013 року,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи-1 - не з'явився,

від третьої особи-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «К.В.»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року

у справі №2018/2а-99/11

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний

інститут"

до Харківської міської ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

приватного підприємства фірма "Антей",

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,

про визнання рішення протиправним,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2010 року Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (далі по тексту НТУ "Харківський політехнічний інститут") звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, яким просив встановити відсутність компетенції голови Харківської міської ради Пилипчука М.Д. під час прийняття розпорядження №2468 від 22.12.1998 року про переоформлення права користування земельною ділянкою по вул.Пушкінській, 79/1, площею 0,0687 га з приватної аудиторської фірми «ЕПСА» на приватне підприємство фірму "Антей"; визнати нечинним розпорядження голови Харківської міської ради Пилипчука М.Д. №2468 від 22.12.1998 року «Про переоформлення права користування земельною ділянкою по вул.Пушкінській, 79/1, площею 0,0687 га з приватної аудиторської фірми «ЕПСА» на приватне підприємство фірму "Антей".

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 21 червня 2012 року у справі №2018/2а-99/11 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012року справі №2018/2а-99/11, постанову Київського районного суду міста Харкова від 21 червня 2012 року у справі скасовано, прийнято нову постанову, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2013 року у справі К/800/411/13, К/800/537/13, К/9991/81972/12 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року скасовано, постанову Київського районного суду міста Харкова від 21 червня 2012 року залишено в силі.

Обґрунтовуючи свою правову позицію касаційний суд виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в процесу розгляду справи було з'ясовано, що розпорядження голови Харківської міської ради від 22.12.1998 року №2468 прийнято поза межами його повноважень, оскільки за змістом рішення ІІ сесії Харківської міської ради ХХІІ скликання від 21.03.1998 року повноваження по розгляду питань з передачі, наданні та вилученні земельних ділянок радою делеговано виконкому міської ради, а не міському голові.

Не погоджуючись з рішеннями місцевого та апеляційного адміністративних судів, приватне підприємство «К.В.» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить наведені вище рішення судів скасувати, провадження у справі закрити за відсутності адміністративної юрисдикції даного спору.

Приватне підприємство фірма "Антей" звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою про приєднання до касаційної скарги приватного підприємства «К.В.». Підтримавши вимоги касаційної скарги, третя особа-1 просила рішення місцевого та апеляційного адміністративних судів скасувати та провадження у справі закрити.

НТУ "Харківський політехнічний інститут" подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошував на відповідність судового рішення суду першої інстанції обставинам справи та вимогам законодавства України; просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із частиною першою статті 232-1 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Харківської міської ради від 22.12.1998 року №2468 надано дозвіл на переоформлення права користування земельною ділянкою по вул.Пушкінській, 79/1 з фірми «ЕПСА» на фірму "Антей" в межах та на умовах, які передбачені договором на право тимчасового користування землею на умова оренди від 22.01.1996 року і діючим законодавством. Зобов'язано Управління земельних ресурсів укласти з фірмою "Антей" договір оренди землі.

В касаційній скарзі приватне підприємство «К.В.» наголошує, що спірні правовідносини у справі виникли між сторонами в зв'язку з прийняттям головою Харківської міської ради спірного розпорядження про переоформлення приватним підприємством фірмою "Антей" права користування земельною ділянкою, площею 687 кв.м. по вул.Пушкінській, 79/1 в м.Харків, право користування якою існувало у попереднього землекористувача, приватної аудиторської фірми «ЕПСА», на підставі договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 22.01.1996 року. Переоформлення існуючого права не може порушувати будь-яких прав та інтересів позивача, за відсутності спору щодо прав первісного землекористувача. Скаржник вважає, що спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту НТУ "Харківський політехнічний інститут" права користування суміжною земельною ділянкою, а отже є приватноправним.

З такою думкою приватного підприємства «К.В.» колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Нормою частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Також колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Розпорядженням голови Харківської міської ради від 22.12.1998 року №2468 з приватної аудиторської фірми "ЕПСА" на приватне підприємство фірму "Антей" переоформлено право користування земельною ділянкою по вул. Пушкінська, 79/1.

На підставі розпорядження №2468 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та приватним підприємством фірмою "Антей" 09.12.1999 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0687га, розташованої за адресою вул. Пушкінська, 79/1, для експлуатації офісу.

Таким чином, оскаржуваним розпорядженням відповідача фактично прийнято рішення про користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт нерухомості, співвласником якого є НТУ "Харківський політехнічний інститут", отже прийнято рішення, що безпосередньо впливає на права та обв'язки позивача як співвласника будівлі.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розпорядження голови Харківської міської ради від 22.12.1998р. №2468 прийнято поза межами його повноважень, оскільки зі змісту рішення ІІ сесії Харківської міської ради ХХІІ скликання від 21.03.1998року вбачається, що повноваження по розгляду питань з передачі, наданні та вилученні земельних ділянок радою було делеговано виконкому міської ради, а не міському голові.

Позиція суду першої інстанції про порушення відповідачем прав та інтересів НТУ "Харківський політехнічний інститут" є правомірною.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України також вважає, що ухвалюючи судові рішення місцевий та апеляційний суди адміністративної юрисдикції не порушили, застосування процесуальних норм відбулось з дотриманням вимог законодавства України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим і об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи.

Згідно частини другій статті 232-1 Кодексу адміністративного судочинства України, залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює постанову відповідно до статей 231 і 232 цього Кодексу.

Відповідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231, 232-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «К.В.» - задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012року у справі №2018/2а-99/11 - скасувати.

Постанову Київського районного суду міста Харкова від 21 червня 2012 року у справі №2018/2а-99/11 - залишити в силі.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: