Справа № 1- кп/463/213/13 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.
Провадження № 11-кп/783/295/13 Доповідач: Головатий В. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2014 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Головатого В.Я.,
суддів - Гончарук Л.Я., Яременка О.Д.,
при секретарі - Нікітчук І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 25 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні № 42013150040000130 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с.Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта професійно – технічна, не працює, одружений, батько двох неповнолітніх дітей, судимості не має, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,
з участю прокурора - Свореня І.М.
захисника - адвоката ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_1
законного представника потерпілих ОСОБА_3
встановила:
Цим вироком обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України та засуджено на 2 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді особистого зобов"язання обвинуваченому змінено на тримання під вартою і взято під варту в залі суду. Строк покарання рахувати з часу затримання та взяття під варту. В строк відбуття покарання зараховано період перебування обвинуваченого у Комунальному закладі Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні з 18.07.2013 р. по 16.08.2013 р.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що протягом 2005-2013 років разом зі своєю дружиною ОСОБА_4, відносно якої ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.10.2013 року застосовно примусові заходи медичного характеру, будучи батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючи із дітьми однією сім'єю в будинку АДРЕСА_1, умисно, злісно не виконували батьківські обов'язки по догляду за дітьми встановлені ст. 53 Конституції України, ст. ст. 150, 151, 155 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства, п. 5 ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту», що виразилося у незабезпеченні належних умов побуту за місцем проживання дітей шляхом створення у будинку умов повної антисанітарії, незабезпеченні належного повноцінного харчування дітей, яке б відповідало їх потребам, ухиленні від виконання обов'язку з піклування про здоров'я та фізичний розвиток дітей шляхом відмови батьків від медичного спостереження в амбулаторних умовах та лікування дітей в умовах стаціонару, що сприяло прогресуванню наявних захворювань та індивідизації дітей, а також не виконання обов'язку по забезпеченні здобуття старшою дитиною повної середньої освіти. Такі дії обвинувачення спричинили тяжкі наслідки, які полягають у вираженій білково-енергетичній недостатності дітей з вираженим рівнем гіпотрофії - дефіциту маси тіла у дитини ОСОБА_5 - 36%; у дитини ОСОБА_6 - 36, 4%; грубому відставанні і їх фізичному розвитку; наявності контра фактур кінцівок та деформації грудної клітки; прояву розповсюдженого атопічного дерматиту дитини ОСОБА_5
В апеляції обвинувачений ОСОБА_1, просить вирок Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2013 року змінити та призначити покарання не пов"язане з позбавленням волі.
В обґрунтування мотивів апеляції скаржник покликається на те, що позбавлення волі є занадто жорсткою мірою покарання, оскільки він не міг передбачити настання тяжких наслідків, крім того, його діти потребують постійної батьківської уваги.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, представника потерпілих яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора, який проти апеляційної скарги заперечив, дослідивши матеріали кримінального провадження №42013150040000130, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, виявляє ознаки шизоїдного розладу особистості, однак такі розлади не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно протоколу позапланового засідання робочої експертної групи клініко-експертної комісії Комунальної міської дитячої клінічної лікарні від 17 липня 2013 року дітям були встановлені наступні діагнози: неповнолітньому ОСОБА_5: раннє органічне ураження центральної нервової системи, інтелектуальна недостатність рівня ідіотії, грубе відставання у фізичному розвитку, гіпотрофія 36%, вторинна ардіопатія, кіфотична деформація грудної клітки, згинальні контрактури плечових суглобів, еквінусне положення стоп, атопічний дерматит; малолітньому ОСОБА_6: раннє органічне ураження центральної нервової системи, інтелектуальна недостатність рівня вираженої імбецильності, грубе відставання у фізичному розвитку, гіпотрофія 36, 4%, вроджена вада серця: відкрите овальне вікно, кіфотична деформація грудної клітки, відсутність поперекового лордозу.
Лікарською комісією встановлено, що білково-енергетична недостатність із значним дефіцитом маси тіла, а також грубе відставання у фізичному розвитку, наявність контра фактур кінцівок та деформації грудної клітки, прояви розповсюдженого атопічного дерматиту напряму пов'язана з неналежним доглядом з боку батьків. Крім того, факт відмови батьків від медичного спостереження в амбулаторних умовах та лікування в умовах стаціонару безперечно сприяв прогресуванню наявних захворювань та інвалідизації їхніх дітей.
Крім того, відповідно до акту стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 №153 від 14 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 265-271) останній в період інкримінованих йому дій психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Також, в даний час ОСОБА_1 виявляє ознаки шизоїдного розладу особистості, однак такі розлади не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що злісне невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спричинило тяжкі наслідки.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вважає за неможливе звільнення обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки злочин був вчинений відносно неповнолітньої та малолітньої осіб, що становить підвищену суспільну небезпеку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила :
у задоволенні апеляції обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
На ухвалу суд може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді :
Головатий В. Я. Гончарук Л. Я. Яременко О. Д.
Оригінал ухали.