Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/10011/13-а

13.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор"- Святкін Єгор Олександрович, довіреність № б/н від 01.01.14

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В. ) від 25.11.13 у справі № 801/10011/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (вул. Умільців, 2, смт.Масандра, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98650)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 листопада 2013 року у справі № 801/10011/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбор» до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0004292202 від 14.10.2013 року. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 листопада 2013 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції положенням частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена довідка секретаря судового засідання від 11 лютого 2014 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із застосуванням до позивача фінансових санкцій у сумі 6800 грн. за порушення вимог частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями і тютюновими виробами», про що прийнято рішення «Про застосування фінансових санкцій» від 14.10.2013 року № 0004292202.

Вказане рішення прийнято на підставі висновків акту фактичної перевірки від 19.09.2013 року господарської одиниці, що належить позивачу, а саме: магазину - складу, що розташований у м. Ялта, смт. Масандра, вул.. Умільців,2, якою було встановлено здійснення позивачем роздрібної реалізації алкогольних напоїв (вина) на розлив, що не передбачено умовами наявних у позивача: Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) від 06.02.2012 року Серії АВ № 565398, реєстраційний номер 005211 строком дії з 04.07.2011 року до 04.07.2016 року та Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 29.10.2012 року Серії АЕ № 026884, реєстраційний номер 011242121289 строком дії з 31.10.2012 року до 31.10.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у магазині-складі, що розташований у м. Ялта, смт. Масандра, вул. Умільців, 2, позивачем здійснюється реалізація винної продукції виробництва Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра» а торгівля вином відбувається шляхом наповнення пластикових пляшок. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не здійснюється реалізація вина у приміщенні магазину-складу для безпосереднього вживання його у приміщенні магазину-складу, що на думку суду свідчить про безпідставне застосування до позивача фінансових санкцій.

Позивач, не спростовуючи сам факт реалізації ним вина на розлив, також обґрунтовує свої позовні вимоги саме тим, що ним не створені умови для споживачів з метою безпосереднього вживання вина у приміщенні магазину-складу.

Як зазначалося вище, позивач не має ліцензію на право реалізації алкогольної продукції на розлив у торгівельному об'єкті - магазині-складу, що розташований у м. Ялта, смт. Масандра, вул.. Умільців, 2.

Відповідно до частини 11 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30.07.1996 року № 854 роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Пунктом 22 цієї постанови Кабінету Міністрів України визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Частиною 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно статті 17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 року за № 680/6968, під терміном «громадське харчування» слід розуміти сферу виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля або без нього. Заклад громадського харчування визначено як організаційно-структурну статистичну одиницю у сфері громадського харчування, що виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари. Такий заклад можу розміщуватися в окремій капітальній будівлі або в спеціально обладнаному для продажу ними приміщенні іншої капітальної будівлі або у вагонах залізничного, салонах авіа-, авто- та водного пасажирського транспорту. До підприємств громадського харчування належить заклад (сукупність закладів), який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має право юридичної особи і здійснює діяльність з метою одержання прибутку. Заклади (підприємства) громадського харчування поділяються за такими типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).

Відповідно до п. 1.4 Правил суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері громадського харчування після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 1.4 Наказу Міністерства економіки України від 9 жовтня 2006 року № 309 «Про внесення змін до деяких наказів» у Правилах роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 219 у назві та тексті слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство».

Згідно Довідки АБ № 434405 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) позивач здійснює діяльність за видами діяльності КВЕД - 2010: 46.34 «Оптова торгівля напоями»; 46.39 «неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»; 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»; 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

Таким чином, позивач не має статусу підприємства громадського харчування, не здійснює діяльність ресторанів, діяльність кафе, бару та інше, не має статусу суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів та не здійснює діяльність в спеціалізованому відділі, наявні у позивача ліцензії не надають йому право на здійснення реалізації алкогольних напоїв на розлив, а тому відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у сумі 6800 гривень.

При таких обставинах справи апеляційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 у справі № 801/10011/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська