Справа № 114/2469/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2014року смт. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Оголь О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про захист гідності. Свої вимоги мотивував тим, що йому стало відомо, що 11.09.2012 року у вечірній час в с. Руч'ї Роздольненського району АР Крим, відповідачка - ОСОБА_2, поширила проти нього неправдиву інформацію, а саме, що він є людиною нетрадиційної сексуальної орієнтації. Вказана неправдива інформація про позивача, порушує його гідність, тобто завдає шкоду особистому немайновому праву. Таким чином позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях та розповсюдження вказаної інформації публічно. З наведених обставин позивач просить стягнути з відповідачки на відшкодування завданої моральної шкоди 1400 гривень з розстрочкою виконання на 14 місяців по 100 гривень на місяць, а також судові витрати.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи, надала письмове заперечення, яким пояснила, що Роздольненським районним судом АР Крим вже було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 з аналогічними вимогами. Апеляційним судом АР Крим вимоги за минулим позовом ОСОБА_1 було задоволено та присуджено до стягнення матеріальні виплати. Також відповідачка зазначає, що 11.09.2012 року вона зі слів позивача розмовляла з ОСОБА_3 біля магазину «Універмаг» в с. Руч'ї, що суперечить дійсності, оскільки ОСОБА_2 працювала зранку, тому близько вечірньої пори вона не мала можливості розмовляти з ОСОБА_3 ОСОБА_2 також посилається на те, що до позову не додано будь яких доказів заподіяння нею позивачу моральної шкоди, вважає позов надуманим, позовні вимоги необґрунтованими та незаконними, з чого просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши позивача, дослідивши наявні в справі докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 11.12.2013 року у справі №22-ц/190/6776/13 визначено події, якими ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги за даним позовом.
Зазначеним рішенням Апеляційного суду АР Крим визнано недостовірною та такою, що порочить честь і гідність ОСОБА_1 інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 про його нетрадиційну сексуальну орієнтацію, зобов'язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у той самий спосіб, як вона була поширена.
В силу ст. 61 ЦПК України обставини, визначені рішенням Апеляційного суду АР Крим від 11.12.2013 року не підлягають доказуванню, оскільки рішення набрало законної сили.
Таким чином судом встановлено факт приниження честі та гідності ОСОБА_1
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення
У відповідності до приписів ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, визначеними главою 3 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 зазначеної Постанови роз'яснено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своєї Постанові від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», п. 3, вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
З аналізу обставин справи та наведених норм суд прийшов до висновку про наявність підстав для відшкодування заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди як загального способу захисту немайнового права ОСОБА_1 у визначених справою правовідносинах, оскільки Апеляційним судом АР Крим застосовано спеціальний спосіб захисту права позивача, як спростування недостовірної інформації, вина заподіяння моральної шкоди саме ОСОБА_2 доведена, а відшкодування завданої шкоди ще не мало місця у зазначених правовідносинах.
На необхідності дотримуватися належного шляху та способу захисту свого немайнового права чи інтересу наполягає і Європейський суд у справах людини, який у рішенні від 05 травня 2011 року по справі за позовом редакції газети «Правое дело» (рос.) та Штекель проти України, зазначає, що порушення способу захисту немайнового права може мати наслідки порушення статті 10 Європейської Конвенцій з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1166 ЦК України.
Суд вважає, що діями відповідачки позивачу ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, та завдані моральні страждання, зачеплена його репутація, порушені нормальні життєві зв'язки.
При визначенні розміру відшкодування суд враховує ступінь і характер моральних страждань позивача, втрати ним нормальних життєвих зв'язків і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи сукупність встановлених обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню позивачу підлягає моральна шкода в розмірі в сумі 100 гривень, оскільки за думкою суду, саме ця сума відповідає глибині моральних страждань позивача, які були їй спричинені порушенням його прав.
Суд не приймає до уваги докази, які були надані з Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим та Прокуратури Роздольненського району АР Крим, оскільки позивачем визнано, що надані матеріали перевірки не стосуються подій, які розглядаються судом в рамках цієї справи.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6,60,88,213,214, 215 ЦПК України суд,
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Руч’ї Роздольненського району АР Крим на користь ОСОБА_1 100 гривень - у відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Руч’ї Роздольненського району АР Крим на користь ОСОБА_1 229, 40 гривень - суму судового збору.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: