ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2006 Справа № 18/335-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Головка В.Г.,Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, фізична особа - підприємець, свідоцтво НОМЕР_1;
від відповідача - Богданов О.І., довіреність б/н від 01.09.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: товариства з обмеженою відповідальністю "Акай Гюр", м.Дніпропетровськ та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.06р. у справі № 18/335-06
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Дніпродзержинськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Акай Гюр", м.Дніпропетровськ
про стягнення 4200 грн. та 5394 грн.
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 25.12.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
По справі оголошувалась перерва до 25.12.06.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Акай Гюр”, м. Дніпропетровськ про стягнення 4200,0 грн. заборгованості за договором оренди, 5394,0 грн. вартості поточного ремонту.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.06 по справі № 18/335-06 (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволені частково в сумі 1896,77 грн., яка склала суму орендної плати за 14 днів за квітень 2006 року.
Позовні вимоги в частині стягнення 5395,0 грн. вартості поточного ремонту судом першої інстанції не задоволені, оскільки відповідно до статті 773 Цивільного кодексу України, якщо наймач користується річчю, переданою йому в найом з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, але позивач не довів, що відповідач, орендуючи приміщення, привів його в незадовільний стан.
Не погодившись із рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Акай Гюр” подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на такі обставини.
Позивач просив стягнути орендну плату за травень 2006 року, вказуючи, що за березень та квітень 2006 року відповідач сплатив орендну плату в повному обсязі. Крім того, в додатках до позовної заяви позивач надав копію банківської виписки, яка підтверджує сплату відповідачем 04.04.06 орендної плати за квітень 2006 року в повному обсязі.
Не погодившись із рішенням, фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на такі обставини.
Судом першої інстанції невірно з”ясовано фактичні обставини справи, не з”ясовані положення договору від 01.03.06, який регулює всі правовідносини, що виникають між сторонами щодо оренди приміщення та не вірно зроблено висновок щодо безпідставності вимог позивача про відшкодування вартості поточного ремонту приміщення.
При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені наступні обставини.
Між приватним підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Акай Гюр” укладено договір оренди (далі Договір) приміщення, площею 91 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, строком на один місяць.
Якщо жодна сторона в термін 5 (п”ять) днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін 1 (один) місяць (пункт 4.2 Договору).
Пунктом 4.3 Договору сторони узгодили, що орендар має право відмовитися від даного договору, попередивши орендодавця в термін 5 (п”ять) днів, при цьому сплачена наперед орендна плата орендарю не повертається.
Розмір орендної плати складає 4200,0 грн. на місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 5 числа кожного місяця (пункти 5.2, 5.3 Договору).
Відповідно до пункту 10.1 Договору даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов”язання.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв спірне приміщення в оренду, що підтверджується актом від 01.03.06.
Згідно з частинами 1, 2 статті 812 Цивільного кодексу України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема, квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Частиною 1 статті 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона -власник житла (наймодавець) передає або зобов”язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Як вбачається з наданого позивачем договору купівлі-продажу квартира площею 91 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, придбана гр. ОСОБА_1
Доказів, що на час укладання договору про оренду офісу від 01.03.06 спірне приміщення виведено з житлового фонду, відсутні.
У пункті 2 вказаного договору оренди офісу від 01.03.06 зазначено, що приміщення, яке орендується надається орендарю для розміщення ділового офісу.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнавати недійсним повністю чи у певній частині, пов”язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою цього кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Тобто, договір оренди офісу від 01.03.06 не відповідає наведеним нормам Цивільного кодексу України, оскільки квартира, яка не виведена з житлового фонду здавалась позивачем під розміщення ділового офісу, у зв”язку з чим договір оренди офісу не відповідає наведеним нормам Цивільного кодексу України, отже є недійсним.
Згідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов”язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов”язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Доводи відповідача про те, що доказом звільнення ним спірного приміщення є укладений договір оренди приміщення НОМЕР_2 та акт здачі-приймання приміщення за адресою:АДРЕСА_2 до уваги не приймаються, оскільки не є доказом саме звільнення спірного приміщення.
Оскільки, відповідачем не доведено, що повідомлення про відмову з 11.04.06 від договору було направлено позивачу, а також не надано доказів передачі позивачу приміщення 12.04.06 колегія суддів вважає, що орендна плата підлягає стягненню за травень 2006 року у повному обсязі з урахуванням пунктів 4.2, 4.3, 5.2, 5.3, укладеного між сторонами договору.
Доводи скаржника (позивача) відносно відмови в задоволенні позову щодо стягнення збитків у сумі 5395,0 грн. на ремонт приміщення до уваги не приймаються, оскільки відповідно до акту здачі-приймання передачі (а.с.15) спірного приміщення спірне приміщення здавалось орендарю в належному стані, актом від 01.03.06 орендодавець передав орендарю приміщення також у належному стані.
Договір оренди офісу від 01.03.06 не містить умов, які б передбачали зобов”язання відповідача здійснювати поточний ремонт.
Доказів, які б підтверджували, що відповідач передав позивачу приміщення в неналежному стані, суду не надано.
Отримання зазначеного повідомлення від відповідача позивач заперечував.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про задоволення позову в частині стягнення орендної плати за 14 днів квітня 2006 року, оскільки за квітень відповідачем оплачена орендна плата у повному обсязі. В частині стягнення збитків на ремонт спірного приміщення суд дійшов до вірного висновку про відмову в позову в цій частині.
Доводи, які наведені відповідачем в апеляційній скарзі спростовуються вищенаведеним, крім доводів про оплату орендної плати в квітні 2006 року.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.06 по справі № 18/335-06 скасувати частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Акай Гюр", м.Дніпропетровськ на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Дніпродзержинськ 4200,0 грн. боргу по орендній платі за травень 2006 року, 44,65 грн. державного мита, 51,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Акай Гюр", м.Дніпропетровськ на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Дніпродзержинськ 28,67 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
В решті рішення залишити без змін.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя В.Г.Головко
Суддя Л.В.Чоха