Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Справа № 122/11980/13-а

13.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Гоцкалюк В.Д. ) від 18.11.2013 у справі № 122/11980/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_3)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_4)

ОСОБА_6 (АДРЕСА_5)

ОСОБА_7 (АДРЕСА_6)

ОСОБА_8 (АДРЕСА_7)

ОСОБА_9 (АДРЕСА_8)

ОСОБА_10 (АДРЕСА_11)

ОСОБА_11 (АДРЕСА_9)

ОСОБА_12 (АДРЕСА_10)

до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим (вул. Толстого, 15, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

треті особи:

Комунальне підприємство ЖЕО Київського району м. Сімферополя (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

Комунальне підприємство ЖЕО Залізничного району м.Сімферополя (вул.Дзюбанова, буд.13,95000)

Кримське республіканське підприємство Житлово-комунальне підприємство "Битфон" (вул. Кримських партизан, буд.5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Комунальне підприємство ЖЕО Центрального району м.Сімферополя (вул. Кримських партизан, буд.13,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання тарифів з утримання будинків та прибудинкових територій та процедуру їх прийняття неправомірними, зобов`язання скасувати рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим №2380 від 14.10.2011,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополь від 18.11.2013 у справі №122/11980/13-а задоволено клопотання представника Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим про залишення позову без розгляду.

Залишено без розгляду адміністративний позов керівників ініціативних груп багатоквартирних будинків Лермонтовського масиву: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, треті особи по справі: Комунальне підприємство ЖГО Київського району м. Сімферополя; Комунальне підприємство ЖЕО Центрального району м. Сімферополя; Комунальне підприємство ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя, Кримське республіканське підприємство Житлово-комунальне підприємство «Битфон» про визнання тарифів з утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 2380 від 14 жовтня 2011 року, та процедуру їх прийняття неправомірними, зобов'язання скасувати рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 2380 від 14 жовтня 2011 року.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій ставлять питання про скасування ухвали Залізничного районного суду м. Сімферополь від 18.11.2013 у справі №122/11980/13-а, постановлення окремої ухвали щодо недопустимості порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та треті особи не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З апеляційної скарги вбачається, що її доводи зводяться до того, що 17 грудня 2012 року адміністративний позов позивачів вже залишався судом першої інстанції без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення з адміністративним позовом, але ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року ухвалу суду першої інстанції від 17.12.2012 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду. Заявники апеляційної скарги вважають, що суддя першої інстанції Гоцкалюк В.Д. неналежно віднісся к висновкам суду апеляційної інстанції, що викладені в ухвалі від 02.07.2013 року, та безпідставно не задовольнив клопотання позивачів про забезпечення доказів, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що з адміністративним позовом про визнання неправомірними тарифів з утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим № 2380 від 14.10.2011 року та процедури їх прийняття, зобов'язання скасувати рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим № 2380 від 14.10.2011 року, позивачі звернулися до суду 18 грудня 2012 року.

Ухвалою від 21.01.2013 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим адміністративний позов було залишено без розгляду з підстав пропущення позивачами строку звернення з адміністративним позовом, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополь від 21.01.2013 року було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 21.01.2013 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказуючи на недотримання позивачами строку звернення до суду, суд першої інстанції не встановив моменту, з якого позивачі могли дізнатися або ж дізналися про порушення своїх інтересів відповідачем. Вказані висновки суду апеляційної інстанції ґрунтувалися на тому, що в матеріалах справи є інформаційний запит позивачів, з якого вбачається, що саме для з'ясування питання, чи порушені права позивачів встановленими тарифами, позивачі звернулися до відповідача та третьої особи, а в матеріалах справи наявна відповідь лише від КП ЖЄО Київського району м. Сімферополя, відповідь відповідача відсутня та судом не досліджувалася. Правова оцінка вказаним обставинам судом першої інстанції не надана.

Під час продовження розгляду справи на виконання ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року, судом першої інстанції знов був залишений адміністративний позов позивачів без розгляду з підстав пропущення позивачами строку звернення з адміністративним позовом, про що була прийнята оскаржувана ухвала від 18.11.2013 року.

Так судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим № 2380 від 14.10.2011 року прийнято регуляторний акт «Про тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій».

28.10.2011 року в засобах масової інформації, офіційному виданні Сімферопольської міської Ради АР Крим - газеті «Южна столиця» (№43 (1031) було опубліковано рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим № 2380 від 14.10.2011 року про прийняття регуляторного акту «Про тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій».

Позивачі звернулися з інформаційним запитом від 12.10.2012 року до Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим (т. 1 а.с. 215) з питання чи були дотримані положення діючого законодавства у сфері надання споживачам житлово-комунальних послуг, зокрема: чи проводилися громадські слухання про надання споживачам житлово-комунальних послуг по кожному будинку; яким чином були враховані інтереси територіальних громад відносно потреби та вартості тарифів при їх розгляді та затвердженні; було лі проведено державною інспекцією по цінам фінансово-економічне обґрунтування тарифів та де можливо споживачам ознайомитися з її висновком; яким чином реалізований принцип відкритості, доступності та прозорості цін/тарифів для споживачів, територіальних громад та суспільства у цілому; де можливо ознайомитися у засобах масової інформації про розрахунки тарифів по кожному будинку у т.ч. щодо вартості витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території, адміністративних витрат, витрат на оплату обслуговуючого персоналу; яким чином реалізований принцип забезпечення доступу споживачів до контролю за використанням коштів та якістю виконаних робіт.

Суд першої інстанції встановив і це підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 216), що на вказаний інформаційний запит відповідь була надана КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя листом від 12.12.2011 року № н-13/582. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідь на інформаційний запит надавалася безпосередньо відповідачем.

Як вказувалося вище, з адміністративним позовом до суду першої інстанції позивачі звернулися 18.12.2011 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивачі звернулися з адміністративним позовом у межах шестимісячного строку з дня отримання відповіді на інформаційний запит від 12.10.2012 року.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що про прийняття спірного рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим № 2380 від 14.10.2011 року щодо прийняття регуляторного акту «Про тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій» жителів м. Сімферополя було повідомлено належним чином 28.10.2011 року у засобах масової інформації, офіційному виданні Сімферопольської міської Ради АР Крим - газеті «Южна столиця» (№43(1031) та також послався на те, що прийняттю вказаного рішення передувало інше рішення відповідача, а саме: рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради від 09.09.2011 року № 1970 відповідно до якого на обговорення територіальної громади шляхом оприлюднення в засобах масової інформації, офіційному виданні Сімферопольської міської Ради АР Крим - газеті «Южна столиця» від 09.09.2011 року (№ 36 (1024) та на сайті Сімферопольської міської Ради та її виконавчих органів, 02 вересня 2011 року було розміщено проект регуляторного акту «Про тарифи на комунальні послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій» та аналіз регуляторного впливу (т. 2 а.с. 61). Тобто проект регуляторного акту було доведено до жителів м. Сімферополя та запропоновано їм принести свої зауваження, якщо такі у кого є.

Суд послався на надані пояснення у судовому засіданні ОСОБА_2 про те, що він у жовтні місяці 2011 року направляв на адресу відповідача звернення про невідповідність проекту регуляторного акту нормам чинного законодавства. Але суд першої інстанції не з'ясував питання чи дійсно ОСОБА_2 направляв свої зауваження на проект, від якої особи (осіб) були направлені такі зауваження - особисто громадянином ОСОБА_2 чи ОСОБА_2 як керівником ініціативних груп багатоквартирних будинків Лермонтовського масиву м. Сімферополь, які зауваження до проекту рішення були висловлені заявником під час звернення та яким чином такі зауваження були розглянути відповідачем.

Крім того, судом колегія дослідила опубліковане повідомлення про проект регуляторного акту (т. 2 а.с. 61) та встановила, що у газеті «Южна столиця» було опубліковано проект рішення «Про тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій», Додаток № 4 до проекту «Перелік послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, що надаються комунальними підприємствами «Житлово-експлуатаційне об'єднання» районів міста споживачам», Додаток № 5 до проекту «Періодичність надання комунальними підприємствами «Житлово-експлуатаційне об'єднання» районів міста послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій» та також було опубліковано Аналіз регуляторного впливу проекту «Про тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій», що надаються КП «ЖЕО» районів міста споживачам» (опис та аналіз проблеми) . В повідомленні зазначалося, що проект підготовлений у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 та зазначалися адреси у м. Сімферополі для звернення громадян з метою ознайомлення з розрахунками розмірів тарифів по кожному будинку.

В той же час, а ні повідомлення про проект регуляторного акту, що було опубліковано у газеті «Южна столиця» 09.09.2011 року (№ 36 (1024) а ні саме спірне рішення відповідача, що було опубліковано у газеті «Южна столиця» 28.10.2011 (№43(1031) не містять інформації щодо деяких питань, які були визначені позивачами у інформаційному запиті від 12.10.2012 року та які стосуються саме дотримання відповідачем процедури прийняття рішення, зокрема: чи проводилися громадські слухання про надання споживачам житлово-комунальних послуг по кожному будинку; яким чином були враховані інтереси територіальних громад відносно потреби та вартості тарифів при їх розгляді та затвердженні; було лі проведено державною інспекцією по цінам фінансово-економічне обґрунтування тарифів.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції не врахував положення пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалося вище, позивачі просять не тільки визнати неправомірним рішення відповідача № 2380 від 14.10.2011 року про затвердження тарифів з утримання будинків та прибудинкових територій та також просять визнати неправомірною процедуру їх прийняття. Вказані позовні вимоги є взаємопов'язаними.

Тільки з моменту отримання від КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя» відповіді на інформаційний запит позивачам стало відомо, про те що громадські слухання щодо введення нових тарифів не проводилися, при розрахунку вартості послуг прийняті висновки Держінспекції по контролю за цінами по вивозу твердих побутових відходів та технічне обслуговування ліфтів а інтереси мешканців конкретного будинку враховуються при зверненні із заявами, актами-претензіями про індивідуальність послуг на їх надання або відсутність.

В адміністративному позові позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги у т.ч. не проведенням відповідачем громадських слухань, відсутністю економічного обґрунтування визначення вартості послуг та розшифровки вартості кожної послуги.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо пропущення позивачами строку звернення з адміністративним позовом є помилковими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Підстав для прийняття окремої ухвали судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 195, 197, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя від 18.11.2013 у справі № 122/11980/13-а (Провадження по справі 2а/122/318/13) скасувати.

Направити справу № 122/11980/13-а (Провадження по справі 2а/122/318/13) до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська