РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/171/14Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"11" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

15 листопада 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 4000 грн. щомісячно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей: сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2. Донька проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку участь в утриманні дитини не бере, на підставі чого вона просить присудити аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 4000 грн. щомісячно. При цьому на думку позивача ОСОБА_7 має можливість сплачувати аліменти у вказаних розмірах, оскільки працює у Російської Федерації неофіційно і добре заробляє, про що повідомляв в Інтернеті.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 грудня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто щомісячно з ОСОБА_7 на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 листопада 2013 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що при розгляді справи, суд першої інстанції не врахував вартість навчання доньки у учбовому закладі і потрібність дитини у вітамінах. Суд також не врахував, що відповідач має достатній дохід, щоб сплачувати аліменти у розмірі, визначеним позивачкою - 4000 грн. щомісячно.

Також з апеляційною скаргою звернувся представник відповідача - ОСОБА_8, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши суму присуджених аліментів до 400 грн. щомісячно.

В апеляційній скарзі йдеться про необґрунтоване стягнення аліментів у розмірі 1500 грн. щомісячно. Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у вказаному розмірі, оскільки відповідач має скрутне матеріальне становище, не працює про що свідчить його трудова книжка.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлена належним чином. На адресу суду надіслана заява з проханням розглянути справу за її відсутності, що колегія суддів вважає заможливим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони з 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей: сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. 16 вересня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шлюб розірвано.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно змісту ст. 181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст. 189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає, дитина та хто її утримує. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітня донька сторін - ОСОБА_10 проживає разом з позивачем і знаходяться на її утримані, що є підставою для присудження з відповідача на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої доньки. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що аліменти підлягають стягненню у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має мінливий, нерегулярний дохід. Визначаючи розмір аліментів, передбачених ст. 184 СК України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вони підлягають стягненню у розмірі 1500 грн. щомісячно починаючи з 15 листопада 2013 року (день звернення з позовом) до досягнення дитиною повноліття.

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вказані обставини врахував та правильно визначив розмір аліментів, що підлягають стягненню у розмірі 1500 гривень.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про наявність підстав для присудження аліментів у розмірі 4000 грн. є неспроможними, оскільки позивач не надала суду доказів, які б свідчили про те, що стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника або інші істотні обставини, створюють підстави для стягнення аліментів у вищезазначеному розмірі.

Посилання апелянта про те, що суд при визначенні розміру аліментів не врахував необхідність додаткових витрат на дитину, пов'язаних з розвитком її здібностей та у зв'язку з хворобою, не можна визнати обґрунтованими, оскільки предметом позову не було стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, участь батьків у яких передбачена положеннями ст.185 СК України.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника відповідача - ОСОБА_8 про необхідність зменшення розміру аліментів, визначених судом першої інстанції до 400 грн. щомісячно.

Так згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень.

Відповідач не надав суду фактичних даних на підставі яких можливо було б встановити, що ОСОБА_7 є непрацездатним, має не задовільний стан здоров'я та скрутне матеріальне становище, а також інші обставини, які б свідчили про відсутність у останнього можливості сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі - 1500 гривень щомісячно, розмір яких визначено судом з урахуванням матеріального становища платника аліментів потреб дитини, її матеріального становища та стану здоров'я.

Доводи про те, що відповідач надавав позивачці добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини, яка до того ж проживає разом з бабусею не є підставою для скасування чи зміни рішення суду, оскільки безспірно встановлено, що дитина проживає окремо від відповідача, аліменти стягнути з відповідача з дня пред'явлення позову відповідно до положень ч.1 ст.191 СК України, а той факт, що позивач тимчасово проживає у м. Москва у зв'язку з навчанням не свідчить про те, що дитина не знаходиться на її утриманні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментного платежу у сумі 1500 гривень щомісячно ухвалено з дотриманням вимог закону, що є підставою для залишення його в цій частині без змін.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, визначивши розмір аліментного платежу у твердий грошовій сумі, припустився порушенням норм матеріального права зазначивши у резолютивній частині рішення, що розмір аліментного платежу, що підлягає стягненню, повинен становити не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки з аналізу ст.ст. 182, 184 СК України таке правило застосовується у разі визначення розміру аліментів у частці від доходу відповідача.

За положенням ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду шляхом виключення з другого абзацу резолютивної частини рішення посилання суду на те, що розмір аліментів становить не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку .

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 грудня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 грудня 2013 року - змінити, виключивши з другого абзацу резолютивної частини рішення посилання суду на те, що розмір аліментів становить не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 грудня 2013 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:

Т.С. Авраміді О.В. Самойлова А.П. Приходченко