Справа № 445/2139/13 Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.

Провадження № 22-ц/783/934/14 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.

секретар: Глинський О.А.,

за участі позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и л а:

рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити по справі нове рішення, яким його позов задовольнити. В обґрунтування скарги вказав, що, на його думку, рішення суду першої інстанції суперечить дійсним обставинам справи та вимогам закону. Так, судом при ухваленні рішення не враховано, що він на даний час є інвалідом ІІ групи і його пенсія у розмірі 1475,10 грн. не дає йому можливості сплачувати аліменти, які на даний час складаються 856 грн. на місяць на утримання його та відповідача доньок. Так, він щомісячно витрачає 450 грн. на лікування, крім цього, у випадку сплати аліментів у розмірі 856 грн. йому залишиться 169 грн. для його існування. Також, суд відхилив його клопотання про допит свідків, що могли б дати свідчення на підтвердження його позовних вимог. Також суд, при ухваленні рішення не врахував, що відповідач отримує щомісячну заробітну плату у розмірі 3100 грн., а також отримує соціальну допомогу на дітей, оскільки він позбавлений батьківських прав стосовно дітей.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, відповідача - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду - немає.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 13.11.2007 року ухвалено стягувати аліменти з позивача та користь відповідача на утримання їх доньок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини зі всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину такого віку.

Позивач на даний час, отримує стабільний дохід, а саме щомісячну пенсію у розмірі 1475,1 грн. (за період травень-жовтень 2013 року), проживає один, крім цього є ветераном війни - учасником бойових дій та користується значними пільгами при оплаті житлово-комунальних послуг.

Дійсно, з часу постановлення судового рішення про стягнення з позивача аліментів, мало місце погіршення його здоров'я та він визнаний інвалідом другої групи, однак розмір аліментів, що з нього стягується є мінімальним, необхідним до стягнення згідно ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України і зменшення такого є неможливим.

Так, як згадувалось вище розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи дохід позивача, що складає 1475,1 грн. на місяць 1/3 його частина (що повинна бути стягнутою за рішенням суду) складає 491,7 грн. Однак, враховуючи, що така сума є меншою за 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, що (відповідно до Законів України про державний бюджет України за відповідні періоди) складає на даний час на двох дітей - 771,6 грн., а на час винесення рішення складало - 726 грн., з нього, відповідно до згаданих норм Сімейного кодексу України та ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає стягненню сума 771,6 грн. на місяць. Суд не в змозі зменшити вказану суму зменшуючи розмір частки із всіх видів доходу позивача за рішенням суду, оскільки незалежно від розміру частки із позивача підлягає стягненню вказана сума (30% прожиткового мінімуму на кожну дитину), яка є більшою від розміру встановленої частки та є мінімальним, встановленим законом розміром необхідним до стягнення. Крім цього, суд не в змозі виносити рішення про зміну способу стягнення аліментів із частки від доходу на стягнення в твердій грошовій сумі, оскільки, як згадувалось вище, такий спосіб стягнення можливий лише у випадку коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, тощо, а позивач отримує сталий дохід

Враховуючи вказане, те, що жодних доказів про те, що позивач витрачає щомісячно 450 грн. на медикаменти у зв'язку із постійним стаціонарним та амбулаторним лікуванням не представлено ні суду першої, ні апеляційної інстанції, те, що позивач має значні пільги щодо оплати комунальних послуг, суд вважає, що рішення суду першої інстанції щодо відмови у позові про зміну розміру аліментів є законним та відповідає встановленим обставинам справи, а доводи апеляційної скарги відповідно необґрунтованими.

Що стосується одного із доводів скарги про відхилення клопотання позивача про допит свідків, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно таке відхилено, оскільки покази свідків, не є допустимими доказами на підтвердження витрат чи доходів особи, якими можуть бути відповідні платіжні документи, довідки, тощо.

Інші доводи скарги суд теж вважає, необґрунтованими та такими, що не впливають на законність ухваленого рішення.

Враховуючи вказане колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи та з врахуванням таких постановлено вірне рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає залишенню в силі, а апеляційну скаргу такою, що є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: В.Я. Бакус

Т.А. Гірник