Справа № 442/6568/13-к Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 11-кп/783/43/14 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів - Партики І. В., Яременка О.Д.,

при секретарі - Сеньківу А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.11.2013 року у кримінальному провадженні, внесеного у ЄРДР за №12013150110001438 від 03.07.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Дрогобича Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого у 2012 році Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

з участю прокурора - Пудляк Л.І.

захисника - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

встановила:

Цим вироком обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскаціє майна.

У відповідності до ст.. 71 КК України, частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 09.11.2012 р. і остаточно визначено до відбуття покарання 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою. Строк покарання рахувати з часу затримання - 30 липня 2013 р..

Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 19.07 2013 року приблизно 17 год. 00 хв., перебуваючи у АДРЕСА_1, незаконно збув громадянину ОСОБА_3 в кількості декількох фрагментів таблетки та аналогічної порошкоподібної речовини, які згідно з висновком експертизи наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів №3/930 від 25.07.2013 року, містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0006 грам.

Крім того, 30.07.2013 року приблизно о 13 год. 30 хв., ОСОБА_1 перебуваючи у АДРЕСА_1, на подвір'ї поблизу вищевказаного будинку, повторно незаконно збув громадянину ОСОБА_3 за ціною 130 грн. фольгований згорток з вмістом декількох фрагментів таблетки та аналогічної порошкоподібної речовини, які згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів №3/1016 від 09.08.2013 року, містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса бупренорфіну становить 0,0012 грам.

В цей же день, 30.07.2013 року в ході проведення обшуку житла ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено паперові згортки та куски фольги, на яких наявні залишки порошкоподібної речовини, пет-пляшку із нашаруваннями речовини коричневого кольору, корок з отворами із нашаруванням речовини чорного кольору, дві рослини зеленого кольору, ззовні схожі на рослини коноплі. Висновком експерта №3/1036 від 29.08.2013 року встановлено, що у слідах нашарування порошкоподібної речовини білого кольору, які містяться в одноразовому медичному шприці об'ємом 5 мл. та на фрагментах фольгованого паперу, виявлено бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. В нашаруваннях речовини темно-коричневого кольору, які містяться на внутрішніх поверхнях деформованої пластикової пляшки, на металевій кришці та металевому ковпачку з пластиковою трубкою, виявлено екстракт канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Дві рослини зеленого кольору мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин коноплі, містять тетрагідроканабінол і відносяться до рослин роду коноплі. Рослини роду коноплі відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей. Загальна маса екстракту канабісу становить 0,242 грам, які він зберігав з метою збуту.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 листопада 2013 р. змінити, перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 307 КК України та звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

В обґрунтування мотивів апеляційної скарги покликається на те, що його діяння були невірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинений повторно, оскільки вважає, що вчинені ним діяння містять ознаки продовжуваного злочину. Крім того, вказує на те, що суд при постановленні вироку не врахував, що кримінальне правопорушення було вчинено внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на цей вирок, обґрунтування якої є аналогічними апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який проти апеляційної скарги заперечив, дослідивши матеріали кримінального провадження №12013150110001438, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого та його захисника не оспорюється.

Доводи обвинуваченого та його захисника про те, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1, не містить ознак повторності, а є продовжуваним злочином, що вимагає його перекваліфікації із ч. 2 ст. 307 на ч. 1 ст. 307 КК України, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26 квітня 2002 р. "Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовини або їх аналогів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації, всупереч законам "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" (продаж, дарування, обмін, позика…).

Збут є закінченим злочином з моменту передачі наркотичних засобів іншій особі, не залежно від того, розпорядилась вона ними чи ні.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, 19.07. 2013 р. та 30.07.2013 р., збув ОСОБА_3 в кількості декількох фрагментів таблетки та аналогічної порошкоподібної речовини, які згідно з висновками експерти, містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, що самим обвинуваченим не оспорюється.

За змістом ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України.

Аналізуючи дії обвинуваченого, колегії суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив два і більше закінчені злочини, передбачені ст.307 КК України, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинені повторно.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи обвинуваченого про те, що судом першої інстанції не враховано пом"якшуючої обставини, як вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин. Обвинувачений у апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції покликається на те, що у зв"язку зі смертю батька у 2010 р. він, разом з матір'ю, яка є інвалідом опинились у скрутному матеріальному становищі, що і спричинило вчинення ним кримінального правопорушення. Проте, колегія суддів вважає , що смерть батька та відсутність постійної роботи не є приводом до вчинення правопорушень, а тому не може розцінюватись як пом"якшуюча обставина.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вважає за неможливе звільнення обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки злочин ним вчинений у період іспитового строку встановленого вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 09.11.2012 року, що вказує на те, що обвинувачений на шлях виправлення не став.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

у задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 відмовити.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.11.2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді :

Головатий В. Я. Партика І. В. Яременко О. Д.