262/374/14-а
2-а/262/34/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:
головуючого - Панас Н.Л.
при секретарі - Гордєєвій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
27.01.2014 року позивачка звернулася до суду з позовом де вказує, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі її заяви, відповідачем було призначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 30.12.2013 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок допомоги, але листом-відповіддю відповідача від 10.01.2014 року у проведенні перерахунку було відмовлено. Просила: визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради щодо відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років неправомірними; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради усунути порушення та провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У подальшому позивачка уточнила позовні вимоги та просила: визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради щодо відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 9642 грн. 19 коп., яка складається з сум недоплаченої допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 24.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та стягнення з відповідача сум недоплаченої допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення нею трьох років за період з 18 січня 2013 року по 26 липня 2013 року включно залишені без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення.
Позивачка до судового засідання не прибула, належним чином про день та місце розгляду справи повідомлена, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, належним чином про день та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів. З наданих письмових заперечень вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як особа, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з 18.01.2013 року по 17.11.2015 року (згідно з виписки з наказу з місця роботи про надання соціальної відпустки). Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Позивачка отримує допомогу у розмірі 130 грн. Згідно п. 17-24 Порядку для призначення допомоги у розмірі, який перевищує мінімальний, заявник надає в установленому порядку довідку про склад сім'ї і декларацію про доходи і майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи всіх членів сім'ї). Форма заяви затверджена Наказом Міністерства праці і соціальної політики від 22.02.2012 року № 96. За перерахунком в установленому порядку на звітну дату заявниця не зверталася, заборгованості по виплаті і підстав для перерахунку немає. Крім того Управління не є розпорядником бюджетних коштів, а є розпорядником субвенції з державного бюджету, яка надходить безпосередньо в обсязі потреби за відомостями на виплату допомоги. Програмне забезпечення на призначення і перерахунки допомоги розробляється в Міністерстві праці та соціальної політики України. Управління праці та соціального захисту населення не має права і можливості змінити програмне забезпечення для проведення перерахунку будь-якого виду допомоги, відомості на виплату допомоги друкують автоматично в області, ручне виправлення у відомостях до виплати не допускається. Таким чином позивачка не реалізувала своє право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у підвищеному розмірі, а тому просили у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року (далі - Закон № 2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2, матір'ю у свідоцтві про народження якого записана позивачка (а.с. 4). Згідно довідки № 5, виданої УПСЗН Пролетарської районної у м.Донецьку ради ОСОБА_1 знаходиться на обліку та отримує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку (працююча) в розмірі 130,00 грн. (а.с. 17).
30.12.2013 року позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради з заявою про перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з січня 2013 року до даного часу та проводити в подальшому виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (а.с. 5). На вищевказану заяву відповідач надав відповідь від 10.01.2014 року № М129-5.1-6.2, де зазначив, що призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в розмірах, встановлених чинним законодавством та управління не має законних підстав для проведення перерахунку (а.с. 6).
Згідно положень ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний врахувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підставі передбаченої частиною першою статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
При застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах суд враховує позицію Верховного Суду України від 25.12.2012р. у справі №21-410а12, де зазначено наступне.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Оскільки спір у справі виник щодо виплати допомоги з липня 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
На підставі положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» для дітей віком до 6 років установлено наступний прожитковий мінімум на місяць: з 1 січня - 972 грн., з 1 грудня - 1032 грн.
На підставі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» для дітей віком до 6 років з 1 січня 2014 року встановлено прожитковий мінімум на місяць у розмірі 1032 грн.
На підставі зазначених положень закону, суд вважає можливим стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради на користь позивачки недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 27.07.2013 року по день розгляду справи, тобто по 24.02.2014 включно у розмірі 6053 грн. 79 коп.
На підставі положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачка при подачі позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп. (а.с.1). Оскільки відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування на підставі положень ст.ст. 11, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому з місцевого бюджету Пролетарського району на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про допомогу сім'ям з дітьми», Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про Державний бюджет України на 2014 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 р. у справі № 21-410а12, ст. 9, 10, 11, 69, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 27 липня 2013 року по 24 лютого 2014 року у розмірі 6053 (шість тисяч п'ятдесят три) грн. 79 коп.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя Н.Л. Панас