Справа № 114/2583/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014року с. Роздольне

Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Абеляшева О.В.,

при секретарі - Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернишівської сільської ради Роздольненського району АР Крим, третя особа - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Чернишівської сільської ради Роздольненського району АР Крим, третя особа - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер дід позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер дядько позивача - ОСОБА_5. Після смерті померлого діда залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки. Серед спадкоємців залишилось двоє осіб - позивач та ОСОБА_5. Дядько позивача до смерті відмовився від спадщини на користь племінника, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після звернення до нотаріуса позивачу роз'яснили, що заяву про прийняття спадщини прийняти не можуть, оскільки пропущено строк звернення із відповідною заявою. Позивач вважає, що строк на прийняття спадщини пропущено з поважних причин, оскільки тривалий час знаходився на лікуванні, та просить визначити додатковий строк.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача - Чернишівської сільської ради Роздольненського району АР Крим, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні в справі докази, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню по наступним правовим підставам.

Судом встановлено, що відповідно до копій виписок з медичних карток, довідок, виписних епікризів, позивач знаходився на лікуванні стаціонарної форми з 04.08.2006 року по 15.01.2007 року, з 05.01.2007 року по 20.01.2007 року, з 07.10.2009 року по 19.10.2009 року, з 05.11.2009 року по 25.12.2009 року, з 31.08.2011 року по 09.09.2011 року.

Іншими довідками не визначено період перебування на лікуванні стаціонарної форми.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.08.2005 року.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.05.1962 року, народився ОСОБА_1, батьками якого записані ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 11.02.1957 року, дошлюбне прізвище матері позивача визначено російською мовою як ОСОБА_4

Таким чином судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 не є дідом позивача, оскільки дошлюбне прізвище матері позивача визначено як ОСОБА_4 (рос.), що виключає факт перебування у родинних відносинах позивача з ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р., «Про судову практику у справах про спадкування»», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, суд вважає за неможливе продовжити позивачу строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, оскільки суд не встановив поважних причин пропуску строку на подання заяви, не виявив причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви, оскільки періоди знаходження на лікуванні перериваються значними часовими періодами, з чого можна зробити висновок про наявність можливості подання заяви про прийняття спадщини.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що суду не доведено факту перебування позивача у родинних відносинах із померлим ОСОБА_3, з чого суд прийшов до висновку про те, що позивач не є спадкоємцем, що також є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки в силу ст. 1272 ЦК України з позовом про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може звернутись лише спадкоємець.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11,60, 209, 210, 212, 214, 215, 217, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернишівської сільської ради Роздольненського району АР Крим, третя особа - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -