АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/793/60/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ч.1 ст.191 КК України Макаренко І. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Мунько Б. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМунька Б.П.
суддівГончарука І.М., Охріменка І.К.,
з участю прокурораСвищ Л.А.
розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Черкаси Тараненка В.О., який приймав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.12.2013 року, якою кримінальна справа щoдо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.191 КК України направлена прокурору м. Черкаси для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується за ч.3 ст.191 КК України за привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно.
Кримінальна справа щодо ОСОБА_7 судом 1 інстанції у відповідності до вимог ст.281 КПК України повернута на додаткове розслідування через те, що органами досудового слідства допущена суттєва неповнота при розслідуванні даної кримінальної справи, яка не може бути усунена в ході судового розгляду справи. Суд 1 інстанції вважає, що в порушення вимог ст.22 КПК України (1960 року) органи досудового слідства:
- не провели відтворення повністю завантаженого 20 тоннами автомобіля, ввіреного ОСОБА_7 для визначення витрати палива на 100 км., не призначили та не провели додаткову судово-бухгалтерську експертизу;
- не встановили всіх осіб, які також мали доступ до автомобіля ОСОБА_7 та до його скетч - картки в період часу з 09 січня 2009 року по 29 січня 2010 рік; не встановили особу (осіб), яка допустила витрату палива під час перебування ОСОБА_7 на лікарняному в зв'язку з переломом руки;
- не перевірили версію ОСОБА_7 про те, що його автомобіль погано закривався, у зв'язку з чим до скретч - картки, що зберігалася в ньому, мали доступ і інші особи;
- не перевірили версію потерпілого ОСОБА_8 про те, що підсудний ОСОБА_7 збував пальне іншим особам і якщо це так, то не встановили коло цих осіб, а також те, що коли у підсудного ОСОБА_7 була зламана рука, то він керував закріпленим за ним автомобілем і здійснював перевезення вантажів;
- не приєднали диски з відеозаписом спостереження на заправках ЗАТ «Калина» в період часу, який ставиться ОСОБА_7 в вину, тобто на яких проводилась заправка по скетч - картці, яка була у нього в користуванні, не провели виїмки чеків з цих заправок в зазначений період на яких є підпис особи, яка проводила заправку та не провели судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення підсудним ОСОБА_7 виконані підписи на цих чеках, чи іншою особою;
- не допитали в якості свідків осіб, на яких ОСОБА_7 посилається, як у підтвердження факту про відшкодування ним 65 000 грн. та не провели очні ставки між цими особами, ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8
На думку суду встановлення цих обставин не може бути усунуте і при наданні відповідного судового доручення органу досудового слідства в порядку ст.315-1 КПК України (1960 року), так як для його виконання необхідно провести великий обсяг слідчих дій, на проведення яких необхідно витратити значний час, та провести ряд оперативно-розшукових заходів, що приведе до розгляду справи в нерозумні строки.
Не погоджуючись з постановою суду, прокурором подана апеляція, в якій просить постанову скасувати, а кримінальну справу повернути до суду 1 інстанції для розгляду по суті, але в іншому складі суду, посилаючись на те, що в даному випадку не вбачається неповнота чи неправильність досудового слідства, які не можливо усунути у судовому засіданні. Так, згідно висновку експерта № 3/23 від 29.06.2011 року перевитрата дизельного пального, отриманого від імені водія ОСОБА_7 за період з 01.01.2009 року по 31.01.2010 року на АЗС ЗАТ «Калина» та ПП «Друг», вирахувана згідно лінійних норм установлених наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998 року для подібної марки автомобіля; згідно показів потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_7 протягом квітня-травня 2009 року працював на вищевказаному автомобілі, що також підтверджується наявними у справі подорожніми листами № 382162 та № 924954 за квітень та травень відповідно. Апелянт вважає, що неповнота досудового слідства в даному випадку може бути усунена шляхом виклику у судове засідання та допиту свідків з приводу фактів, наведених у постанові, а також шляхом надання в порядку ст.315-1 КПК України (1960 року) судового доручення органу, який проводив розслідування по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.281 КПК, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Даних вимог суд 1 інстанції не дотримався.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК України (1960 року), вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст.280 КПК 1960 року).
Отже, всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, суд 1 інстанції не вирішив питання про можливість надання судового доручення органам дізнання та досудового слідства в порядку ст.315-1 КПК з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
У відповідності до вимог ст.323 КПК України (1960 року) суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Саме суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду 1 інстанції про повернення справи на додаткове розслідування належним чином не обгрунтовано та не вбачає для цього достатніх підстав, тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд в той же суд.
Під час подальшого судового розгляду даної кримінальної справи необхідно врахувати вищевикладене, а також те, що справа вже на протязі 3-х років розслідується та розглядається органами досудового слідства та судом; надавши правову оцінку доводам апеляційної скарги прокурора і у разі доведеності винуватості обвинуваченого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора прокуратури м. Черкаси Тараненка В.О. - задовольнити.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.12.2013 року про направлення кримінальної справи щoдо обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст.191 КК України на додаткове розслідування - скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, в тому ж складі.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Черкаської області Б.П. Мунько
- Номер: 11/793/19/16
- Опис:
- Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
- Номер справи: 2314/7267/12
- Суд: Апеляційний суд Черкаської області
- Суддя: Мунько Б.П.
- Результати справи: Винесено ухвалу про залишення ухвали (постанови) суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2015
- Дата етапу: 26.02.2016